Ілюстративне фото: facebook/latifundistcom
"У більшості областей ситуація з озимими задовільна"
Як перенесли зиму озимі культури?
На сьогодні ми можемо констатувати проміжну ситуацію щодо перезимівлі озимих. Остаточна буде ближче до половина березня, коли вже на всіх полях зійде сніговий покрив і можна буде повторно оцінити стан рослин, можливість до відновлення, вегетації і всі пов'язані з цим компоненти. Наявний на сьогодні аналіз показує, що дійсно в більшості областей ситуація з озимими задовільна, тобто мова може йти про потенційний пересів не більш ніж декількох відсотків. У деяких областях мікс факторів трішки створив складнощі і дійсно може бути потреба в більшій площі пересіву. Найнегативніший збіг погодних факторів цієї зими відбувся в Кіровоградській області. Тут оцінка говорить про те, що дійсно можливо буде потреба якогось пересіву до 40% площ. Це не остаточно, але така загроза є. У Вінницькій області є загроза потенційної необхідності пересіву до 30%. А в межах Одеської, Дніпропетровської, Полтавської та Черкаської областей можемо говорити про потенційну необхідність пересіву до 20%. Кожне підприємство, фермер ухвалюватимуть таке рішення особисто, окремо по кожному полю. Але дивлячись на ці цифри загалом, ми можемо констатувати, що в межах країни у більшості випадків стан озимих культур, а в даному випадку зазвичай йдеться про такі зернові культури як пшениця, ячмінь та жито, і про олійну технічну культуру – ріпак, є задовільним. Вегетація вже десь відновилася, десь ще відновиться. І надіємося, що надалі не буде якихось негативних погодних факторів і ці рослини будуть успішно розвиватися до збору врожаю.
"Кінцеве виробництво кукурудзи складе близько 30 млн тонн"
А що з тими культурами, які залишалися в полі і чекали, що їх зберуть? Маю на увазі кукурудзу, соняшник.
Тут знову збіг обставин. Була досить дощова осінь, відповідно, була затримка вегетації ще з весни/літа, бо попереднього року була холодна весна, і це не дозволило 100% площ зібрати по всіх культурах. Є незначні площі, буквально декілька відсотків сої і соняшнику, які не встигли зібрати. Звісно, їхній стан після зими вже не дозволяє зібрати врожай. Тобто в більшості випадків ці поля будуть відповідним методом оброблені. Якщо ми говоримо про кукурудзу, то оцінки також говорили, що до 10% площ не встигли зібрати. Тут ситуація не така однозначна, як з соєю і соняшником. У деяких регіонах її стан, кондиція не дозволить зібрати врожай мінімальної якості і на цих полях також доведеться без збору врожаю дальше сіяти. А в деяких кажуть, що для певних цілей, наприклад, для переробки на біоетанол чи навіть на кормову базу, її все-таки можна буде використовувати. Тобто до 10% – це не є стовідсоткова втрата, але поки що складно сказати, який відсоток піде у продовольчий баланс, а який вже остаточно не вдасться зібрати і він не покаже результату. І наша попередня оцінка показує, що орієнтовно до 2 млн т буде знижено кінцеве виробництво кукурудзи через фактор неможливості збору врожаю. Тобто сьогодні ми оперуємо цифрами, що кінцеве виробництво кукурудзи складе близько 30 млн тонн, а були очікування, що буде 32.
"Цього року, на жаль, добрив буде внесено менше"
Аграріїв нарікають, що в нас проблема з мінеральними добривами. Вона є?
По мінеральних добривах ситуація наступна. Ці виклики продовжуються через те, що війна, на жаль, триває і цього року енергетичний компонент знову був важким. Вітчизняні виробники не завжди мали змогу стабільно виробляти добрива, в тому числі через дефіцит електроенергії. Це означає, що вітчизняні виробники міндобрив не змогли повністю забезпечити ринок. Імпорт тривав і триває, по деяких позиціях він є більшим ніж попереднього року, але він не зможе повністю перекрити потреби. Тому певний дефіцит є, на жаль. І це в тому числі відобразилося на цінах. Для перших весняно-польових робіт, звісно, що всі робили відповідну підготовку завчасно і добрива є. Для наступних – розглядаються різні шляхи. Тому маю сказати, що цього року, на жаль, добрив дійсно буде внесено менше. Це не критично для кінцевого збору врожаю, тому що десь є запас попередніх років. Але, звісно, це може десь вплинути на те, що не завжди буде можливо досягнути максимальної врожайності.
Скільки ми можемо недоотримати врожаю? Деякі експерти кажуть, що не менше 10% ми можемо втратити зернових. Чи зараз так не можна казати?
Якщо б ми порівнювали із потенційним максимумом, то так, бо добрива – це суттєвий елемент з точки зору врожайності і кінцевого врожаю. Але я б не сказав, що можемо втратити врожайність. Скоріш за все, ми можемо не досягнути максимально результату, бо це ж не безпосередня втрата. Ми менше добрив внесемо і менше витрат буде, але не буде оптимум досягнутий. Тому дійсно 10% – це може бути те, що не вдасться досягнути через поточну ситуацію на ринку міндобрив.
"Попередній прогноз врожаю — показник минулого року плюс-мінус 5-7%"
За рахунок чого тоді ми можемо наздогнати, надолужити, аби не втратити той врожай, який плануємо?
Тут є кілька аспектів. Перше – треба розуміти, що всі попередні роки під час повномасштабного вторгнення не завжди вдавалося максимально оптимальну кількість мінеральних добрив вносити, тому що викликів було багато і фінансова ліквідність не завжди була найліпша. Цього року… Звісно, з погодним фактором складно щось передбачати остаточно. Але якщо ми говоримо про кількість продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту в усіх регіонах, то вона, мабуть, одна з найвищих мінімум за останні 5 років. Тому є надія, що цей фактор буде в підтримку. Ми бачили такі результати у 2023 році і з точки зору врожайності ми мали можна сказати рекордні показники в історії України. Тому ми і зараз надіємося, що фактор вологи й надалі буде сприятливим і це вплине позитивно. Друге – буде все-таки залишковий ефект від добрив попередніх років. Тут головне, щоб такого не було декілька років поспіль. І якщо ми говоримо про валовий урожай, то попередньо очікується, що частка зернових, тієї ж кукурудзи, залишиться стабільно високою. Немає якогось тренду на перехід масово на олійні культури. Тому, як завжди на початку сезону говорять, з похибкою в 5-7% є всі передумови вийти мінімум на результат попереднього року. Звісно, ці всі фактори покажуть, яка буде кінцева цифра. Але попередній прогноз врожаю – це показник минулого року плюс-мінус 5-7% в залежності від культури і регіону.
Тарас Висоцький. Фото: facebook/agrireforms
"Це буде ще одним поштовхом для інвестицій"
Зрошення і меліорація. Наскільки цей процес налагоджений з точки зору регуляції, наскільки він отримає підтримку і буде працювати там, де бракує вологи чи навпаки, вона перевищує норми. Тут можливі якісь плюси?
Так, меліорація і зрошення залишається стратегічно важливим напрямком для діяльності міністерства і уряду в цілому. Що ми говоримо в цьому контексті в межах поточного і наступних років? Бо меліорація – це завжди довгострокова інвестиція. По-перше, вже декілька років працює і продовжить працювати Програма з компенсації витрат на будівництво та/або реконструкцію систем зрошення. До цього компенсація була до 50%. Для всієї території України вона й залишиться, але є ініціатива більше підтримати прифронтові регіони і підвищити можливість компенсації до 80%. Над цим працюємо. Але програма є, гроші в бюджеті є, рухаємося далі.
Також додається організація водокористувачів цієї підтримки. Нещодавно Парламент ухвалив законопроєкт №7577 щодо завершення реформи меліорації. Він поданий на підпис президента. Надіємося, що буде підтриманий. Він також надає певну чіткість, довгостроковий план дії. Буде постійно робота над підвищенням ефективності управління в сфері меліорації. Крім того, що організації водокористувачів, які вже створені, утримують системи і будуть отримувати підтримку, також передбачається можливість створення операторів систем, щоб змінити підхід суто до управління державним майно. Тобто майно залишиться в державній власності, тут нічого не змінюється, але в органах управління цим майном будуть, скажімо так, наглядові ради. Будуть також долучені представники основних водокористувачів: від аграріїв, від органів місцевого самоврядування, від промисловості, де ця промисловість активний користувач. Тобто дуже важливо, щоби отримувач води, за великим рахунком клієнт держави, був впевнений, що система управляється максимально ефективно і долучався безпосередньо через участь в таких наглядових інституціях. Впевнені, що це також дозволить якісніше аналізувати, десь зніме людський фактор стосовно ухвалення якихось рішень, а також це буде ще одним поштовхом для інвестицій. Чому? Тому що коли кінцевий водокористувач бачить, як управляється і він впевнений в управлінні цим майном, він може передбачати, що буде через 3, 5 чи 10 років і відповідно планувати свої інвестиції, не маючи остраху, що щось піде не так і держава не виконає свої зобов'язання.
"Тваринництво виділено в окремий трек"
Міністерство підключає програму "5-7-9" для підтримки тваринництва. Як вона буде працювати і наскільки можна розраховувати на хороші результати?
У частині тваринництва завжди був наголос на необхідність підтримки довгострокових інвестицій. Тваринництво, особливо ВРХ, – це завжди про інвестиції 8-12 років і більше. Які є компонент в межах програми "Доступних кредитів 5-7-9"? Тваринництво виділено в окремий трек. Там є окремий ліміт по коштах – 150 млн грн. Є, відповідно, можливість отримувати пільгову ставку фінансування – 7 або 9% річних, в залежності від кількості створених нових робочих місць. І цей компонент безстроковий. Тому це є, ми бачимо, що ним користуються. Не всі досі знають про цей компонент, тому також звертаємося до всіх слухачів, якщо є потреба, щоб звертались до будь-якого банку. Фактично всі банки в Україні підключені до програми "5-7-9". Відповідно, можна подати заявку і користуватися цією можливістю.
"Нам дуже важливо зберегти поголів'я"
Була інформація, що міністерство окремо працює з ЄС щодо залучення додаткових ресурсів для підтримки молочного сектору. Про що саме йдеться?
Ми дійсно зробили офіційне звернення від міністерства на Європейську комісію з урахуванням того, що зараз певний період міжнародної кризи з точки зору молочної галузі, низьких цін, перепадів, невизначеності. А це дуже часто робить збитковим саме виробництво молока. Ми впевнені, що відновлення буде, але воно потребує часу. І нам дуже важливо зберегти поголів'я до цього відновлення, бо нарощувати поголів'я завжди складно. Краще зразу приділити максимум зусиль для його збереження. Порахували, що така виплата, хоча б на рівні 8 тисяч гривень на одну корову, дала б можливість агровиробникам пройти цей складний період без скорочення поголів'я. І ми звернулися, щоб розглянули можливість таку підтримку надати. У нас в промисловому секторі трішки менше 400 тисяч корів. Це виходить понад 3 млрд грн, або близько 62 млн євро. Відповідь поки не отримали. Бачимо, що в наші дні різні кризи виникають одна за одною, тому складно сказати щодо можливостей виділення підтримки на цей компонент. Але будемо продовжувати діалог. Ми країна-кандидат, а країни-кандидати мають право на доступ до фондів підтримки і розвитку. Надіємося, що нам вдасться в цьому відношенні також щось отримати.
"На декілька тижнів, а в декого на кілька місяців запас пального є"
Що цього року буде з посівною, зважаючи на подорожчання пального? Чи вистачить нашим аграріям ресурсів, принаймні, щоб посіяти?
У частині ціноутворення – це окремий трек. Є відповідні інституції, нехай аналізують, роблять висновки. В частині аграрного сектору. По-перше, до першочергових робіт агровиробники зазвичай готуються завчасно, ніхто не купує пальне сьогодні на сьогодні. Тому на декілька тижнів, а в декого на кілька місяців запас пального є. Але тут дуже важливі кілька аспектів. Почну з того, щоб фізично було паливо. Бо ми пам'ятаємо досвід 2022 року, коли був фізичний дефіцит. Тому перш за все важлива фізична доступність. Друге. Коли ми говоримо про економічну доступність, то тут знову все залежить, як буде розвиватися ситуація. На сьогодні, в тому числі, доступні пільгові кредити "5-7-9" на посівну до 90 млн грн. Їх також можна брати на закупівлю пального. Середньостроково чи довгостроково зазвичай ціни корелюють. Ми надіємося, що цей тренд буде короткостроковим. Якщо ні, то тоді буде і коригування цін. Тобто продукція, яка вирощується, буде, на жаль, відповідно дорожчати і для споживача. Це комплексна річ. Але агровиробники розуміють, що підсумок треба рахувати по року, а не по цінах протягом тижня чи двох. Тому якихось підстав для паніки на сьогодні немає, але ситуація непередбачувана в міжнародному масштабі. Будемо робити всі необхідні заходи, щоб перш за все забезпечити фізичну доступність пального. І щоб це пальне дійсно було по економічно обґрунтованій ціні.
