Фото: Facebook-сторінка Олександра Терещенка
Я вважаю, що наші дружини заслуговують на те, щоб самореалізовуватися, а не просто сидіти біля нас і жити життям тіні
Олександре, доброго здоров'я! Вітаю вас в нашому ефірі!
Вітаю! Міцного здоров'я всім слухачам і вам!
Дякую. Передусім схиляй голову і дякую за те, що ми можемо працювати, спілкуватися і творити цю історію спільно з вами, жити на одній землі і тішитися, що такі люди є поруч із нами.
Дякую, це занадто для мене. Я думаю, що є багато хлопців, які зробили набагато більше, і особливо роблять зараз.
Але ми говоримо сьогодні про вас і про вашу роботу. Хотілося б детальніше дізнатися про ретрит для ветеранів, що зазнали важких поранень на війні. Розкажіть, будь ласка, яка його програма, хто може подати заявку, як взяти участь?
Ретрит – це моя давня ідея. Я давно хотів зробити такий, я це називаю вишкіл для хлопців-ветеранів з такою ампутацією, як у мене, де практично можна було б відпрацювати всі базові речі, які потрібні в самостійному побуті. Починаючи від гігієни в туалеті, в ванній, одягання, приймання їжі і приготування їжі самостійно, користування гаджетами різними, дрібничками адаптивними, яких у мене зібралося вже за 11 років досить багато. Ну і, також в програмі окремий пункт – розпаковка мого похідного рюкзака, з яким я пройшов паломництво самостійне вздовж океану в 2023 році, і з яким подорожую.
І ось мені би хотілося, щоби кожен, хто візьме участь, міг спробувати не просто послухати і подивитися, а щоб ми разом відпрацювали. Звісно, що мої лайфхаки не підійдуть всім точно в тому вигляді, як я їх створював під себе. Але людина зрозуміє, як можна їй рухатись, і ми разом зможемо це відпрацювати там. Я планую, що ми і сніданки будемо готувати собі самостійно, щоб це не було просто, знаєте, як якийсь факультатив, а щоб підштовхувало трошки до того, щоб навчитися швидше.
Також в програмі буде така собі своєрідна група підтримки, яку буде вести Марія Мартиненко – людина, яку я дуже поважаю. Це психологиня, яка народилася і працювала в Харкові і вже досить довго живе в США, але дуже щиро вболіває за Україну і постійно приїздить і допомагає нам. І саме завдяки їй, напевно, і громадській організації "Друзі Червонограда" (це неурядова організація в Сполучених Штатах, до якої входять українці, які зібрали гроші) ми маємо змогу зробити такий ретрит на базі відпочинку в Карпатах.
Взяти участь у ретриті може будь-хто, хто має подвійну ампутацію рук і хто має бажання навчитися давати собі раду, бути самостійним у побуті. Для цього варто лише заповнити анкету Google, яку ми розміщаємо на всіх соцмережах Фонду Олескандра Терещенка.
Дуже поширена помилка – це гіперопіка, це бажання стати тінню людини з інвалідністю
Чому бажана участь близьких членів родини і яка найпоширеніша помилка, яку роблять близькі у стосунках із ветераном після ампутації? Чи допомагає цей тиждень, проведений разом, їх виправити?
Що стосується родин, безумовно, це не є вимогою. Тому що, скажімо, у нас вже є ветеран, який заповнив заявку і який приїздить без родини, який живе самостійно. Тобто, безумовно, ми не відмовляємо. Чому важливо приїхати з родиною? Тому що дуже поширена помилка – це гіперопіка, це бажання стати тінню людини з інвалідністю. Мами починають згадувати, як вони доглядали своїх синів у дитинстві, і намагаються полегшити своїй дитині життя – що, врешті-решт, погіршує йому це життя, тому що він стає абсолютно залежним. А мами, на жаль, живуть не так довго, як нам би хотілося, і врешті-решт людина може залишитися самою і не знати, як собі дати раду.
Така ж сама історія з дружинами, які теж починають жити життям тіні і виконувати функцію "подай-принеси-допоможи". Я абсолютно не агітую за те, щоб дружину переселити в іншу кімнату і бути абсолютно незалежним. Абсолютно ні. Але я вважаю, що наші дружини заслуговують на те, щоб самореалізовуватися, а не просто сидіти біля нас і дивитися, як живемо ми. Чи дасть це ретрит? Безумовно, я вважаю, що навіть 5-7 днів нашого спілкування допоможуть, можливо, подивитися під іншим кутом на цю ситуацію – і дати розуміння, як більше допомагати, а не опікати. Я би, принаймні, хотів аби це було саме так.
Програма протезування ветеранів в Україні досить непогана, держава виділяє серйозні кошти на це. Але людина, яка втратила руку, зазвичай абсолютно нічого не знає про протези
Про погляд під іншим кутом. Якщо ми з вами оцінюємо масштаб ситуації, очевидно, що в Україні зараз тисячі або десятки тисяч ветеранів з критичними ампутаціями. Чи взаємодієте ви з якимись державними структурами, міжнародними фондами, аби поінформувати громадськість про такий проект, про таку ініціативу, щоб її відповідно масштабувати?
Безумовно, ситуація в Україні така, що зараз у нас десятки тисяч, як ви сказали, людей з важкими ампутаціями. Ми співпрацюємо, маємо меморандум з Фондом соціального захисту людей з інвалідністю України, який адмініструє програму протезування. І ми завжди долучаємось, тому що дуже важливо. Ця програма досить непогана, держава виділяє серйозні кошти на протезування. Але людина, яка втратила руку, зазвичай абсолютно нічого не знає про протези. І не завжди протезисти, протезні підприємства, виходять з потреб пацієнта, а не з власних можливостей.
Тому ми долучаємося і підключаємо будь-які канали розповсюдження інформації про цей ретрит – як партнерські протезні підприємства, так і громадські організації, ветеранські спільноти, які мають вихід на цільову аудиторію. З міжнародними співпрацюємо більше в плані донорства, тому що все ж таки наша цільова аудиторія знаходиться в Україні, і щоб донести інформацію, то потрібні українські джерела, так би мовити.
Ви є автором YouTube-каналу "Я зміг і ти зможеш". Чи там будуть розміщені відеокурси або якісь індивідуальні відео щодо цього ретриту? Чи це буде унікальна, закрита така подія?
Я не думаю, що ми з ретриту будемо щось розміщувати. Можливо, якщо я буду проводити якісь речі, то ми можемо записати відео якихось лайфхаків. Я думаю, що тут має бути така обстановка абсолютно спокійна, відверта, де людина може спокійно спробувати щось зробити самостійно. Воно не вийде з першого разу. Але якщо у когось буде бажання записати відео успішного опанування чогось, я не буду заперечувати, тому що наш YouTube-канал відкритий. Ось нещодавно я з дозволу Олега Березовського – людини, яка теж з 2014 року живе з подвійною ампутацією, – розмістив його відео, де він... До речі, я вперше побачив, як можна самостійно надягати шкарпетки взагалі без допомоги рук і протезів! І зараз він тренує. Тому цей канал відкритий.
Чи буде щось з ретриту – ми будемо говорити, і це буде спільне рішення, що можна, що варто розмістити, що буде підтримувати інших, – але виключно з дозволу учасників.
Говоримо з Олександром Терещенком на тему адаптації ветеранів з ампутаціями, інклюзивності і безкоштовного ретриту у Карпатах, який організовує Олександр з 16 по 22 травня і з 23 по 29 травня цього року. У кожному заїзді може бути до п'яти ветеранів у супроводі члена родини. Олександре, і на завершення, ще раз для тих, хто, можливо, підключився до нашої розмови щойно, – як знайти і як долучитися?
У нас є соціальні мережі: Благодійний фонд Олександра Терещенко, моя особиста сторінка в соцмережах, також сторінки спільнот самодопомоги партнерської організації, там можна знайти посилання на анкету. Якщо треба, пишіть, звертайтеся в особисто, я відповім особисто кожному.
Дякуємо вам!
