Афіша фестивалю. Пресслужба Львівської міської ради
Фокус-тема – "Пошук та формування ідентичності"
Чого чекати від фестивалю і що ви закладаєте в нього?
"ЧекаFest 2.0" – це благодійний освітньо-музичний фестиваль в пам'ять про бойову медикиню та медійницю Ірину Цибух. Ми акцентуємося на двох основних блоках – освітня частина, де ми цьогоріч матимемо фокус-тему "Пошук та формування ідентичності". Ми з різними спікерами говоритимемо про різні аспекти формування ідентичності: про пам'ять в контексті формування ідентичності, про культуру в контексті ідентичності, про колективну ідентичність та про ідентичність Іри зокрема. На музичній сцені цього року будуть "ДахаБраха", "Пиріг і батіг", "ЩукаРиба".
Ідентичність Іри формувалася під впливом різних чинників. Це і той контент, який вона споживала, і ті люди, які були в оточенні, і ті книги, які вона читала. Це комплекс факторів. В Іри цей процес був з юних років.
Пам'ять формує ідентичність
Наскільки такі події як цей фестиваль можуть нам допомогти у формуванні ідентичності подальших поколінь?
Передусім Іра займалася політикою пам’яті. Ще з 2020 року, коли Іра навчалася на магістерській програмі в Київській школі економіки, це був її основний акцент. Вона хотіла написати магістерську роботу на тему політики пам’яті. Іра багато говорила про те, як пам'ять формує ідентичність. Про те, як ми пам’ятаємо наших історичних діячів, наскільки ґрунтовно і цілісно ми знаємо власну історію і наскільки ми розуміємо, хто ми є, як суспільство. Це дуже важлива робота. Це питання національної безпеки. Одним із ключових стрижнів є пам’ять, політика пам’яті, зокрема рамка деколонізації в цьому всьому.
КОНТЕКСТ
Фестиваль відбудеться напередодні дня народження Ірини Цибух. Фестиваль є благодійним, виручені кошти спрямують на закупівлю двох наземних роботизованих комплексів для 503-го окремого батальйону морської піхоти, з яким Ірина разом із побратимами працювала під час ротацій. Ціль – 1 800 000 грн. Збір відбуватиметься спільно з благодійним фондом "Повернись живим".
Ірина Цибух народилась у 1998 році у Львові, закінчила Національний університет "Львівська політехніка", до команди Суспільного приєдналась у 2017 році. Там вона працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою. Поза роботою брала участь в освітніх проєктах, де розвивала критичне мислення та медіаграмотність дітей у школах.
Повномасштабне вторгнення застало Ірину Цибух на сході України: 22 та 23 лютого 2022 року в Покровську та Краматорську вона презентувала свій документальний фільм про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує інклюзії. 24 лютого презентація мала відбутися в Сіверськодонецьку, а наступного дня — в Києві. Але домівки героїв фільму Ірини Цибух опинились у російській окупації, а вона повернулася до лав добровольчого батальйону "Госпітальєри", де відбула кілька ротацій на передовій ще з 2014-го. У складі батальйону Ірина забезпечувала евакуацію поранених бійців із найгарячіших місць і надавала домедичну допомогу, зазначає Суспільне Львів.
Ірина врятувала чимало бійців, неодноразово ризикуючи власним життям під час евакуацій. Крім того, регулярно з’являлась у медіа, надавала інформацію колегам журналістам щодо роботи парамедиків та медиків у зоні бойових дій, інформувала про можливості навчання й підготовки добровольців для надання якісної домедичної допомоги.
Разом із колегами з Суспільного Ірина стала переможницею конкурсу професійної журналістики "Честь Професії" у 2021 році у категорії "Найкраща публіцистика в локальному медіа" та фіналісткою у номінації "Найкращий репортаж" у 2018 році. У листопаді 2023-го отримала відзнаку від президента України орден "За заслуги" III ступеню, у березні 2024 року стала лауреаткою премії "УП 100. Сила жінок".
Ірина Цибух "Чека" загинула під час ротації на Харківському напрямку 29 травня 2024 року, за кілька днів до свого дня народження.
