Супутникові знімки російського нафтоналивного порту Усть-Луга після низки ударів українських дронів. Фото: t.me/DniproOfficial
"Доконаний факт"
Минулого місяця Україна вперше з початку великої війни 2022 року запустила більше ударних дронів, ніж Росія. Про що свідчать ці дані, наскільки це відчутно для російської економіки та їхньої спроможності продовжувати цю війну з такою ж інтенсивністю?
Те, що ми наростили випуск безпілотників і їх застосування – це доконаний факт. Те, що якість, порівняно з росіянами, в плані кількості запущених засобів ураження і тих, які досягають цілі, краща – це теж факт. Тобто якісно і кількісно ми поліпшити свій результат. І в стратегічному плані він набагато ефективніший і резонансніший. З іншого боку, чи можна сказати, що ми кількісно збільшили кількість ударів відносно Росії, відносно своїх пусків і результативності ударів, які ми робили раніше? Так, ми поліпшили. А відносно Росії мені це дуже важко оцінити. Річ у тому, що порівняння, які відбуваються в публічному просторі, більше не військові, а скоріше аналітичні за результатами оповіщень, скільки безпілотників було збито в нас і скільки в Росії. Про бажання Росії приписувати по 100 чи 500 збитих безпілотників за одну годину ми знаємо. Звичайно, я за і дай Боже, щоб ми їх переважили і за кількістю пусків, а не тільки за якістю. Можливо, ми десь в паритеті або плюс-мінус дотягуємося. Але тут я хочу бути реалістом, знаючи росіян, як полюбляють собі трохи приписувати.
"Якість застосування і ураження ворожих цілей в нас значно вища"
З іншого боку, ми маємо розглядати саме ефективність результатів завдання ударів. Чому? Тому що кожний засіб ураження – це все-таки гроші. Так, вони не настільки великі, як з ракетами до Patriot, точно не мільйони, але тим не менше, це сотні тисяч доларів. І коли противник запускає 200 чи 800 дронів, а з них результату досягає 20, і коли ми запускаємо 200, а результату досягає 50 чи сотня, то ми розуміємо, що коефіцієнт корисної дії і собівартість самої зброї у нас у рази кращі. Тобто якість застосування і якість ураження ворожих цілей в нас значно вища. Тут це дуже важливо, бо просто математичні цифри, що Росія запустила декілька сотень, а досягнуло результату два десятки, – це не про якість.
.jpg)
Іван Тимочко. Фото: facebook/uamilreserve
"Це мільярдні збитки"
Що зараз відбувається безпосередньо на фронті. Нинішня активізація росіян на певних ділянках вписується в їхню весняну кампанію і на чому вони зараз роблять акцент?
Це залежить від ділянок. Якщо взяти в цілому, оцінюючи навіть повідомлення аналітичних центрів, які спостерігають за полем бою, то бачимо, що вони все більше і більше вказують: "Збройні сили звільнили", "Збройні сили покращили становище" тощо. Так, на низці тактичних напрямів є теж інформація, що "противник просунувся", "противник зайняв". Але такого, що противник в односторонньому порядку має перевагу переважно займає наші території зараз не спостерігається. З другого боку, якщо поглянути на Гуляйпільський чи Олександрівський напрямок, то ми бачимо, що там Росія зараз докладає всіх зусиль, щоби, по-перше, зупинити наші контрнаступальні дії, а по-друге, перегрупувати свої сили, які перебувають там і підтягнути резерви. Спостерігаємо, що на цьому напрямку вони зараз дійсно намагаються підтягнути морську піхоту, різного роду спецпідрозділи. Бачимо, що і з Криму підтягуються резерви. І водночас бачимо, під якою увагою зараз перебуває Крим. Мають на увазі, в плані того, що там постійно щось пролітає по російських базах, арсеналах і, що дуже важливо, по системах повітряної оборони різного радіусу дії. Удари по ворожих радіолокаційних станціях і системах С-300, С-400 – це вже стало звичним явищем. А це мільярдні збитки. Я не кажу навіть про втрати фахівців, яких важко взагалі фінансово оцінити.
"Намагання росіян продемонструвати якусь ефективність"
З іншого боку бачимо, що ця анонсована заява противника про те, що крім Запорізького вони будуть активізуватися чи вже активізувалися на Добропільському напрямку не відповідає дійсності. У межах Покровсько-Мирноградської агломерації бої доволі жорсткі, за кількістю вони залишаються одними із найчисельніших. Але бачимо, що противник активізується і в районі Костянтинівки. Тобто їхня задача – все-таки прориватися в бік Дружківки. І вони почали активізувати свій наступ там не тільки з південного сходу, а саме зі сходу, з району Лиману, Сіверська. Тобто все-таки у них розрахунок – вийти зі східних напрямків і наступати в бік Краматорська, Слов'янська. І чуємо, що противник все-таки не відмовився від своїх спроб поновити контроль за Куп'янськом. З іншого боку, на північному сході Харківщини наші підрозділи звільнили одне село, що теж є показником. А якщо ми говоримо про створення так званих "буферних зон", то це більше про намагання росіян продемонструвати якусь ефективність…
