Ілюстративне фото: facebook/Верховна Рада України
"Монобільшість існує лише де-юре"
Як ви оцінюєте роботу парламенту?
Зараз монобільшість є лише де-юре. Де-факто її немає. Немає 254 депутатів, які сформували її в 2019 році. У середньому голосування набирає 170 голосів від представників фракції "Слуга народу". З точки зору функціональності парламент попри все дієздатний. У парламенті зараз є 393 народні депутати замість 450. Це безперечно ускладнює роботу Верховної Ради. Якби депутати відвідували парламент як належить, то цих голосів було би більше, ніж достатньо для прийняття будь-яких рішень, яких сьогодні потребує держава. Проте ми систематично спостерігаємо пленарні тижні, коли депутати збираються лише на перші пів години. Парламент – це колективний орган. Люди представляють конкретні політичні сили, є депутати-мажоритарники. Коли бракує голосів, то шлейф неефективної роботи депутатів лягає на всіх. Три роки я рідко відвідував пленарну частину парламенту, оскільки був на війні. В травні минулого року я демобілізувався і в мене є внутрішнє розуміння, що треба ходити на всі засідання.
"Монобільшість не йде на створення коаліційного уряду"
Рух "Чесно" проаналізував роботу парламенту за 5 років. Група "За майбутнє" стала лідером за кількістю депутатів, які були відсутні на засіданнях або не головували.
Дві групи народних депутатів "За майбутнє" і "Довіра" створені виключно за рахунок мажоритарників. Ми об’єдналися не заради спільних політичних цілей. Тобто у нас немає жодної ідеологічної платформи. Наша ідеологія – захист інтересів виборців, які за нас проголосували. Ми об’єдналися, щоб мати більше можливостей доносити свою думку до уряду. Якби ми були позафракційними, виступити з трибуни було би великою проблемою. 90% законопроєктів голосуються в парламенті в скороченому режимі, що дозволяє гарантовано виступити лише 4 із 7 фракціям і групам. Є монобільшісить, вона неефективна. Проте вона не йде на створення коаліційного уряду. Це однозначно потрібна справа, особливо в умовах воєнного стану. Таким шляхом ішов Ізраїль, коли в них почався аналог великої агресії кілька років тому. Це нормальна цивілізована практика. Вона дозволяє забути про внутрішньополітичні чвари і почати думати про пріоритет номер один – захист держави.
"Старожили парламенту використовують нюанси регламенту, щоб не голосувати за "незручні" законопроєкти"
Чому "Слуга народу" проти коаліції єдності?
Це очевидно особистісні інтереси. Старожили парламенту використовують нюанси регламенту, щоб не голосувати за "незручні" законопроєкти. Якщо представник "Слуги народу" на погоджувальній раді не наполягатиме, то законопроєкт не потрапить в порядок денний або потрапить в такому порядку, де шанси його прийняття будуть мізерні.
Сергій Рудик, Наталія Соколенко та Сергій Стуканов у студії Українського Радіо
"Будь-яке рішення, яке ухвалять на переговорах, має бути проголосоване в парламенті"
Чи правильно, що народні депутати не залучені до процесу мирних перемовин?
Якби монобільшість була дієвою і 254 депутати і далі були членами цієї депутатської групи, вони могли би пояснювати суспільству присутність Давида Арахамії на переговорному процесі як уособлення парламенту з легітимною більшістю. Проте оскільки їх немає, то логіка про те, що Президент відповідає за переговорний процес, лише частково відповідає дійсності. Будь-яке рішення, яке ухвалять на переговорах, має бути проголосоване в парламенті. Якщо парламент не буде залучений на початковому етапі імовірність того, що рішення отримає підтримку в парламенті дуже мала.
"Близько 50 депутатів перебувають під кримінальними справами"
Кримінальні справи проти народних депутатів – ваша думка.
Всі депутати побоюються, що мирні переговори закінчаться рішенням, за яке має проголосувати парламент. І воно буде не таким, як про це говорили в 2022 році – "кава в Криму, танки в Москві і кордони 1991 року". Багатьом українцям результати цих домовленостей швидше за все не сподобаються. Хтось має бути "цапом відбувайлом". А більшість моїх колег цього не хочуть. Тому хтось хоче з цього парламенту піти, але їх під різними приводами не пускають, зокрема через кримінальні справи. Тому в країнах з перехідною демократією існувала завжди депутатська недоторканість. Вона не подобалася людям і її скасували. Тепер до 50 депутатів під кримінальними справами. Є комітети, які не можуть проголовувати багато закопроєктів якраз через це. Депутати залежні в силу певних обставин.
Сергій Рудик у студії Українського Радіо
"Проти українських громадян санкції не можуть застосовуватися"
Як ви ставитеся до санкцій РНБО, запроваджених проти депутата Петра Порошенка?
Вкрай негативно. Це перевищення всіх правових норм. Проти українських громадян санкції не можуть застосовуватися. Але рішення прийнято. Судова система так само залежить від дій центральної влади.
"Пункт про демобілізацію зник із законопроєкту за добу до голосування"
Ви свого часу суттєво розкритикували Закон про мобілізацію, який був ухвалений в 2024 році. Чи є зараз актуальним перегляд або доповнення Закону про мобілізацію, на ваш погляд?
Коли голосувався Закон про мобілізацію, я був у зоні бойових дій і спеціально приїхав на сесію. Частина про демобілізацію зникла з цього законопроєкту за добу до цього голосування. По суті ми були поставлені в дуже неприємну ситуацію, коли ми або не приймаємо закон і взагалі зриваємо питання захисту, або ми голосуємо такий кейс без демобілізації. Відтоді нічого не змінилося. Всі зобов’язання, які на себе брало МОУ та військове керівництво не були виконані. Тобто не було нового законопроєкту, який би цю частину врегулював. І це основне, на що нарікають мої побратими, особливо добровольці, які в лютому-березні 2022 пішли в ЗСУ. Тобто вони по суті є заручниками недолугої системи.
"Темпи мобілізації не дають можливості одномоментно демобілізувати 160-170 тисяч людей"
Закон недосконалий, проте на сьогодні з точки зору утримання фронту темпи мобілізації не дають можливості одномоментно демобілізувати 160-170 тисяч людей, які за станом здоров’я чи іншими формальними обставинами мають першочергове право на демобілізацію. Я був автором правок до цього законопроєкту. На той момент були критичні показники по мобілізації – 10-12 тисяч на місяць. Якби ми тоді не ухвалили це рішення, невідомо чи були би зараз з вами у Києві. Законопроєкти є, проте вони не мають шансів бути проголосованими, оскільки ми не маємо, де одномоментно взяти 150 тисяч військовослужбовців.
НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. ПРЕДСТАВНИКИ ІНШИХ ФРАКЦІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ТАКОЖ ВИСЛОВЛЮЮТЬ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ОЗНАЧЕНИХ ПІД ЧАС РОЗМОВИ ІЗ СЕРГІЄМ РУДИКОМ ПИТАНЬ.
