Ілюстративне фото: Суспільне Вінниця
"Погода настільки злита з людиною, що вона проникає й в народну творчість"
23 березня — Всесвітній день метеоролога. І щороку світове метеорологічне співтовариство присвячують цей день певній темі. Але наша національна особливість цього свята пов'язана ще й з тим, що пояснення багатьох погодних явищ знаходимо в українській пісні. Наскільки метеорологія і наші пісні насправді пов'язані?
Я дуже вдячна за початок нашої розмови саме з цього музичного аспекту, адже я співаю в аматорському хорі "Б.А.Х" – бароковий аматорський хор, і ми саме вчора мали скромний виступ з однію річчю Баха. Я дуже страшенно цим пишаємося. Звичайно, всі ці сухі прогнози потрібні, бо це підсумок нашої професійної діяльності. Але зрозуміло, що погода настільки злита з людиною, що вона проникає не лише в скупі рядки професійних повідомлень, а й в народну творчість. І не лише в народну, а загалом у пісенну творчість. Я, звичайно, готувалася до нашого ефіру, тому зараз витягаю той "рояль із кущів" трохи. Я підібрала кілька пісень, які абсолютно характеризують конкретні атмосферні метеорологічні явища. Наприклад, дуже відома пісня "Туман яром, туман долиною".
"Чи не геніальні наші предки?"
Це осіннє пісня, вочевидь.
Туман – характерне явище і літнє. Коли, наприклад, вранці влітку кудись їдеш, то буває, що якраз туман яром і долиною стелиться дуже красивий. І такий туман – це коли видимість знижується до 300-500 м, а подекуди й нижче. Тобто це абсолютно метеорологічне явище і ця пісня дуже тісно пов'язана з синоптикою.
Далі – "Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає…". Якщо вже такий вітер гуде вельми в полі, то очевидно, що це штормові пориви вітру до 15-20 м/с. Але якщо він ще й ліс ламає, то це вже ураганний вітер і його швидкість може досягати 25-30 м/с. Ну, чи не геніальні наші предки?
Пісня "Ніч, яка місячна..." – ідеальна характеристика антициклону
Абсолютно. Лише цифри не вказали, з якою швидкістю вітер дме.
А для чого ж тоді синоптики? Тоді б синоптикам не було що робити. Не оминули наші предки і атмосферний фронт. Відома теж пісня – "І шумить, і гуде, дрібний дощик іде..." Зрозуміло, що якщо дрібний дощик, то це підходить атмосферний фронт, збільшується хмарність. І це якраз дуже конкретна його характеристика.
І я не можу не оминути просто обожнювану багатьма нами пісню "Ніч, яка місячна, зоряна, ясна..." – це абсолютно ідеальна класична характеристика антициклону, області підвищеного атмосферного тиску, коли справді тільки зорі, нема хмарності, ясна ніч, і видно багато зірок та місяць. Тобто це антициклон. І цей перелік насправді можна ще продовжувати, таких прикладів дуже багато.
"Це чудова тема для дипломної роботи"
Оці всі метеорологічні явища, описані поетами в наших піснях, справді звучать дуже красиво. Візьмімо, наприклад, рядки з вірша Дмитра Павличка: "Дзвенить у зорях небо чисте, Палає синім льодом шлях. Неначе дерево безлисте, Стоїть моя душа в полях". Отак от він описав зимовий день.
Це неймовірно. Ви знаєте, я навіть думаю, що це треба давати студентам старшокурсникам. Це ж чудова тема для дипломної роботи. Наприклад, такі поєднання. Тим більше, що в нас взагалі зараз час синтезу, стиків різних наук, різних родів діяльності. Я думаю, що це було б дуже цікаво.
Наталка Діденко. Фото: facebook/tala.didenko
"Справджуваність прогнозу погоди на 1-3 доби сягає 85-90%"
Наскільки сьогодні робота метеоролога доповнена різними допоміжними факторами, якимись цифровими речами, що допомагають робити прогноз точнішим? Чи навпаки з'явилися якісь фактори, які заважають?
Навряд чи якісь речі заважають, окрім того, що в нас війна. Україна зараз працює в дуже складних умовах війни, дуже багато знищено ворогом. Наприклад, дуже сильний вплив на прогнозування, на його погіршення мало те, що в перші дні війни було знищено Бориспільський радар. А радар – це дуже важлива річ у прогнозуванні погоди. Очевидно, що постраждало багато метеорологічних станцій. Багато метеостанцій на окупованих територіях. Тому зрозуміло, що це менше охоплення даних і це впливає на якість прогнозу. Але все те, що є не дає знизитися цій "сухій статистиці", яка каже, що справджуваність прогнозу погоди на 1-3 доби сягає 85-90%. Це надзвичайно високий рівень. Інше питання, що в людей є певна звичка скепсису до метеорології, до синоптиків. Насправді метеорологічна наука дуже розвинулася. За пів століття вона зробила величезний ривок і невпинно розвивається. Але є проблема, яка залишається, яка дуже всіх цікавить – це довгострокові прогнози. Тут, звичайно, наука немає такого розвитку, щоб давати прогнози на місяць чи на сезон, а тим паче на рік чи більше. А нас, звичайно, це зараз дуже цікавить в контексті війни, щоб, наприклад, восени було зрозуміло, якою буде зима тощо.
"Їхня робота просто безцінна"
А така окрема галузь, як військова метеорологія, загалом існує чи вона взаємодіє з цивільною?
Звичайно, існує. Звичайно, є така специфіка як військові метеорологи. У нас є Гідрометцентр Збройних сил України. Їхню роботу зараз навіть важко переоцінити. Вони використовують фактично всі ті дані, що й цивільні синоптики, але в них є своя специфіка, бо запити від військових можуть бути інші. Вони справді працюють у дуже складних умовах, але їхня робота, я вважаю, просто безцінна.
"Це фейки"
Взимку, коли ми мали дуже сильні морози, сніги, ще й ворог нищив нашу енергетику, соцмережами гуляли різні дописи, що мовляв, росіяни так глибоко "копають", що вони можуть "розстрілювати хмари", "надувати сніги" тощо. Це все байки?
Звичайно, це фейки. І це навіть трошки смішно, якби не було так сумно в наших реаліях. Нічого вони не розстрілюють, нічого не надувають. У них працюють такі самі синоптики-метеорологи, як у всьому світі. До речі, минулої чи позаминулої зими був доволі цікавий випадок. Прогнозувався дуже сильний мороз і росіяни здійснили дуже потужний масований обстріл. Але синоптична ситуація якось дуже різко змінилася і цей мороз посунувся на кілька днів вперед, його фактично не було. Тобто нічого вони не можуть ні надути, ні роздути. Там такі самі спеціалісти працюють, як і скрізь.
"Березнева погода завжди примхлива"
Для багатьох киян 22 березня — це певний рубікон, після якого великих снігів уже можна не чекати. Нагадайте, коли це було і чи чекати нам ще снігів?
Це було в 2013 році. 22-23 березня якраз на Всесвітній день метеоролога. Але, наприклад, 26 квітня 1987-го року в Києві теж був мокрий сніг. Зрозуміло, що це було аномально, але березнева погода завжди примхлива. А найближчими днями у нас буде дуже приємна, справжня весняна погода, щоправда, зі свіжими ще ранками і вечорами. Тому не надто аж роздягайтеся. Але денна погода буде пречудовою. Хоча все одно ще будуть періоди похолодання. Ми знаємо, що зазвичай, хоча це не синоптична прогностична ознака, але на Вербну неділю, за тиждень до Пасхи, завжди йде похолодання, якийсь сильний вітер. Але саме зараз весна йде за своїм нормальним розвитком, у своїх межах, за своїми законами.
"Спостереження – те, що дає фундамент"
Тема Всесвітнього метеорологічного дня 2026 року – "Спостерігай сьогодні, захищай завтра". Як би ви прокоментували цей слоган?
Я б його, можливо, дещо уточнила – спостерігай сьогодні, захищай і сьогодні, і завтра. Тут нема що додати, бо спостереження – це те, що дає фундамент, власне, основу для правильного прогнозування. А спостерігати і захищати треба і сьогодні, і завтра. Тому мені це подобається, це правильно. Але я вважаю, що привернення уваги до метеорології повинно бути не лише у Всесвітній день метеоролога, а й практично щодня. А молодим людям, які задумуються, який їм професійний шлях обирати в житті, я б дуже рекомендувала придивитися і прислухатися до метеорології – неймовірно перспективна і цікава професія.
