"Мотивація, досвід, навички". Вадим Самолюк про рекрутинг до 43-ї ОАБр

"Мотивація, досвід, навички". Вадим Самолюк про рекрутинг до 43-ї ОАБр

До Збройних Сил України сьогодні долучаються люди найрізноманітніших професій, віку та здібностей, і вони дійсно затребувані. Між тим, під час рекрутингу акцент все одно робиться більше на мотивації людини, на її досвіді й навичках у цивільному житті, констатує заступник командира 2-го самохідного артилерійського дивізіону з психологічної підтримки персоналу 43-ї ОАБр Вадим Самолюк. В ефірі Українського Радіо він розповів про історію створення бригади імені гетьмана Тараса Трясила, її ключові бойові епізоди та власну історію добровольця в складі цього підрозділу. За словами воїна, нині армії справді потрібні як звичайні робочі руки (водії, механіки, ремонтники), так і люди з вищою освітою, особливо в комп'ютерній сфері. І в цьому плані зараз добре вдається залучати амбітну молодь. "У молоді є розуміння сучасних підходів, молодь має бажання приносити інновації і це теж успіх у цій війні", — зауважує Самолюк. 

0:00 0:00
10
1x

САУ 2С7 "Піон". Ілюстративне фото: facebook/43oabr (Костянтин Ліберов)

"Бригада великої потужності"

Минає 11 років з часу заснування 43-ої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила. Нагадайте, коли саме і як була заснована ваша бригада та як вона отримала ім'я гетьмана Трясила? 

Наша бригада була створена 2 травня 2015 року. Основою бригади стали офіцери і сержанти з бойовим досвідом, мобілізовані військовослужбовці та добровольці, які вже пройшли перші етапи російсько-української війни і АТО. Нашу бригаду створили на основі 5-го дивізіону 26-ї окремої артилерійської бригади та озброїли знятими зі зберігання артилерійськими установками 2С7 "Піон". "Піон" – це найбільший калібр, який є на озброєнні Збройних Сил України. Це калібр 203 мм з вагою снаряда до 110 кг. Відповідно, можемо собі уявити, яка це сила, розрив і ураження ворога. Між собою нас називали ще "бригада великої потужності". Саме тому, що на озброєнні стояла найпотужніша гармата ЗСУ.  

"Це дуже надихає"

А чому саме на Тараса Трясила впав вибір, коли обирали ім'я для бригади?

Почесне найменування імені гетьмана Тараса Трясила бригада отримала в жовтні 2020 року. Я думаю, що це зв'язок з козацьким корінням, з предками і з козацькою звитягою, з їхніми перемогами. І навіть емоційно, коли чуєш назву імені гетьмана Тараса Трясила, одразу себе уявляєш в козацьких обладунках, на коні, з гарматою козацькою – це дуже надихає. 

Що змінилося за ці роки у вашій бригаді в плані підготовки, в оснащенні, можливо, в певних підходах до ведення бойових дій?

Безумовно, зміни відбулися, особливо в артилерійській розвідці, в забезпеченні, в засобах розвідки, у взаємовідносинах між командуванням і підлеглим особовим складом. Сучасна війна диктує свої умови і кидає такі виклики, що без цього вже нікуди. 

"Величезний бойовий досвід ми отримали саме тоді"

Ми знаємо, що до війни ви не були військовим. Чим займалися до широкомасштабного вторгнення і як потрапили до війська? 

Підприємцем. Я був директором компанії, яка надавала транспортні, логістичні послуги. Коли почалося масштабне вторгнення, 25 лютого я з двома синами пішов у територіальну оборону, де роздавали зброю. Там я зустрівся з побратимами, які раніше служили у 43-й бригаді і вже з ТРО ми всі разом, усім взводом перевелися до лав 43-ї бригади, де й продовжили службу. 

А де довелося вам за цей час повоювати, боронячи Україну?

Під час служби у територіальній обороні ми брали участь у боях за Київщину, в Горенці. А з квітня (2022 року) в лавах 43-ї бригади одразу виїхали на Донбас. Боронили Сіверськодонецьк, коли там утворився свого роду "мішок", оточення. Там запеклі відбувались бої і дуже величезний бойовий досвід ми отримали саме тоді. Потім наш дивізіон вивели на ротацію, на переозброєння. Наші військовослужбовці навчалися в Німеччині на самохідній артилерійській гарматі PzH 2000. І з листопада 22-го року вже на новітніх гарматах бригада знову на Донбасі. Далі Запоріжжя, Сумщина і так по нині беремо участь в найзапекліших точках фронту. 

"Страх – нормально"

Страх на війні, напевно, відчуває кожен, тим паче, коли ти новобранець. Як ви допомагаєте своїм побратимам адаптуватися, прийняти свій перший бій? У вас є якісь особливі напрацювання, рекомендації?

Дуже гарне запитання. Страх – це природно, це нормально. Нам усім страшно, але страх – це такий запобіжник, який не дає вам безглуздо загинути. Тому добре, що страх є і ми про це говоримо. І завдяки цьому запобіжнику військовослужбовець ретельніше маскується, ретельніше дотримується всіх вимог. Відповідно, береже себе та своїх побратимів і може завдати більше ураження ворогу. 

Вадим Самолюк. Фото: facebook/vadim.samoluk

"Зараз добре вдається залучати амбітну молодь"

Якщо змалювати загальний портрет бійця вашого підрозділу, то якби ви його схарактеризували? Хто ці люди переважно були до повномасштабного вторгнення, в цивільному житті, які історії стоять за ними?

Це обширне питання, я дуже його люблю. Тому що коли кадрові військовослужбовці, які служили до повномасштабного вторгнення, почали приїжджати в бригаду і побачили чергу з цивільних людей на вході до частини, то вони казали, що так, ще можемо повоювати і в нас ще є шанси перемогти ворога. А приходять люди найрізноманітніших професій, різної вікової категорії, з величезним цивільним досвідом і навичками, які застосовують уже безпосередньо в задачах військових. Особливо зараз добре вдається залучати амбітну молодь. У молоді є розуміння сучасних підходів, молодь має бажання приносити інновації і це теж успіх у цій війні. 

"Молоді люди дзвонять, цікавляться і вступають до лав 43-ї бригади"

Кого сьогодні найбільше потребує бригада? Кого ви шукаєте, де є вакансії? 

Ми постійно проводимо рекрутинг. Наші вакансії є і на Lobby X, і на Work.ua, і на нашій сторінці в Facebook. Тому запрошую всіх – відвідуйте наші сторінки, читайте, за бажання долучайтесь. І маю сказати, що молоді люди дзвонять, цікавляться і вступають до лав 43-ї бригади. 

А які саме спеціальності зараз найбільше вам потрібні? 

Я б не виділяв якісь 2-3 окремих спеціальності, тому що потрібні як робочі руки (водії, механіки, ремонтники), так і люди з вищою освітою, зі знанням комп'ютера, тому що зараз облік і все цифровізується. Також молодь потрібна для розвідки, для формування екіпажів операторів БпЛА. 

"Акцентуємось більше на мотивації, досвіді, вміннях і навичках"

Який середній вік бійців у вашій бригаді зараз? Як він змінився за ці понад 4 роки війни? 

Я б не акцентував так гостро саме на вікові людині. Ми акцентуємось більше на мотивації, на досвіді, на вміннях і навичках у цивільному житті. І під час відбору ми думаємо, як цю людину ми можемо застосувати в своєму підрозділі. Наприклад, водій, якому 58 років, відмінно справляється зі своїми обов'язками, а працювати на гарматі йому буде вже важко. Тому так, нема обмежень по віку, але ми відбираємо, виходячи з вмінь, навичок і мотивації людини. 

А по статі обмеження є? Жінки приходять служити? 

Жінки є. В моєму підрозділі також є дівчата. Вони зараз в розрахунках операторів БпЛА, в розвідці працюють. Світлана – чудесний повар, з 22-го року готує нам смаколики.