Олександр Качура. Фото: facebook
Напередодні у нас був депутат від "Європейської Солідарності" Володимир Ар'єв, а сьогодні — Олександр Качура, представник фракції партії "Слуга народу". Пане Олександре, хочеться розпочати нашу розмову із зустрічей президента України з очільниками усіх фракцій у Верховній Раді, що відбулися минулого тижня. Володимир Зеленський, зокрема, зустрічався з Петром Порошенком, і після того пролунало чимало побажань, що в парламенті має відбутися консолідація. Чи справді, на ваш погляд, такі зустрічі президента можуть позитивно вплинути на ефективність роботи Верховної Ради?
На сьогодні країна перебуває у війні. І нам необхідно голосувати за законопроєкти — хочемо ми чи не хочемо — від яких залежить фінансування і життєдіяльність України не тільки на роки, а взагалі йдеться про подальше існування країни. Тому треба пам'ятати, що у нас, відповідно до Конституції України, парламентсько-президентська республіка, а не президентсько-парламентська. А тут така подія — президент зустрівся з головами фракції, з цього якісь роблять заголовки!
"Саме в парламенті вирішувалися ключові питання нашого державотворення"
Роблять заголовки, бо 7 років цього не було.
Я думаю, що це була помилка. Це було пов'язане із попереднім керівництвом Офісу президента. Я неодноразово в закритих розмовах говорив, що це величезна помилка, оскільки у 2022 році, я переконаний, треба було взагалі всіх об'єднати і представників від різних фракцій делегувати в уряд. Я вважаю, що в кожній фракції є професійні люди, і треба було дати відповідне представництво — для того щоб і відповідальність була спільна, і результат за те, що в державі відбувається, був спільний. Це такий фактор консолідації, який зшиває, мабуть, країну, адже у нас різні політичні сили представлені. Я не кажу зараз про ОПЗЖ, ми беремо за дужки те, що вони досі перебувають у парламенті. Я думаю, що ми могли б знайти парламентський механізм, щоб це питання вирішити, але вже сталося так, як сталося. І в той момент треба було, я переконаний, більш активно за допомогою парламенту консолідувати суспільство. Тому що саме в парламенті вирішувалися ключові питання нашого державотворення. Це і Акт проголошення незалежності України, і питання, коли відбулася Революція Гідності у 2014 році, і ухвалення Конституції. У ті кризові моменти, в яких наша країна опинялася, завжди все вирішувалося в парламенті. Я переконаний, що вирішення і сьогоднішньої ситуації у повномасштабній війні також буде завершено ухваленням відповідних рішень у парламенті.
"Ті, хто працює за принципом "чим гірше в країні, тим краще для них" — вороги України"
А чи багато представників вашої фракції поділяють вашу думку, що уряд треба сформувати, делегувавши туди представників, зокрема, й опозиційних фракцій? І що думає про це, на ваш погляд, президент чи керівник Офісу президента?
Я думаю, що багато хто поділяє цю позицію. Але на машині часу вже нічого не повернеш — той 2022 рік. Тому ми повинні зараз виходити з того, що на сьогодні є. І за моєю інформацією, коли спілкувався президент з керівниками фракцій, він питав, чи є у вас кандидатури, які зможуть посилити уряд, посилити владу, давайте будемо їх розглядати. Отже, я думаю, що це однозначно позитив. Чи він приведе до того, що політичні суперечності кудись подінуться — думаю, ні. Тому що вже фактично запущені процеси політичні, якісь технологи кажуть, що у нас будуть вибори. І мені взагалі дивно, коли деякі опозиційні політики працюють за принципом "чим гірше в країні, тим краще для них". Я думаю, що це моя суб'єктивна оцінка, але ж усі українці бачать. Чи ця людина у вишиванці, чи в піджачку комсомольському ходить по залі Верховної Ради — це однозначно справжні вороги України. Ті люди, які живуть за принципом "чим гірше країни, тим краще для них".
Але ви прізвища можете назвати?
Не хочу тут образити, що когось не назву. Тому що це дуже довгий, я думаю, список буде. Не вистачить ефіру.
"Якщо б на сьогодні був коаліційний уряд, то багатьох помилок уникнули"
Дозвольте повернутися до питання можливого уряду національної єдності. Наприклад, у Франції, коли формується уряд, без жодного воєнного стану, кілька портфелів завжди віддають запеклій опозиції. У нас теж могло би це бути і без воєнного стану, адже парламент, коаліція формують уряд на свій розсуд, по суті?
Я вважаю, що нам треба прийняти законопроєкт про парламентську опозицію, де якраз контрольні функції, наприклад, фінмоніторинг відмивання коштів представниками влади, міндічами всякими, виконувала б опозиція. Могли, наприклад, мати квоту Генерального прокурора, Рахункової палати, Антимонопольного комітету тощо. Коли наші батьки-засновники України писали Конституцію, вони якраз створювали систему стримування і противаг. У нас ця система стримування і противаг увесь час перетворювалася на конкуренцію між гілками влади, законодавчої, виконавчої. Президент — поза всіма гілками влади, але завжди в цьому трикутнику відбувалася конкуренція. Тому монополія влади — це погано однозначно. Я переконаний, якщо б на сьогодні була не монобільшість, а коаліційний уряд, то багато помилок не було б зроблено.
"У нас одна політична партія, називається вона Україна"
Чесно кажучи, було трошки інше сприйняття вашої позиції. Я знайшла ваші висловлювання від 2020 року, що ви припускаєте співпрацю з ОПЗЖ, а якщо буде співпраця "Слуги народу" з "Європейською Солідарністю", то ви навіть просили виключити вас із фракції. Зараз інша риторика. Скажіть, будь ласка, як відбувалася ця ваша еволюція? І дуже цікаво дізнатися, як ця еволюція відбувається серед ваших колег, щоби зрозуміти, наскільки у нас є підстави сподіватися на консолідацію парламенту?
А в мене еволюції ніякої не відбулося. Ці позиції, які були, не змінилися. У згаданому вами інтерв'ю я говорив про те, що в нас є регіони південного сходу, в яких неможливо буде приймати будь-які рішення в обласних радах без політичної партії, яка посідала перші місця — ОПЗЖ. Я не збрехав, тому що так і є на сьогодні: завдяки цим політичним партіям — у них мандати нікуди не ділися — зараз голосують і питання виділення коштів військовим, й інші важливі питання. Ці місцеві ради функціонують. Стосовно неможливості співпраці з "ЄС", я говорив з приводу того, що на той момент це був політичний конкурент. З точки зору електоральної, люди, які голосували тоді за одну політичну партію, були категоричними противниками. Тоді якраз технологи "ЄС" поділили українців на декілька частин-противників. І я казав про те, що в той момент це було б несприйняття. Я продовжую бути на цій позиції, хоча вона трошки розмилася з 2022 року. Коли вже сталося повномасштабне вторгнення, я деякі законопроєкти подавав навіть з представниками "ЄС" і з тим самим Петром Олексійовичем, якісь там рішення підтримував. Думаю, що у нас одна політична партія, називається вона Україна. І зараз немає процесу електорального.
"Якщо ці законопроєкти не голосувати, то у нас взагалі не буде фінансування"
Наскільки серед депутатів є ця готовність та рішучість голосувати за законопроєкти, необхідні для нашої європейської інтеграції?
Думаю, що така рішучість є і розуміння є. І в парламенті немає майже людей, які хотіли б, щоб Україна не існувала як держава, щоб ми зникли з політичної карти як народ України. Але тут питання в тому, що багато законопроєктів, які подаються як євроінтеграційні, містять якісь там "шкурні правочки" від лобі. В іншому якомусь моменті цього не вимагали, а тут нам кажуть, що це європейці. Наприклад, ФОПи. Нам кричали з усіх прасок, що це МВФ вимагає ФОПів оподаткувати. Я зустрічаюсь з представниками МВФ, які в Києві у нас працюють, а вони кажуть, мовляв, нам вже якось незручно, ми мабуть будемо виходити з якоюсь комунікацією.
Пане Олександре, про це варто детальніше. Адже це якраз один із резонансних законопроєктів, який Верховна Рада не змогла ухвалити минулого тижня. Учора з цього приводу Володимир Ар’єв пояснював позицію своєї фракції. І так само хочеться почути вашу позицію і позицію фракції "Слуга народу" в цілому. Отже, законопроєкт про податок на посилки — "Внесення змін до митного кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів" №12360. Лише 127 депутатів проголосували "за". І фракція партії "Слуга народу" здебільшого не голосувала або депутати утрималися.
Ми на фракції спільну позицію не обговорювали. Насправді, у нас не так багато людей цими посилками користуються. Є питання того, що багато мереж дроблять ці посилки, поза митним контролем їх завозять на територію України. Це одна біда. А друга біда — якщо ці законопроєкти не голосувати, то у нас взагалі не буде куди ці посилки надсилати, тому що не буде України, не буде фінансування, не будуть профінансовані Збройні сили, люди не будуть отримувати соціальні виплати. Якщо все це зважити на терезах, то я думаю, що на першому місці буде державницька позиція.
З приводу того, проголосували чи не проголосували, я думаю, це питання суто організаційне, фракційне. Треба було активніше голоси збирати і колектив налаштовувати, для того щоб саме під це голосування були голоси. Тому що у цей день, давайте будемо об'єктивними, зустрічі з Офісом президента почали організовувати, весь час переносилися дати. І цей розбаланс парламенту, коли весь час відбуваються паралельні зустрічі, в комітетах пішли обговорювати, тобто всі розбрелися — і голосів не вистачило. Я не думаю, що це якась змова масонів чи контрабандистів.
"Лідери фракцій повинні заздалегідь формувати порядок денний"
Можливо, це такий задум був?
Не впевнений. Ви знаєте, я теж багато думав, що це якісь групи впливу, спочатку намагався зіставити. Але це просто в парламенті часто дезорганізація, і не тільки в нашому парламенті, це в усіх світових парламентах.
Але в нашому парламенті, здається, особливий режим дезорганізації. Ар'єв обурювався і кілька разів протягом інтерв'ю згадував цей режим, мовляв, ми не встигаємо нічого обговорити, бо порядок денний отримуємо пізно ввечері, а тому деякі законопроєкти, які потенційно фракція могла би підтримати, не голосуються. Чи це можна якось полагодити?
Я один із тих, хто жорстко й публічно виступав, щоб погоджувальні ради проходили до того, коли відбувається наступний день парламентського засідання. Тому що, наприклад, на 10-ту засідання, о 9:30 збирається погоджувальна рада, за 15 хвилин скидають порядок денний, і я кажу: "Як я можу прочитати законопроєкт за 30 хвилин? Прочитати на 80-100 сторінок порівняльні таблиці, які завантажуються за 10 хвилин до засідання. Як це взагалі можливо?". Депутати повинні читати, за що вони голосують. От, наприклад, угоду з ЄС про кредит теж закинули зранку. Про 90 млрд євро. Зрозуміло, що адекватна людина повинна за це проголосувати.
Полагодити проблему мають лідери фракцій. Вони повинні заздалегідь формувати порядок денний. Зрозуміло, що в нас є на тиждень великий список того, що планують проголосувати, але ти не можеш все вивчити. Тому що вони кажуть: давайте цих десять викинемо, а ці — пріоритет, ставимо на середу. Тому я думаю, що якраз і представники опозиційних партій повинні про це жорстко ставити питання.
А монобільшість дослухається у цьому питанні? Немає такого, що монобільшість просто сама визначає пріоритети?
Це так було, і вже так не буде ніколи.
Яка роль спікера може бути в цьому? Наскільки він впливає на те, щоб формувати заздалегідь порядок денний?
Він очолює погоджувальну раду, тому, гадаю, від його позиції багато чого залежить. Я думаю, що він намагається і зацікавлений в тому, щоб депутати отримували законопроєкти на ознайомлення заздалегідь. У нас цей турборежим — як він розпочався, вони його продовжують. Я думаю, що це точно неправильно. Це не про парламентаризм. Тому що не може бути так, що зелену кнопочку натиснув — і все. Це неправильний підхід. Бо велика відповідальність — голосувати за те або інше. Це перша позиція. Друга позиція — у нас, відповідно до регламенту, є такий інструмент, як депутатський запит. Я якраз автор правки про те, що депутат може подати 10 таких запитів. Їх не зачитують уже два тижні. У мене там є питання і термінового лікування, і того, що, наприклад, комунальні послуги стягують незаконно з цілого будинку. Кажуть, у нас щось не назбиралося запитів. Як може не назбиратись? Це просто як приклад вам кажу — як порушуються права депутатів. Адже не кожен тиждень пленарний, тобто ти втрачаєш місяць, а люди чекають цей момент допомоги. Те ж саме з погоджувальною радою. Отже, треба якийсь консенсус знаходити з усіма депутатськими фракціями, з усіма депутатами. Тому що результат на табло, коли отримують законопроєкти за 5 хвилин, буде весь час. І це якраз показник того, що треба змінити такий підхід.
"Усі правки вони зроблять, вичистять його — і тоді вже випустять у залу"
Пане Олександре, ми згадали про спікера Руслана Стефанчука. Яка ваша позиція як депутата щодо історії з Цивільним кодексом? Величезний об'єм. Я впевнена, що депутати не встигли його прочитати й експерти не встигли такий об'єм опрацювати. Чому така необхідність під час воєнного стану раптом вносити такі величезні зміни в законодавство?
Найперше скажу, що Руслан Олексійович — науковець. Я думаю, що кожен науковець і взагалі кожен спікер хоче увійти в історію з якимось великим нормативним актом, наприклад, кодексом. Ти прізвище записуєш в історію. До згаданого кодексу є багато претензій громадської спільноти, я багато з людьми спілкувався про те, що дійсно треба змінити. І Руслан Олексійович запевнив, що всі ці зміни будуть проведені, всі правки вони зроблять, вичистять його — і тоді вже випустять у залу. Тому що його оновити точно треба. Але це має бути нормально прокомуніковано із суспільством, тому що треба все нормально пояснити людям, для чого це робиться, для чого оновлюється кодекс. І потім після цього голосувати.
ТЦК, рекрутинг, зустріч із міністром оборони Федоровим
У нас є кілька хвилин, щоб поговорити про реформу мобілізації. Пане Олександре, у вас є пропозиції та бачення, як цю комплексну реформу здійснити. Тож як можна організувати мобілізацію в ефективніший спосіб?
Будьмо відвертими, на сьогодні є тотальне свавілля, корупційні зловживання у ТЦК. Ви знаєте, що у народних депутатів відбулася зустріч із міністром оборони Федоровим, і він у закритому режимі озвучив цифри. Цифри не тільки корупції, людей, які зараз переховуються, це сотні тисяч. Це люди, які покинули державу в незаконний спосіб, люди, які перебувають у так званому СЗЧ або після навчального центру покинули військову частину. Я переконаний, що ТЦК треба ліквідувати — має бути розформовано те, що є на сьогодні. І сформовано у питанні рекрутингу.
Але ж ви знаєте, що фронт зараз забезпечує ТЦК на понад 90%.
Фронт повинен забезпечуватися мотивованими людьми, які отримують соціальні гарантії та розуміють, що коли з ними, не дай Бог, щось станеться, про їхні родини попіклуються. Я думаю, все, що Федоров озвучив нам у закритому режимі, там є дуже багато хороших, позитивних речей.
"Для мене прикладом рекрутингу є 3-й армійський корпус"
І все-таки, яка має постати нова організаційна форма замість ТЦК, якщо ви пропонуєте такі зміни стосовно нього?
У будь-якому разі має бути розформовано те, що є на сьогодні. І сформовано у питанні рекрутингу. Для мене прикладом є 3-й армійський корпус, який був 3-ю штурмовою бригадою. Я їм допомагав із залученням до служби тих осіб, які відбувають покарання. Сам особисто по в'язницях з ними їздив, пробивав шляхи, щоб не було чиновницького спротиву. І в них повністю укомплектована їхня бригада була добровольцями. Це називається рекрутинг. Тобто цей рекрутинг треба взяти і масштабувати на країну.
Якщо в одному підрозділі виходить, а в інших не виходить, то може проблема не в ТЦК?
Зараз ТЦК знаходиться під Сухопутними військами. Їх треба виокремити, розформувати, створити нову організацію, яка буде займатися рекрутингом, а не виконанням планів. За моєю інформацією, 3-тя штурмова бригада активно ділиться досвідом із Міністерством оборони. І президент поставив завдання міністру, міністр зараз зустрічається з представниками цієї та інших бригад, де є успішний досвід рекрутингу. Де люди йдуть, служать, їхнє життя бережуть та є соціальне забезпечення.
Це треба масштабувати на всю країну. Треба взяти їхній досвід і застосувати в країні. Є багато проблем. Або ми змінимося, або ми просто помремо. Просто у нас немає вибору. Те, що Федоров розповів, це дуже круто. По-перше, людям, які зараз перебувають в армії, які пішли добровольцями, треба дати коридор. Як сказав Михайло Федоров, треба дати світло в кінці тунелю. Сказати, що ви підписуєте контракт на рік, а через рік ви йдете у своє цивільне життя. Ми вам даємо роботу, ми вам допомагаємо з реабілітацією тощо. А тут заміняють іншими людьми.
Тоді будемо чекати на деталі від міністра оборони.
НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. ПРЕДСТАВНИКИ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ, МІНІСТР МИХАЙЛО ФЕДОРОВ, ПРЕДСТАВНИКИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗСУ, ТАК САМО, ЯК І НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ ОЛЕКСАНДР КАЧУРА, МАЮТЬ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ В ЕФІРІ СВОЮ ДУМКУ СТОСОВНО ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ МОБІЛІЗАЦІЇ, РЕКРУТИНГУ, СТОСОВНО ДІЯЛЬНОСТІ ТЦК.
У ПРОГРАМАХ "СЬОГОДНІ. ІНТЕРВ'Ю" УКРАЇНСЬКОГО РАДІО БЕРУТЬ УЧАСТЬ ПРЕДСТАВНИКИ РІЗНИХ ФРАКЦІЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ. ПІСЛЯ ЧЛЕНА ФРАКЦІЇ ПАРТІЇ "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ" ВОЛОДИМИРА АР'ЄВА І ПІСЛЯ ЧЛЕНА ФРАКЦІЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ" ОЛЕКСАНДРА КАЧУРИ У ПРОГРАМАХ "СЬОГОДНІ. ІНТЕРВ'Ю" ЦЬОГО ТИЖНЯ ВІЗЬМУТЬ, ЗОКРЕМА, УЧАСТЬ ПРЕДСТАВНИКИ ФРАКЦІЇ "ГОЛОС", ДЕПУТАТСЬКОЇ ГРУПИ "ПАРТІЯ "ЗА МАЙБУТНЄ".
