Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Зміни потребують 10-20 питань, а не 800 сторінок"
Якою є мета ухвалення нового Цивільного кодексу?
Зміни до Цивільного кодексу не обговорювалися з юридичними спільнотами. Це свідчить про те, що його хтось дуже хоче прийняти без попереднього обговорення. Прийняття в першому читанні без детального обговорення з практикуючою спільнотою: суддями, Верховним Судом вже викликає питання. Такий поспіх свідчить про те, що там закладені "міни". Є точкові питання, які викликають серйозні сумніви. Питання в тому, кому це вигідно
Цивільне законодавство на сьогодні не є таким, щоб його кардинально змінювати. Трудовий кодекс більше на часі, ніж Цивільний. Питання реформування інших галузей права стоїть нагальніше. Зміни потребують 10-20 питань, а не 800 сторінок. Правники використовують практику Верховного Суду, яка вже давно склалася. Кодекс виходить за рамки того, з чим ми працюємо щодня.
"Посідання" – це окупація
Що означають неологізми "доброзвичайність" та "посідання"?
Термін "доброзвичайність" – як юридична конструкція вже була. Це намагання універсуалізувати і так наявне розуміння.
"Посідання" – це окупація. Якщо ти маєш право власності, це означає "володіння", "користування", "розпорядження". "Посідання" – це незаконне користування. Тобто віджим, окупація. Якщо посідання робити частиною права власності, то виникає дуже багато питань. Цивільне законодавство має дотримуватися того, що є в суспільстві.
В 2022 році українці заходили у вілли європейців і жили в них. І їх не можна було виселити. В Іспанії є розмовний є такий термін як "окупаси". Якщо ти зайшов, провів певний час у помешканні і власник не викликав поліцію, то тебе можна виселити тільки через суд. Тут дуже серйозна річ. У нас в Україні дуже багато покинутої власності. Чи то проіржавілі автомобілі, які десятки років стоять на узбіччі, чи будинки, які розвалюються. Але це не означає, що це майно треба комусь віддати. Влада має щось робити. Якщо людина не стежить за своїм майном і воно хоч трохи стає небезпечним для оточуючих, тоді слід через суд позбавляти людину права власності. Цивільне право – це про приватні стосунки. Підтягування нібито європейських стандартів під наші не завжди виправдано, навіть якщо культури схожі. Тут є багато нюансів, а ще й воєнний стан. Люди виїхали, людям не до того, люди лікуються тощо.
Шлюб не може бути примусовим
Які зміни торкнуться процесу розлучення і примирення?
Це радянська практика примирення, збереження чарунки суспільства. Шлюб не може бути примусовим. Загальне розуміння європейського права – залишатися в шлюбі, коли хоча б одна зі сторін цього не хоче, неможливо. Питання лише в часі. В Сімейному кодексі і зараз є можливість дати час на примирення, якщо суд бачить, що рішення прийнято на емоціях.
Олена Карнаух-Голодняк. Фото: facebook
Що відбуватиметься в контексті захисту прав одностатевих пар?
Багато хто із ЛГБТ-спільноти критикує Цивільний кодекс за те, що там цього немає. В Україні поки що не дуже добре сприймається ідея легалізації шлюбу між одностатевими партнерами. Проте рішень суду щодо проживання однією сім’єю дуже багато. Одна сім’я – це спільний побут і спільні витрати. Це не означає, що вони сплять одне з одним. Це більше про майно та обов’язки. Такі стосунки не є кримінальним злочином. Люди, що хочуть, те й роблять. Можна врегулювати майнові питання. Проживання однією сім’єю для вирішення юридичних питань судом і так встановлювалося. Тому питання легалізації одностатевих шлюбів не закріплять.
Раз на рік перевіряти інформацію про себе в реєстрі
Презумпція знання відомостей реєстру. Про що тут йдеться?
Йдеться про те, що людина має стежити за своїм майном. Реєстр існує понад 13 років. Багато хто не хоче вносити майно до реєстру. Якщо людина 5 років не знала, що з її майном в реєстрі – це трохи дивно. Я завжди раджу людям перевіряти раз на рік в реєстрі інформацію про себе. Для цього не потрібно платити космічні гроші.
НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. І МИ НАДАЄМО ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ РІЗНІ ТОЧКИ ЗОРУ СТОСОВНО ПРОЄКТУ НОВОГО ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
