Російський корвет "Бойкий". Довоєнне фото: commons.wikimedia.org
Правильний вектор розвитку БпЛА
Поговоримо про те, що Україна спромоглася надзвичайно посилити і так зване мале небо. Тобто йдеться про той повітряний простір, який контролюється дронами. Ми говоримо про знищення російської логістики вже досить глибоко в тилу — на відстані 100–150 км. Так, тут я вже не помилюся, не скажу "метри". На відстані 100-150 км від лінії бойового зіткнення Збройні Сили України вже спроможні якщо не повністю контролювати повітряний простір і логістику окупантів, то суттєво на них впливати.
З'явилося море відео за останні дні й тижні, як палає військова техніка, бензовози та інший транспорт на так званому сухопутному коридорі з Ростова до Криму (до Джанкоя). Цю трасу, що проходить через Маріуполь і чимало південних українських населених пунктів, росіяни розбудовували протягом останніх років, після того як окупували південну частину Запорізької та Херсонської областей. Зараз росіяни використовують її для транспортування різноманітних вантажів подвійного призначення. Тож, по-перше, за рахунок чого нам вдалося наростити кількість і якість ударів по російській логістиці? І як це може вплинути на спроможності Росії атакувати та вести війну?
Ми досягли цього за рахунок того, що ще приблизно рік тому обрали правильний вектор розвитку наших БпЛА. Ми зрозуміли: найкращий росіянин — це той, який не доїхав до лінії фронту. Знищити його безпосередньо в окопі, наприклад, тим же FPV-дроном — це добре, але найкраще, коли він взагалі туди не дістається. Стратегія і так звані удари middlestrike (у військовому терміні це удари оперативного та оперативно-тактичного рівня) на сьогодні охоплюють дальність від 50 до 200 км, і вони зараз активно розвиваються. Ми створили дрони — і тут дякуємо корпорації Firepoint, у яких бойова частина становить 100 кг. Причому вона варіативна: залежно від типу цілі може бути кумулятивною або осколково-фугасною. Ми почали їх активно виробляти і вибивати ворога.
Ця робота велася з середини лютого 2026 року. Вона почалася з того, що на півдні та сході України проводилася кампанія з винищення російських систем протиповітряної оборони. У нас там був справжній марафон: щодня вибивали або РЛС, або якийсь зенітно-ракетний комплекс. Накопичення таких якісних ударів привело до того, що ми отримали певні коридори та можливості для проникнення. Після цього ми почали вражати російські навчальні центри на тимчасово окупованій території Луганщини, місця зберігання техніки та скупчення живої сили.
За останні два тижні велася активна робота, яку підсвітили й західні ЗМІ, щодо завдання ударів по трасі Ростов-на-Дону – Таганрог – Маріуполь і далі по окупованій території Донецької та Запорізької областей. Чому? Тому що Кримський міст від наших ударів у певний момент, так би мовити, "втомився". Перевозити по ньому важкі ешелони з військовими вантажами залізничним полотном стало неможливо. Тому росіяни почали активно розбудовувати оцю дорогу на півдні. І зараз ця дорога є для нас абсолютною зоною вогневого ураження.
Зокрема, завдають ударів по великих перевалочних базах і складах у Донецьку та Маріуполі. І зараз російська логістика має величезні проблеми. Була інформація, що росіяни почали залишати певні позиції на Запоріжжі. Це відбувається не від хорошого життя — південне угруповання не може повноцінно забезпечуватися виключно за рахунок Криму, а ключова ланка постачання йшла саме через цю дорогу. Вони вже мають труднощі, і я думаю, згодом ми побачимо наслідки цього й на сході. Військовий журналіст Василь Пехньо дав прогноз, що протягом місяця у росіян виникнуть дуже великі проблеми з постачанням, і я з ним абсолютно згоден.
.jpg)
Андрій Крамаров. Фото: facebook
Це, безперечно, не може не тішити. Якщо тенденція останніх днів і тижнів збережеться, то сподівання на те, що такий сценарій справдиться, є досить великими. Проте очевидно, що росіяни шукатимуть засобів протидії, щоби нівелювати цю нову перевагу Збройних Сил України. Якими, на ваш погляд, можуть бути шляхи для росіян, щоби убезпечити цю трасу? Наприклад, наскільки реалістично понавішувати протидронові сітки на всю протяжність траси? Це ж неможливо зробити?
Тут проблема абсолютно дзеркальна до тієї, яку ми маємо на наших прикордонних і прифронтових територіях. Так, сітки понавішувати можна, але все залежить від розміру дрона та його бойової частини. Якщо це класична FPV-шка, то це може допомогти. Якщо це важкий дрон із серйозною бойовою частиною, то сітки жодним чином не рятують. Власне, росіяни теж намагалися адаптувати "шахеди" під більшу бойову частину, запускати їх із території Донецького аеропорту і бити на відстань 100–150 км, але на цей момент пусковий майданчик в аеропорту повністю знищений. А знайти рішення з точки зору ППО — стягнути туди ще більше систем — вони просто не можуть, у них немає для цього вільних засобів.
