Міжнародна конференція у Варшаві "Розширюючи горизонти європейських інновацій". Фото: facebook/seedsofbravery
"Намагаємося якнайліпше "запакувати" стартап"
На цій конференції у Варшаві представлені 43 українські стартапи. Наскільки я розумію, такі заходи час від часу проводяться для того, щоб представити можливості України під час війни. Що це за конференція, як вона започатковувалась?
Анастасія Кравченко-Угрехелідзе: Насправді, ця конференція – це компіляція декількох проєктів. Перший день був присвячений європейським цифровим інноваційним хабам. Україна якраз доєдналася до цієї системи і в цьому році вже було відкрито перші 12 цифрових хабів. Це такі єдині точки входу для малих, середніх підприємств, для українських стартапів, центральних органів виконавчої влади для того, щоб більше дізнатися взагалі про цифрову трансформацію, про інструменти, отримати певні консультації, воркшопи. Український фонд стартапів є одним із партнерів такого хабу – це Win-Win хаб. І в межах цього хабу ми ведемо трек залучення інвестицій для стартапів, а також надання їм консультацій з того, як підчити перед інвесторами, як взагалі з ними знайомитись. Тобто, враховуючи всі складнощі того, як зараз важко залучати іноземні інвестиції через війну, законодавство і загалом іноді недовіру іноземних інвесторів, ми намагаємося якнайліпше "запакувати" стартап для того, щоб він міг чітко і впевнено донести свою цінність інвестору.
"Українська інноваційна екосистема не стоїть на місці"
День другий конференції вже присвячений більше проєкту Seeds of Bravery. Цей проєкт тривав майже 2,5 роки, він закінчується цього місяця. Можливо пам'ятаєте, в кінці 22-го року Європейська інноваційна рада вперше оголосила грантовий конкурс тільки для України. Раніше такого ніколи не було. Це якраз був перший акт підтримки від них на 20 млн євро. І в межах цього проєкту 321 український DeepTech-стартап отримав фінансування загальною сумою 12 млн євро. Багато виходів на нові європейські ринки, залучення менторства, інвестицій. Наприклад, україно-американський стартап Haiqu, який розробляє програмне забезпечення для квантових комп'ютерів, в листопаді 25-го року на квантовому комп'ютері IBM провів дослідження. Це виявилось проривом і було визнане одним із найкращих наукових досліджень за минулий рік. Вони змогли обробити дані, які обробляє квантовий комп'ютер, у 100 разів краще, ніж до цього робили всі інші програмні забезпечення в світі. І також зараз вони залучили 11 млн доларів на seed-раунді, тому це як одна з наших українських "зірочок". До речі, команда у Львові, частина з них працює в УКУ. Мабуть, ця конференція і для того, щоб показати результати проєктів, але за одною і привернути увагу до того, що хоч у нас і війна, хоч нам дуже складно, але українська інноваційна екосистема не стоїть на місці, вона розвивається. І якщо ми говоримо про оборонний сектор, то вона розвивається набагато швидше і краще за будь-які інші.
Це зумовлено повномасштабною війною?
Анастасія Кравченко-Угрехелідзе: Звісно. Але якщо ми подивимось на інші країни, наприклад, Іран, то в них немає такого швидкого "скейл-апу" (scale up – процес стрімкого масштабування бізнесу, компанії або виробництва), як це в українських компаній. І це, я думаю, якраз теж через нашу стійкість і адаптацію до всіх умов.
Чому конференція проходить саме у Варшаві?
Анастасія Кравченко-Угрехелідзе: По-перше, це як точка збору всіх українців. Багато компаній сюди релокувалось. По-друге, це не так далеко від України, якщо ми говоримо про українські команди, яким потрібно доїхати до Європи. І безпекова ситуація. Із 25-го року Україна знову викреслена зі списку країн, на які дають страхування міжнародній організації, тому вони просто не їдуть в Україну.
"Зараз дуже актуальне подвійне призначення стартапів"
Які зі стартапів, про які сьогодні говорили, є такими собі фаворитами, найзатребуванішими нині проєктами?
Анастасія Кравченко-Угрехелідзе: Взагалі зараз дуже актуальне питання "дуал-юзу" (dual-use) – подвійного призначення стартапів. Наприклад, якщо в Україні це дрон, який може якісь вибухові речовини нести, то в Європі цей дрон може розпилювати добрива, виконувати доставку тощо. Наприклад, ми нещодавно запустили в Україні грантову програму по дронах для пожежогасіння. І наразі в нас є декілька проєктів, які вже йдуть на фінансування. Зокрема, це наземні роботизовані комплекси (НРК), які можуть діставатися в такі місця, де працювати пожежнику просто життєво-небезпечно. Тобто це можна робити за допомогою робота і не ризикувати життям пожежників. І мені здається, що такі технології актуальні як в Україні, так і в Європі.
Також у нас є один зі стартапів – S.Lab. Вони виробляють біологічне пакування з технічних конопель і міцелію (грибів), де взагалі не використовується клей і воно розкладається здається до двох років. Тобто це взагалі не шкодить довкіллю. У них зараз співпраця з Nespreso, з L'Oreal. І вони теж наші бенефіціари. І якраз вихід на іспанський ринок був завдяки нашим менторам з Іспанії в проєкті, тому ми ними дуже пишаємось.
"Корупції немає там, де про неї не говорять"
Ви сказали, що є певні застереження європейських інвесторів щодо України. Про що саме йдеться? Ключовий фактор – війна чи не лише? Різні корупційні скандали тут теж враховують?
Анастасія Кравченко-Угрехелідзе: Я взагалі завжди кажу, що корупції немає там, де про неї не говорять. В Україні про неї дуже багато говорять, тому, можливо, іноземцям і здається, що її дуже багато. Але я насправді не вважаю, що це причина, чому не інвестують. Причина дуже банальна – це обмеження на виведення коштів за кордон. Бо коли ти вкладаєш свої кошти і ти розумієш, що ти їх не можеш вивести назад – це дуже обмежуючий фактор. Мабуть, зараз це вже єдиний фактор, тому що стартапи себе зарекомендували на європейських ринках. Вони показали, що їх варто фінансувати, що вони роблять класні інноваційні продукти, але їм доводиться відкривати свої ФОП, ТОВ у тій же Польщі, Естонії, в інших країнах просто через такий ось момент.
"В Україні зараз можливостей більше, ніж до повномасштабної війни"
Яку б пораду ви дали тим українським підприємцям, які мають якийсь проєкт чи планують запустити стартап? Зрозуміло, що під час війни це важко, але де вони можуть знайти таку підтримку, щоб в них не опускалися руки?
Анастасія Кравченко-Угрехелідзе: Ми нещодавно спілкувалися зі стартапами і всі сказали, що в Україні зараз можливостей більше, ніж до повномасштабної війни. Так воно і є.
Через що?
Анастасія Кравченко-Угрехелідзе: По-перше, про Україну дізнались більше країн. Це правда. На жаль, про нас дізналися через те, що Росія напала на нас повномасштабно. І тому, що багато людей виїхало. Вони почали йти на роботу, відкривати свої компанії в Європі, і відповідно залучати нові знайомства. А взагалі людям, які планують відкрити свій стартап або вже його відкрили, але не знають, що робити далі, я дуже раджу знайти дуже класну якусь акселерацію або інкубацію – навчальну програма, де вже навчені експерти, ментори допомагають знайти різні можливості. Це дуже спрощує ці пошуки невідомого. Наприклад, в Українському фонді стартапів є партнери і всі їхні програми безплатні для стартапів. Там головне пройти певний рівень, вони ідентифікують чи справді це інноваційний продукт чи ні. І ми бачимо неймовірні результати. Наприклад, стартап CrossCheck. Він співпрацював із Українським фондом стартапів. У грудні 24-го року на AI-саміті в Нью-Йорку вони пітчились серед стартапів, яких на цій конференції було близько тисячі з різних країн світу, і вони виграли. І як потім ми дізнались, десь через пів року вони залучили майже 500 тисяч доларів інвестицій і зараз продовжують залучати. А вони стартап, який народився, здається, в 23-му році. Вони пройшли якісну акселерацію в Mission Possible, далі ми взяли їх в одну делегацію, в іншу делегацію. Але насправді, коли стартап знає, як себе подати інвестору, то це вже не так важко, як здається. Тому я всіх закликаю приходити до нас. А ми, як така єдина точка входу, вже направляємо стартапи по українській екосистемі.
Анастасія Кравченко-Угрехелідзе, team lead УФС у проєкті Seeds of Bravery. Фото: Світлани Мялик
"Це частина нашого внеску в українську дипломатію через інновації"
Як сприймають українські стартапи тут в Європі? Наскільки вони затребувані і чи є певні фаворити, якщо брати, наприклад, екосистеми?
Катерина Рябіко: Це цікаве питання, бо ми позиціонуємося як компанія, яка промотує українські технології в Євросоюзі. Ми зареєстровані в Польщі, але ми вважаємо нашою місією все одно всюди, де це можемо, де ми виступаємо публічно і не публічно, казати, що це українська технологія і це частина нашого внеску в українську дипломатію через інновації. Звичайно, питання сприйняття – це цікаве питання, воно має і політичні, і економічні аспекти. Я вважаю, що в Польщі є розуміння, що українці, які проживають в Польщі, створили 120 тисяч компаній і внесли 2,5 або 2,7% у польську економіку, цінуються. Але, на жаль, є і дуже неприємний політичний аспект, де саме перебування українців використовується в антиміграційній риториці. Тому ми вважаємо своєю також місією переборювати це, показувати і переконувати в іншому.
"Шанс, який випадає навіть не раз на десятиліття"
Загалом погляд на український бізнес, українські стартапи за час часу війни тут змінився?
Павло Панасюк: Безперечно змінився. Тут з'явилася своя специфіка. З'явилася профілізація українських стартапів саме як Defense Tech індустрія, військове використання або пов'язані з військовими, тобто медичні стартапи, стартапи пов'язані з відновленням інфраструктури. І це дозволило Україні певним чином профілізуватися в світі. Якщо говорити загалом, то українські стартапи нічим не відрізняються від стартапів, які засновуються в Європі, за винятком одного фактору – виживання. Тобто тут виживання для стартапу може розглядатися виключно з фінансової точки зору, або наскільки нам вистачить готівки, скільки місяців ми ще проіснуємо. А в українському середовищі є зовсім інша складова – фізичне виживання. Я не хочу сказати, що це робить нас кращими, але це робить нас більш мобілізованими. А це дозволяє ті завдання, які тут вирішуються роками, вирішувати буквально за кілька місяців. І ми бачимо, що зараз у світі є дуже чітке сприйняття України саме як передового рушія технологій подвійного призначення. Я вважаю, це унікальний шанс. Жодна країна, напевно, такої спеціалізації не мала. Звичайно, якщо ми не говоримо про Сполучені Штати, але в них більше в AI, блокчейни, якісь інтернет-проєкти тощо. А тут ми бачимо дуже конкретну цілеспрямованість. Нас готові слухати і це якраз той шанс, який випадає навіть не раз на десятиліття, напевно.
"Важливо обирати пріоритети"
Чого бракує стартапам, вам і загалом бізнесу зараз?
Павло Панасюк: Якщо дивитися з моєї точки зору, то це, як кожній компанії, бракує ресурсів для того, щоб масштабуватися чи проводити якісь дослідження. Бракує також часу, щоб реалізовувати всі напрямки, які б ми хотіли покрити. Тому тут важливо обирати пріоритети.
Катерина Рябіко: Я б тут хотіла зауважити, що ми, як українці, які працюють в Європі або, як ми, на дві чи три країни… Зараз понад 23% наших людей так працюють і ми не просимо якихось особливих умов. Ми не просимо, що дайте нам, будь ласка, якісь пільги для того, щоб нам було легше саме через ці питань, які Павло казав. Але ми хочемо бути так само конкурентоспроможними і так само показувати історії успіху, бо ми вважаємо себе вже частиною європейської спільноти. Це надзвичайно важливо. Ми маємо себе так промотувати, бо це нам буде допомагати і фандрайзингу в Європі, і в тому, щоб українські голоси чули всюди. І на економічних форумах, зокрема. Це надзвичайно важливо. І щоб нас слухали, коли ми даємо рекомендації. Наприклад, під час панелі на цій конференції звучало про фрагментацію інвестиційних ресурсів. А це такий виклик, який і ми, як українська компанія, чуємо і відчуваємо, так і європейські. Ми просто хочемо, щоб ми конкурували на рівних.
Співзасновники стартапу HYDRATICO Катерина Рябіко і Павло Панасюк. Фото: Світлани Мялик
"Це має бути системна робота"
Чи може якось Україна тут допомогти, підтримати, щоб українські позиції в Європі були сильніші?
Катерина Рябіко: Це дуже цікаве питання. Коротка відповідь – так. Розширена моя відповідь… Я щойно повернулася з Ірландії. В Ірландії ми співпрацюємо з Громадянською мережею "Опора", яка проводить діалоги за кордоном з українською спільнотою. І одне з їхніх запитань було саме таке, що ви запитали – як держава Україна може співпрацювати в економічній сфері, зі стартапами, з інноваційними компаніями, яка може бути допомога? І перша відповідь – це діалог. Тобто має постійно відбуватися діалог між державою Україна і компаніями, які тут працюють. Це не може бути так, що хтось приїхав з високопосадовців в Європу, організували зустріч, після якої нічого не відбувається. Ні. Це має бути системна робота, яка б відображалася і в змінах законодавства, і в змінах політик, і в певних advocacy points (ключові меседжі, пункти адвокації – ред.) в Європі для українських посадовців, коли вони їдуть, наприклад, до Брюсселю. І це має відбуватися в колаборації між українськими стартапами і державними установами України.
"Це дуже швидко може прискорити реалізацію проєкту"
Які б поради ви дали українським стартапам, які мають ідеї, хочуть щось робити? Із чого починати і де шукати підтримку?
Павло Панасюк: Насправді, зараз є дуже багато інструментів. Вони є на державному рівні, різні міжнародні організації пропонують допомогою. Seeds of Bravery – один з таких проєктів. Brave – також надзвичайно цікава потужна організація. Український фонд стартапів. Тобто є багато інструментів, які дозволяють, перебуваючи в Україні, адресувати і позиціонувати себе на закордонні ринки. Але є ще один надзвичайно великий пласт роботи, скажімо, пласт ресурсу – це наші люди за кордоном. У дуже багатьох із них є інтерес промотувати Україну і брати участь в українських проєктах. Я вважаю, що робота з людьми, які зараз перебувають в інших країнах, залучення їх до своїх проєктів – це, напевно, той інструмент, який дасть дуже швидку точку входу в ту чи іншу країну чи екосистему. При цьому, якщо людина на місці, орієнтується в локальних законах, знає мову, має якісь знайомства, то це дуже швидко може прискорити реалізацію проєкту.
