ЗРК Patriot. Ілюстративне фото: 208 Зенітна ракетна Херсонська бригада
"Україна опанувала практично всі сучасні системи протиповітряної оборони"
Система протиповітряної оборони України. ЗРК Patriot, літаки F-16, інше озброєння – це вже як стала складова, яка активно використовується нашими Збройними силами. Які ключові трансформації в цій системі вже відбулися, який шлях ми пройшли і чого ми ще потребуємо?
Це фантастичний шлях. Ми пройшли шлях від опанування виключно старих радянських систем, до… Що таке протиповітряна оборона? ППО – це зенітно-ракетні комплекси, наприклад, ЗУ-23, ті ж "Шилки", про які колись казали, що вони в сучасній війні вже не будуть потрібні. Це переносні ЗРК, зенітно-ракетні комплекси, які працюють у прифронтовій зоні. І це авіація наша. Гелікоптери, які теж, як вважалось, не є частиною системи ППО, а зараз ми бачимо абсолютно протилежне, коли наші гелікоптери збивають "Шахеди". А зараз ми прийшли до того, що Україна, напевно, єдина країна в світі, яка опанувала практично всі сучасні системи протиповітряної оборони. Це система Patriot, яку ми інтегрували дуже вдало і навчилися працювати не просто ефективно, а й доволі економно використовувати свій боєзапас. Ми перші, хто в бойових умовах використав систему IRIS-T. Це дуже була важка робота. І тут питання не лише в опануванні озброєння. Ті виклики, з якими ми зіштовхнулися… Ми перша країна, яка на собі відчула повний спектр озброєння ворога, яке летіло на нас – крилаті ракети, балістичні, гіперзвукові, надзвукові ракети, як Х-22. Це важкий був шлях, але ми зуміли побудувати сучасну систему ППО. І врешті-решт ми прийшли до того, що Україна сьогодні є єдиною країною, яка дійсно опанувала і може працювати з таким феноменальним явищем, як зенітні дрони. Загалом система протиповітряної оборони – дуже складна система. Бо ефективно синхронізувати роботу, скажімо, авіації радянської і західної, систем ППО ще радянських зразків і сучасних західних, зенітних дронів – це дуже складно. Але у нас це все працює одночасно і збиває більше тисячі повітряних цілей за добу.
"Ми продаємо не просто дрон, ми продаємо систему ППО і методологію її побудови"
А чого нам зараз найбільше бракує? Йдеться більше про те, щоб все надходило вчасно і в потрібному обсязі чи нам потрібні ще якісь напрацювання, розробки, які могли б посилити нашу ППО? Ми може, скажімо, чимось замінити брак ракет до Patriot?
На жаль, враховуючи сучасну тенденцію, ми з одного боку маємо проблему в тому, що ракети Patriot наші західні союзники і країни Близького Сходу, які теж вже є нашими союзниками, у певний момент абсолютно нелогічно, недоречно і нецільово використали і виник певний дефіцит. За місяць 800 ракет Patriot – це більше, ніж ми використали за рік. Добре, що країни Близького Сходу одразу зрозуміли, що так воювати не вийде і треба звернутись до України. Ми зараз фахово вже надаємо їм допомогу. Причому, ми продаємо не просто дрон, ми продаємо систему протиповітряної оборони і методологію її побудови.
"Україна починає виробляти ракети до певних радянських ЗКР "
Щодо заміни можливостей. Зараз у нас є дуже непогані напрацювання щодо заміни чи поповнення низки наших зенітно-ракетних комплексів. Україна починає виробляти ракети до певних радянських зенітно-ракетних комплексів, про що раніше ми навіть і мріяти не могли. Для нас нішевою і, водночас, найбільш чутливою технологією є протибалістичні ракети. Це власне ракети Patriot РАС-3, які застосовується виключно для перехоплення балістики. Сьогодні в однієї української компанії є певна розробка щодо протидії балістиці, але вона поки що не набула свого практичного прототипу. Йдеться про певні напрацювання на базі радянського комплексу С-300. В принципі, це логічно, але подивимось. Плюс тут дуже важливо розуміти, що не одними ракетами живе система протиповітряної оборони. Дуже важливою її складовою є ще війська радіоелектронної розвідки, тобто радіолокаційні системи, системи визначення, захоплення цілі. Тобто зараз стоїть завдання не тільки виготовити власну ракету, яка зможе перехоплювати російську балістику, а й інтегрувати її в ті системи радіолокації і захоплення цілей, які у нас є. Плюс потрібне відповідне програмне забезпечення, яке може це швидко і ефективно опрацьовувати.
Андрій Крамаров / facebook
"На жаль, наш ворог вміє дуже активно навчатись"
Що росіяни тепер збираються з нами робити, враховуючи ту еволюцію, яку пройшли ми? Куди еволюціонує наш ворог?
Вони намагаються копіювати наші рішення щодо зенітних дронів. У росіян, звичайно, залишився певний ще радянський спадок. Наприклад, багато креслень і науково-технічної інформації, яка була на українських оборонних підприємствах, після розпаду Союзу і була знищена, але їхні копії були у Москві. Відповідно, в нас залишились фахівці, але не вся документальна науково-технічна база. І в них, на жаль, зберігся виробничий цикл – ті ж комплекси С-300, С-400, ціла купа зенітно-ракетних комплексів близької дальності "Тор", "Бук". На даний момент вони не еволюціонували, але вони, що називається, до максимуму "допилили радянський спадок". Ніби зробили комплекс С-500, який нібито стоїть навколо Москви – дві системи, яких ніхто не бачив. Але коли з'явиться українська балістична ракета з дальністю до 1 тис. км, по Москві запустимо, тоді й побачимо, як воно працює. Вони також до максимуму "допилили" радянську авіаційну технологію. Вони випустили Су-57, але це не нова технологія. А сильна сторона їхня в тому, що вони вміють дуже швидко брати якусь примітивну технологію, як наприклад "Шахед", і дуже швидко її масштабувати за рахунок наявності великої кількості ресурсів. Але сказати, що в них є дійсно щось нове чи проривне – дуже важко. Так, вони дуже активно вміють копіювати і, на жаль, наш ворог вміє дуже активно навчатись. Хоча, враховуючи проблематику його величезної території… Із цим і ми свого часу зіштовхнулись, що в нас велика територія, а засобів захисту мало. У них та ж проблема – територія найбільша в світі, а засобів ППО дуже мало для захисту такої території.
"Ми в цьому "паркані" просто дуже ефективно пробиваємо свій шлях"
Знаємо, що наші Сили оборони за останні місяці добряче прорідили російську ППО. Чи відомо скільки зараз таких систем у росіян і які в них можливості щодо їхнього поповнення?
Тут складно сказати. Реальна кількість взагалі будь-якої техніки у великих пострадянських країнах (Україна, Білорусь, Росія) – це державна таємниця і з'ясувати кількість чи можливості щодо поповнення реально неможливо. Цією інформацією володіє дуже обмежена кількість осіб. Так, таких систем у них багато і в них є виробництво. Але темпи їх знищення зараз просто вражають. Передусім в Криму. Складно пояснити чому, але росіяни з впертістю свині, яка шукає в Хорватії трюфельні гриби, після знищення нами зенітно-ракетних комплексів або їхніх частин у Криму, одразу везуть туди нові. При цьому в них не захищені стратегічні об'єкти на території самої Росії. Тобто, розуміючи, що вони неспроможні захистити вглиб свою територію, то зараз намагаються побудувати свою систему ППО умовним бар'єром вздовж лінії бойового зіткнення, вздовж лінії кордону і максимально її наситити для того, щоб нічого не пройшло далі. Але ми в цьому "паркані" просто дуже ефективно пробиваємо свій шлях, через який залітають вже наші крилаті ракети. Тобто ми продовжуємо і знаходимо ці коридори.
