Ілюстративне фото: ukrinform.com
"Із січня 2026 року діє оновлений Календар щеплень"
30 квітня завершується Всесвітній тиждень імунізації. Цього року він проходив під гаслом "Вакцини захищають кожне покоління". В Україні є Календар профілактичних щеплень і відповідно до нього кожна людина отримує свої щеплення, починаючи від народження. Хоча є й не обов'язкові щеплення і дехто від них відмовляється. Яка зараз у нас ситуація з вакцинацією і що відбувається з Календарем?
Розіб'ю на кілька відповідей ваше питання. Із 1 січня 2026 року ми маємо чинним оновлений Календар щеплень. Наказ про його оновлення був ухвалений ще на початку березня 2025 року, але потрібно було підготуватися до впровадження цих оновлень. І якщо говорити про певні оновлення, які набули чинності з січня 2026 року, то це передусім те, що до щеплень, які покриваються коштом державного бюджету, була додана вакцинація проти інфекції, яка зумовлена вірусом папіломи людини (ВПЛ). Наразі ми спромоглися, і для старту це непогано, забезпечити безоплатну вакцинацію дівчат 12-13 років проти ВПЛ-інфекції. Для цього використовується дев'ятивалентна вакцина, яка перекриває 9 різновидів (серотипів) вірусу папіломи людини.
Були внесені зміни щодо підходів вакцинації проти гепатиту Б новонароджених дітей з акцентом на тих, кого обов'язково потрібно вакцинувати у пологовому стаціонарі. Тобто визначена і конкретизована так звана група ризику щодо гепатиту Б і кого потрібно вакцинувати в пологовому. В інших випадках можна об'єднати з вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, хіб-інфекції у 2, 4, 6 і 18 місяців життя.
"Є загальна тенденція подолання поліомієліту"
Досить суттєвим нововведенням був також перехід на використання інактивованої (неживої) вакцини проти поліомієліту. Із 1 січня ми відмовилися від використання крапельок у рот, бо є загальна тенденція подолання поліомієліту, і є рекомендації виключати з використання оральну поліомієлітну вакцину. В Україні були й інші підстави, чому це варто було зробити, і з 1 січня Україна повністю перейшла на інактивовану поліомієлітну вакцину.
Відбулися суттєві зміни, які стосуються самих щеплень. Ми другу дозу вакцини проти кору, епідпаротиту (свинки) та краснухи (КПК) зсунули з 6 років на 4 роки, аби краще дітей підготувати до того, як вони підуть до школи. Відрегульовані також поєднання вакцин, з'явилися рекомендації щодо вакцинації не лише дітей, а й дорослих з порушенням календаря і якщо людина, наприклад, вакцинується за календарем іншої країни, але вона громадянин України. Бо не секрет, що багато українців перебувають у Німеччині, в Польщі або в інших країнах, де вакцинуються за календарем щеплень країни перебування, але повертаючись в Україну, звичайно, виникає питання, як продовжити вакцинацію. Це те, що стосується певних змін.
"Коштом держава Україна забезпечує вакцинацію проти 11 інфекційних хвороб"
Щодо відмови від обов'язкових щеплень. Тут, можливо, є певна гра слів щодо такого поняття, як обов'язкові щеплення, бо в законодавстві України не визначено, що означає обов'язкові щеплення. З іншого боку є таке розуміння, що повинна забезпечити держава коштом бюджету України. І на сьогодні коштом держава Україна забезпечує вакцинацію проти 11 інфекційних хвороб, і 12 хвороба – це екстрена імунопрофілактика щодо сказу. Вакцинація є добровільною. Але коли ми говоримо про державу, то необхідно якимось чином закріпити, що вам медичний працівник пропонував дотримуватися законодавства України, поваги до інших людей, захисту прав дитини щодо інфекційних захворювань, а ви вирішили відмовитися від вакцинації. І в нас, здається, з 2009 чи 2011 року наказом Міністерства охорони здоров'я була введена так зведена форма інформованої згоди. Ця ж форма є формою незгоди. Вона допомагає медичному працівнику пройтися по ситуаціях, які можуть бути протипоказанням, такий собі чек-лист. І коли мова йде про те, що ми маємо правові стосунки з дитиною, з дорослим, якому пропонуємо вакцинацію, то лікар визначає протипоказання, що потрібно, а погоджуватися чи не погоджуватися – це право особи. А коли йдеться про дітей, то вирішують батьки. І таким чином дотримується те, що називається "певні правові стосунки", коли йдеться про правову державу. Бо якщо виникає ситуація, що людина потім захворіла на сказ, померла і звертаються родичі з позовом, зі скаргами про те, що можна було попередити сказ, а ви вакцинацію не провели, то ми можемо сказати, що ми пропонували вашому родичу вакцинацію проти сказу, він відмовився, ось його підпис, він ухвалив рішення як дієздатна особа. І в даному випадку це те, що встановлює певні правові стосунки між медичними працівниками і тими, кому ми пропонуємо отримати захист від інфекційних хвороб.
Федір Лапій. Фото: facebook/suspilne.media
"Вакцини в запасі є і дефіциту найближчим часом не передбачається"
Яка ситуація в нас з наявністю вакцин, як війна впливає на логістику, на її доставлення? І якщо в людини, наприклад, за календарем час робити щеплення, а вакцини немає – що тоді?
Дефіциту вакцин наразі немає. Є, звичайно, певні проблеми на місцях. Хоча я б не хотів перекладати і говорити: "Вирішуйте на місцях". Бо, наприклад, на цьому тижні була ситуація, коли мама з дитиною звернулися з приводу вакцинації проти сказу і в закладі охорони здоров'я, маючи 57 доз вакцин проти сказу, мамі повідомили неправдиву інформацію, що вакцини немає, шукайте, то тут питання до керівника закладу охорони здоров'я і до місцевих, мабуть, управлінців. Бо вакцини в запасі зараз є і дефіциту найближчим часом не передбачається. Тому якщо виникає ситуація, що ви звернулися і вам за віком, за календарем щеплення, необхідно провести вакцинацію, а вам повідомляють, що вакцини немає, то звертайтеся в Центр контролю та профілактики хвороб. Це на рівні області. Вони отримують вакцину, розподіляють її, вони знають про наявність або відсутність вакцини. І, як правило, це питання вирішується, вакцина з'являється і вам пропонують вакцинацію, відповідно до Календаря щеплень. Або до порушення Календаря щеплень, бо в тому ж оновленому Календарі щеплень є розділ, який стосується вакцинації осіб із порушенням Календаря щеплень. Тобто медичний працівник має в своєму арсеналі рекомендації, як бути, якщо вакцинація була порушена – пропущена, не проведена своєчасно і що з цим робити.
"В умовах війни ці цифри можуть недостовірно відображати реальну ситуацію"
Наскільки я розумію, щоб з'явився колективний імунітет, має бути щеплена певна кількість осіб. Яке у нас проникнення вакцинації і чи є проблема з людьми, які, скажімо, в пологовому отримали перші дози, а з ревакцинацією потім не доходять?
У нас є цифри. Ми розуміємо рівні охоплення, які ми маємо щомісячно, і ми можемо говорити про результати 2025 року, де досить непогані цифри насправді. Але ми також розуміємо і критично до них ставимося, що в умовах війни ці цифри можуть неповноцінно і недостовірно відображати реальну ситуацію. Бо чимало батьків вивезли дітей за кордон, і це мільйони дітей. Часом батьки повідомляють своїм лікарям про проведену вакцинацію за кордоном і ці дані вносяться в електронну систему, а часом не повідомляють. Часом дитина з Херсонської чи Харківської області виїхала в Вінницьку або Чернівецьку область, вакцинується там, а декларація укладена за місцем попереднього проживання. Тому ми до цього критично ставимося. На початку війни, коли була зруйнована логістика, звичайно, виникало дуже багато проблем. Але потім все було організовано і зараз вакцина є в запасі, вакцина надходить на регіональні, субрегіональні склади. Так, є питання, які стосуються прифронтових територій або територій, які дуже наближені до лінії бойових зіткнень, бо є питання безпеки. Тим не менше, що стосується іншої території, то тут на сьогоднішній день логістика налагоджена і процес продовжується.
