"Це більше риторика". Експерт про заяви Лукашенка щодо готовності Білорусі до війни

"Це більше риторика". Експерт про заяви Лукашенка щодо готовності Білорусі до війни

Заяви офіційного Мінська про готовність Білорусі до війни — це більше риторика Лукашенка, якому треба показати, що він контролює ситуацію. Хоча саму Білорусь потенційно можуть використати як ще одне вогнище бойових дій, припускає голова Ради резервістів Сухопутних військ Збройних Сил України Іван Тимочко. У коментарі Українському Радіо він зауважив, що Білорусь не має бойового досвіду проведення подібних операцій. До того ж багато техніки та озброєння з білоруських складів забрала раніше Росія. Загалом, додає експерт, Лукашенко зараз мало що вирішує, оскільки в білоруській армії практично всюди на чолі російські генерали. Відповідно, білоруський диктатор і продовжує таку риторику, щоб, з одного боку, уникнути внутрішніх бунтів, а з іншого, не потрапити в немилість Путіна. 

0:00 0:00
10
1x

Протитанкові укріплення на українсько-білоруському кордоні. Ілюстративне фото: Reuters

"Білорусь можуть використати як ще одне вогнище бойових дій"

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія знову пробує втягнути у війну Білорусь. Причому, йдеться і про ймовірне використання живої сили. Як свідчать дані української розвідки, вздовж українсько-білоруського кордону будуються певні магістралі, дороги, відбувається підготовка інфраструктури. Що ви про це думаєте? Наскільки реальними є загрози з боку Білорусі зараз? І чи вдасться Олександру Лукашенку цього разу якось викрутитися і не повторити помилку 22-го року?

Якщо в сучасних реаліях війни твоя інфраструктура стає видимою і за нею можна спостерігати, то це не інфраструктура. Це просто дороги, які стають дуже вразливими для засобів ураження. Із півдня на північ Білорусі – 500 км. Там абсолютно немає якоїсь стратегічної чи оперативної глибини. Тобто все прострілюється. До того ж Білорусь не має бойового досвіду і велику частину техніки та озброєння було викачано з білоруських складів у Росію. Інший момент — те, що Білорусь можуть використати як ще одне вогнище бойових дій. Таке потенційно може бути. Але це мало би робитися скритно і цьому мали б насправді більше допомагати ті білоруські навчання, які вони безперервно в себе проводили. Це дає можливість переміщувати безперервно війська. Принаймні це дає обґрунтування, чому вони виходять з військових баз. І уявімо собі, що білоруські війська починають виходити на кордон і розгортатися. Чи буде хтось чекати, поки вони з розгортання перейдуть у бойові порядки і почнуть атакувати? Швидше за все, що ні. Я думаю, що і сам Лукашенко це прекрасно розуміє. В нього теж своя дилема — він не знає, наскільки білоруське населення його буде підтримувати в такій примусовій війні. Коли людину примусом призивають в армію і кажуть йти воювати на чужу війну, а вона має зброю і поруч з нею велика кількість таких же незацікавлених у цій війні, то ми розуміємо, що скоріш за все це можуть бути внутрішні збройні бунти. І тоді Путіну доведеться не готувати якусь військову операцію з Білорусі в Україну, а проводити каральну операцію в самій Білорусі.

 Іван Тимочко. Фото: facebook/uamilreserve

"Це більше риторика Лукашенка"

Лукашенко нещодавно заявляв, що Білорусь начебто категорично проти війни, але водночас готується до війни.

Це просто риторика. Військові операції публічно в 300 осіб не готуються. Для цього є Генеральний штаб, штаби інших ланок на місцях, які формують загальну військову операцію. Вона відбувається трошки в інших умовах. Там відбувається стратегічне планування. Спочатку навчальне програвання на рівні командних центрів і штабів. Дається замовлення Міністерством оборони на різні галузі держави, зокрема, дається замовлення промисловості, що потрібно армії. Все це трошки інакше відбувається. А це більше була риторика Лукашенка.

"У білоруській армії практично всюди на чолі стоять російські генерали"

А для чого така риторика?

Для зондування ґрунту свого суспільства. По-друге, він прекрасно розуміє – якщо вони втупу будуть просто опиратися, то він отримає саме оцю каральну операцію. По-третє, Лукашенко мало що вирішує. Річ у тому, що в білоруській армії практично всюди на чолі стоять російські генерали. Вона дуже пронизана російськими офіцерами різних ланок. Зрештою білоруських солдатів готували "вагнерівці". "Вагнерівці" ближчі ментально і у військовому плані для багатьох білоруських солдатів, ніж сам Лукашенко. Але він має показати, що він контролює ситуацію, і він це робить. Це такий стиль.