Президент США Дональд Трамп. Фото: AP/Jacquelyn Martin
"США не розраховували на такий масштаб війни проти Ірану"
Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки. Наскільки ця подія важлива, наскільки вона може свідчити про те, що США тепер буде складніше ввести війну і сподіватися на швидкий переможний кінець?
Ви знаєте, Сполучені Штати з ізраїльтянами, мабуть, прорахувалися, і ми це бачимо зараз як певний факт, що Іран буде відповідати, таким чином обстрілюючи персидські монархії. Тобто монархії, які залучені до видобутку "світового запасу нафти". Я говорю про Об'єднання Арабські Емірати, про Саудівську Аравію. Зрештою, тут теж важливо розуміти, що в цих монархій з Іраном не було якихось відкритих конфліктів, як це було, наприклад, між Іраном та Ізраїлем. Тобто там завжди вдавалося шукати і знаходити певний баланс і компроміс. Але саме те, що удари пішли по цим країнах – це, по-перше, значно пришвидшило використання Іраном власних ракетних запасів. Тобто, якщо в перші чотири доби Іран використав, якщо не помиляюсь, понад 800 ракет, то зараз використовує вдесятеро менше. Тобто вже немає такого великого потенціалу, або принаймні притримується він до якогось іншого етапу війни. Тут, мабуть, прорахунок у тому і був, що Сполучені Штати не розраховували, що саме такого масштабу може набрати ця війна. Більше того, хочу нагадати, що вперше було завдано удару по британській базі на Кіпрі. Згідно з міжнародним правом, ця база є британською територією. Тобто це не був удар по Кіпру чи по Євросоюзу, а по території Великої Британії. І членство Британії в НАТО говорить про те, що мала би бути якась реакція. Тому це свого роду і тест на те, як реагують політики, як реагує Захід сьогодні. І це те, що спровокувало підвищення цін на нафту, які вже перетнули позначку понад 100 доларів. Тому ця глобальна дестабілізація комусь на руку, а комусь все-таки доведеться дуже серйозно витрачатися на закупівлю енергоносіїв. Тобто експортери нафти виграють від цього, а імпортери, на жаль, будуть змушені платити більше.
У Трампа "все йде за планом"
США та Ізраїль розпочали цю операцію 28 лютого і очевидно, вони сподівалися, що їм вдасться досить швидко розгромити військово-політичну верхівку Ірану. А що далі, який був розрахунок? Якщо заявлялось про те, що їхньою метою є зміна режиму в Ірані, то хто мав цю владу підібрати?
Я скажу напевно непопулярну річ, але в Сполучених Штатів, мабуть, був такий самий розрахунок, як у Кремлі в 2022 році – "за три дні" повалити символи влади в Києві. Я маю на увазі, живі символи влади – президента, уряд, створити перегрупування в Верховній Раді і привести різних гауляйтерів до керування країною. Мабуть, це теж було однією з причин і для Трампа. Мовляв, ми почнемо бомбардувати і через цю силу та відсутність опору зможемо змінити владу Ірану. Якщо детально проаналізувати те, як велась інформаційна підготовка до цієї акції, то для мене, принаймні, стає очевидним, що інформаційна логіка супроводжувалася так, як це робила Росія до 2022 року. І саме таке, мабуть, неочікуване протистояння з боку Ірану, очевидно, певною мірою поламало плани. Звісно, Сполучені Штати зараз демонструють абсолютну впевненість у тому, що "все йде за планом". Можливо це й так, але принаймні по факту сьогодні ми бачимо, що монархи Перської затоки не очікували такого. І звідси йдуть такі хаотичні і швидкі пошуки протидії іранським "Шахедам". Тому що ракет Іран може мати мало, а от "Шахедів", я думаю, в нього надзвичайно велике число. Тобто це доволі дешевий "москітний інструмент" для тактичної боротьби, який вражає найдорожчі інфраструктурні об'єкти. Щоб не вивести їх з ладу, але принаймні зупинити виробництво на певний час, що, звісно, призводить до стрибків цін на нафту і газ. Мабуть, це було десь не прораховано Вашингтоном, мабуть, самовпевненість була, що це вдасться зламати. І зараз ми не бачимо якихось сигналів, які б свідчили про змінність влади в самому Ірані. Був переобраний Верховний лідер країни і все начебто залишається на тих же коліях. Більше того, мені стає зрозуміло, що молодше покоління, виховане в такому релігійному фокусі керування державою, з чітким вираженням того, хто є твій ворог, є небезпечнішим, ніж те старе покоління, яке було при владі. Прихід цього покоління управлінців Ірану, Корпусу вартових Ісламської революції, фактично буде означати новий етап ще жорсткішої війни. Тут лише питання, коли у відкриту союзники Ірану можуть вступити і підтримати його в війні проти Сполучених Штатів та Ізраїлю. Це питання поки залишається відкритим.
Син Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї Моджтаба Хаменеї. Тегеран, травень 2019 року. Фото: AP/Vahid Salemi
"Без наземної операції навряд чи вдасться змінити режим"
Наскільки похитнувся міжнародний авторитет США, зважаючи що вони виявилися неготовими до того, що Іран атакуватиме низку сусідніх держав, а захисти їх адекватно США зараз неспроможні? І наскільки, на ваш погляд, США зараз розглядають можливість проведення наземної операції?
Усі зрозуміли, що без наземної операції навряд чи вдасться змінити режим. І то це не факт і не гарантія, що саме так і станеться, тому що маючи перевагу в повітрі, коли протиповітряна оборона Ірану практично знищена, очевидно, залишається відкритим питанням, а яким чином можна змінити цей режим. Тобто наземна операція – це один з інструментів, який мав би до цього призвести, але це теж не факт. Тому що режим, який був сформований 1989 року, кожен рік інвестував у те, щоб його не можна було повалити. Тобто це і зброя, і особливе утримання військових, правоохоронців, яким платили великі гроші заради того, щоб вони були вірні режиму. Тому і ми маємо такий варіант, що навіть військова наземна операція не дає гарантій того, що це буде вирішено. Більше того, це приносить ще більше ризиків самому Дональду Трампу і його рейтингу, адже згідно з останніми соцопитуваннями Трамп значно втратив у рейтингу і розкол в республіканців є вже очевидний. Якщо MAGA завжди говорила про непотрібність війни і концентрацію більше на внутрішніх процесах, то зараз дії Дональда Трампа показують зовсім іншу річ. Тобто він ув'язується у війну, але кінця поки не видно і немає гарантій, що війна завершиться зміною режиму. Бо саме на зміну політичного режиму скеровані всі зусилля. Так це виглядає принаймні зараз.
"Ця глобальна криза формується в нас на очах"
Звісно, прогнози – це не дуже благородне діло, але принаймні зараз ми розуміємо, що Дональду Трампу чим швидше потрібно показувати перемоги, тому що від цього залежить і його політичне майбутнє, і ціни на світовому ринку енергоресурсів. А вони зростають сьогодні. І ця глобальна криза формується в нас на очах. І українці, думаю, це теж відчувають, особливо, коли ми бачимо на автозаправках зростання цін на бензин – це дуже чутливий індикатор того, що в світі щось відбувається, що змушує ці ціни зростати. Тому тут Трампу потрібно демонструвати перемоги, але ми розуміємо, що зараз швидких перемог у нього не буде.
.jpg)
Тарас Семенюк. Фото: facebook/taras.semenyuk.35
"Перехоплювачі дронів – найзатребуваніше на ринку рішення"
Американський телеканал Fox News випустив новий сюжет про бойові безпілотники після того, як у попередньому ефірі показав українських безпілотник як частину "високотехнологічного арсеналу США". У новому матеріалі Джесс Вотерс вже заявив про роль України і сказав наступне: "Українці нас прикриють. Вони створили найсучасніші технології боротьби з дронами, протидіючи роям іранських безпілотників із моменту, коли Путін розпочав вторгнення". Як ви розумієте цю фразу і наслідки усвідомлення американцями того, що "карти, і навіть козирні карти", виявляється, в України є?
Я вам приведу свіжий приклад. Вчора Україну відвідав з офіційним візитом прем'єр-міністр Нідерландів. І під час зустрічі з президентом України було питання йому про те, як він ставиться до того, що Дональд Трамп останнім часом "часто критикує ваші дії". На що президент Зеленський з певною усмішкою, це просто було видно, відповів і без жодних деталей сказав: "Ну, до критики я ставлюсь нормально, але хочу вам сказати – чим більше зростає критика Трампа, паралельно і зростає допомога Україні". Тобто десь так можна це все охарактеризувати, тому що є певна публічна сторона Трампа, від якої він не відходить, образ такого собі мачо, який керує, який словами вирішує все, але поза цим американці розуміють, і це вже видно на ринку, що вони просто "спраглі тих знань", технологій українських компаній, які мають вже рішення на ті проблеми, над вирішенням яких США лише думають. Тобто перехоплювачі дронів – це одне з тих рішень, яке сьогодні працює і найзатребуваніше на ринку. Тому, я думаю, що критика публічна – не означає критику внутрішню. Все залишається в розумінні реалій, що без України, без наших винаходів, без ЗСУ, без українського народу стабільність в Європі під великим питанням.
