ЗРК Patriot. Ілюстративне фото: mod.gov.ua
"Сьогодні українське військо є одним з найсильніших у світі"
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Україна змінює підходи до ведення війни. Зокрема, йдеться про точність, адаптивність, креативні рішення. Як насправді ми змінили цю війну, як простими словами це можна сформулювати?
Я думаю, тут варто подивитися на ті спільні навчання, які відбуваються з країнами НАТО, з найсильнішими арміями світу, які зараз не перебувають у повномасштабній війні, і в яких уявлення про наземні операції, про будівництво оборонної інфраструктури залишилися на рівні після Другої світової війни з доповненнями інших локальних війн, які відбувалися на території третіх країн. Кожного разу, коли Україна бере участь у подібних спільних навчаннях, коли імітуються в тилових умовах ті чи інші наземні операції, щоразу українське військо перемагає. А це свідчить про те, що ми змогли у протидії загрозі знищення нас Російською Федерацією настільки швидко адаптуватися, що сьогодні українське військо є одним з найсильніших у світі, яке спроможне вести низку важливих заходів. А саме – наступальні та оборонні сухопутні операції, будівництво ешелонованої протиповітряної оборони. Так, тут є речі, в яких ми тимчасово залежні, але без зайвих перебільшень є речі, в яких ми абсолютні лідери. Саме Україна змогла збудувати єдине радіолокаційне поле, налаштувати систему своєчасного виявлення, інтегрувати кращий досвід наших партнерів, зокрема, розвідувальну інформацію, а також збудувати відносно дешевий ешелон, порівняно з тими практиками, які зараз є в світі. Тобто ми ефективно застосовуємо бойову авіацію, легкомоторну авіацію, портативні засоби протиповітряної оборони, стаціонарні. Вони найдорожчі, але вони переважно проти балістичних ракет. Ми змогли, чи не одні з перших в світі, побудувати ефективну систему маневрених вогневих груп, а також наростити протиповітряну оборону за рахунок дронів-перехоплювачів. І це поклало новий підхід, можна сказати, доктринальний підхід щодо будівництва протиповітряної оборони. Бо саме Україна показала, як необхідно відносно дешевими засобами збивати ті загрози, які з розвитком технології виникли на полі бою. Не можна ракетою, яка вартує 2 млн доларів, збивати безпілотник за 50 тисяч. І це обумовлено не тільки фінансово-економічним ресурсом. Хтось скаже: "Добре, в України на це грошей немає, а в США, наприклад, є". Та ні, є ще таке поняття як виробничі спроможності. І тут абсолютно очевидно, що відносно дешевий засіб, такий як "Шахед", виробляється в рази швидше і масовіше для системного застосування, ніж ракета, наприклад, до Patriot. Тому ми перші в світі, хто це зробили. Більше того, ми постійно взаємодіємо з нашими партнерами, беручи в них найкращі технології та адаптуючи свої засоби, розвиваємо свої технології, проводимо імпортозаміщення. І як наслідок, люб'язно передаємо цей досвід тим, хто дійсно нас підтримує в фінансово-економічному плані, в політичному, в військовому.
"Продаж свого озброєння — додатковий фінансовий ресурс, робочі місця, інновації"
Що саме наші партнери можуть зараз переймати, брати від нас, можливо, втілювати разом із нами?
Візьмімо ситуацію з Іраном. Найбезпечніші країни, які себе так позиціонували, бо вони вклали мільярди доларів у протиповітряну оборону, були вимушені в один день звернутися до України і попросити швидко передати той досвід, який є у нас. А також замовили українські технології і засоби, які дозволили закрити їхній повітряний простір, тому що тих самих ракет не вистачило. І це для нас дуже суттєво. Бо коли Україна починає продавати власне озброєння іншим країнам, ми автоматично.., нехай це не найкраще порівняння, але ми "садимо на голку" ці країни. Тому що продається не лише озброєння. Продається досвід, як потрібно правильно організувати роботу, продається додаткове обладнання, сам засіб і, звісно, система застосування. Більше того, ми також починаємо отримувати зворотню реакцію щодо застосування в нетипових умовах. Наприклад, у +50 в українському небі низку перехоплювачів ми не застосовували. Такого досвіду в нас не було. І допомагаючи нашим партнерам, ми також стали кращі. А для України продаж свого озброєння – це додатковий фінансово-економічний ресурс, додаткові робочі місця, технології та інновації. Тому будь-яка технічна взаємодія з нашими партнерами і доступ до їхніх ресурсів – це те, що Україну перетворює з об'єкта, яким ми були довгий час у військовому плані, в справжній суб'єкт світового рівня.
Юрій Федоренко. Фото: facebook/fedorenkoyurii
"Україна це зробила"
Говорячи про наші антибалістичні спроможності, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, серед іншого, сказав, що "Україна перебуває на стадії вирішального переходу в нову реальність". Що це за реальність, наскільки ми до неї близькі?
Я вам скажу відверто. Я вірив у те, що Україна зможе побудувати безпілотники дальньої руки застосування, які зможуть залітати глибоко і прицільно жалити противника на його ж території, повертаючи війну саме туди. Але в мене був певний скептицизм щодо виготовленням Україною крилатих ракет. Я думав, що для цього знадобиться набагато більше часу. А Україна це зробила. Більше того, Україна це зробила не формально, заради інформаційного приводу чи заради того, щоб ввести в оману противника, що ми маємо певний тип озброєння, а фактично наші ракети полетіли вглиб Російської Федерації і завдали прицільно-точний вогонь по тих об'єктах, які формують загрози для українського народу.
Далі балістика. Багато хто каже: "Ну це, напевно, дуже складно і неможливо". А Україна каже: "Та ні, ми вже. Чекайте, скоро прилетить". І з огляду на ті технології, які ми вже зробили, я переконаний, що і українська балістика з кожною ракетою буде повертати війну туди, звідки вона до нас прийшла – на територію РФ. Тобто ми розвиваємо не лише безпілотники, а й типове озброєння, яке є в наших партнерів, але вони його не передавали нам, або це завжди були "сім кіл пекла", які необхідно було пройти.
"Ми спроможні зробити високоточні засоби ППО, які збиватимуть російську балістику"
І Україні принципово важливо мати свої високоточні системи протиповітряної оборони. Чи можемо ми зробити в моменті часу аналог системи Patriot? Треба сказати чесно і відверто, що Patriot, який був на початку повномасштабної російсько-української війни, і той Patriot, який є зараз, – це зовсім різні установки. Тому що наші партнери, які з великими потугами надали їх Україні, теж дуже уважно аналізують наш досвід, як змінюються противники і як працюють їхні засоби. Вони також проводять модернізації, і це дарує національний елемент безпеки для їхніх держав. Разом із цим, ми маємо мати свої подібні системи. І з огляду на те, що ми зробили дальні безпілотники, крилаті ракети, балістичні ракети, я переконаний, що ми, як держава, спроможні зробити високоточні засоби ППО, які будуть збивати російські балістичні ракети.
"Це наш виклик і наша взаємодія з партнерами"
Але ворог теж розвивається і вдосконалює свої засоби. Що можна сказати про нинішні спроможності росіян, наскільки вони просунулися вперед і чи встигаємо ми протидіяти цим загрозам?
Погоджуюсь. Росіяни також активно нарощують можливості протидії нашим засобам радіоелектронної боротьби, вони розвивають альтернативний зв'язок, активно працюють над модернізацією власних технічних рішень. Але переважно найкращі технологічні рішення Росія перебирає у своїх партнерів, які допомагають їй майже відкрито, як це було свого часу з Іраном, або роблять це за ширмою лицемір'я. Наприклад, Китай постачає РФ мікрочіпи напряму пріоритетними величезними партіями. Вони це декларують як цивільну співпрацю, як вільний ринок технологій, але по суті вони передають ті елементи, з яких збирається озброєння для подальших ударів по території України. І для того, щоб протидіяти ворогу, ми активно маємо проводити імпортозаміщення тих комплектуючих, які можемо зробити швидко. Якщо ми кажемо про мікрочіпи, свій альтернативний зв'язок, який буде захищений перед системами РЕБ противника і буде спроможний обходити його засоби ППО, то це наш виклик і наша взаємодія з європейськими країнами, з нашими партнерами. Так, ціна нашого рішення буде дещо вищою, ніж рішення в середині РФ, але це потрібно.
"У березні Сили оборони України збили 90% ворожих безпілотників"
І дійсно, ворог підступний, ворог ресурсний, ворог має можливості до адаптації. Але якщо ви подивитесь на суху статистику, то наприклад, у березні Сили оборони України не на словах, а на ділі збили 90% ворожих безпілотників, які летіли по території України. Це значить, що ми змогли наростити спроможності до виявлення і знищення, закриття українського неба від загрози у вигляді ударних безпілотників РФ. А секторальних і точних ударів по території РФ Україна в березні завдала на певний відсоток більше, ніж противник зміг запустити по нас. Тому ми тримаємо динаміку технологічного розвитку та масштабування на максимально високому доступному рівні для України. І дійсно, комунікація з фронтом, з підрозділами, які застосовують безпілотні системи, відбувається постійно. Я, як командир військової частини, постійно взаємодію з іншими структурними підрозділами, які виконують завдання в чомусь краще, ніж я, або в кого з'явилось нове технічне рішення. А там, де ми виконуємо завдання краще, ніж будь-хто, ми люб'язно приймаємо до себе ці підрозділи для передачі досвіду, як тактик застосування, так і технологічних та технічних рішень. Точно те саме відбувається від військ до Генштабу. Цей досвід узагальнюється, відбувається комунікація з Міністерством оборони, визначаються основні стратегічні напрямки, куди ми рухаємося з точки зору розвитку технології, модернізації засобів, і дуже чітко в цій системі стає видно, де в нас є "сліпі зони", де є "білі плями", які потрібно запам'ятати тут і зараз, щоб не втратити на полі бою технічну першість. А її, я вважаю, Україна сьогодні має в переважній більшості рішень, зокрема, в безпілотних системах.
