Спалена російська техніка на трасі Маріуполь–Бердянськ. Фото: t.me/mariupolrada
"Усі ці атаки здебільшого мають на меті зламати волю до спротиву"
Повітряні сили ЗСУ повідомили, серед усіх засобів, які були випущені Росією по Україні в ніч на 15 червня, саме з тимчасово окупованого Криму було запущено 6 протикорабельних ракет, плюс безпілотники. Тобто Крим залишається важливим місцем для росіян під час масованих ударів по Україні?
Насправді тут ми спостерігаємо, в принципі, сталу роботу, під час якої росіяни використовують український окупований Крим для завдання ударів, зокрема, по всій території України. Якщо раніше здебільшого потерпала Одещина, то зараз запуски відбуваються по всій центральній частині, по Київщині. Особливо під час таких скоординованих, концентрованих атак, коли ворог намагається фактично добитися того, щоб українці банально здалися. Тобто всі ці атаки здебільшого мають на меті якраз зламати волю до спротиву, тому що по-іншому це якось пояснити досить важко. І в такі моменти вони використовують усе наявне озброєння, зокрема, і протикорабельні комплекси "Бал", "Бастіон". В інший спосіб застосувати їх в Криму вони не можуть, тому вони їх задіюють для таких обстрілів. Ви знаєте, в таких ситуаціях їх можна назвати ракети класу "земля–місто", тому що казати про якусь точність ударів протикорабельною ракетою по місту, мабуть, нема навіть сенсу.
"Ці пускові мобільні і це проблема"
За даними Повітряних сил, 5 із 6 протикорабельних ракет "Циркон" було збито. Це непоганий результат, але що взагалі нам відомо про ці "Циркони", про розташування пускових установок, про їхню кількість та ефективність?
Насправді це складні цілі. Щодо кількості сказати не можу, але ці пускові мобільні і це проблема. Звісно, що вони їх максимально приховують, хоча прецеденти завдання ударів по подібних пускових вже були. Але якщо ми говоримо, наприклад, про ураження системи С-300, С-400 і навіть С-500, то достатньо вразити РЛС для того, щоб решта заліза не працювала. Тут у них мета застосування інша – вони їх використовують як засіб нападу. Тобто вийшли на позицію, розгорнулися, відстрілялися і покинули позицію. Тому це складна ціль, насправді.
"Це далеко не перша фаза наших дій"
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт "Мадяр" Бровді заявив про намір ізолювати тимчасово окупований Крим. Наскільки взагалі близька Україна до цієї мети, якщо оцінювати ситуацію в тимчасово окупованому Криму станом на зараз?
Зараз ми говоримо про "вишеньку на тортику". Я не хочу казати, що це завершальна стадія, щоб зайвий раз не давати зайвих надій, але це далеко не перша фаза наших дій. Ми з вами протягом останнього року спостерігали, як планомірно знищуються системи протиповітряної оборони в Криму, і не тільки в Криму. І, в принципі, тоді вже було зрозуміло, що якщо ви "виносите" ППО, то відповідно наступними цілями вже будуть ті елементи військової інфраструктури, які це ППО прикриває. Його ж знищують не заради того, щоб знищити, а заради того, щоб розчистити собі шлях. І станом на зараз це вже результат цих дій – можливість застосувати ці системи озброєння для знищення, наприклад, логістики. Це поєдналося комплексно із розвитком цих систем. Тому що так, дрони працюють на великих відстанях і, звісно, тут не обійшлось без втручання українського "технічного генія", який допрацьовує все, що бачить, модернізує так, що навіть виробники часто дивуються. І ця система не тільки стосується Сил безпілотного системи. Я це бачу повсякчасно. Я зараз працюю з хлопцями і бачу скільки вони правок вносять у ці системи самостійно. Це може бути докуплений на замовлення пошитий парашут, щоб апарат знижувався краще. Це може бути додаткова батарея, це може бути використання його в екстремальному режимі з додатковим навантаженням. Але це все приносить результат. Тобто ініціатива українців насправді відіграє, мабуть, одну з найбільших ролей в усіх успіхах.
"Застосування було вдалим"
У ніч на 11 червня підрозділи ВМС ЗСУ завдали удару береговим ракетним комплексом "Нептун" по військовому об’єкту противника в бухті Стрілецька. Чи відомо вже про деталі цього ураження і наскільки системно цьогоріч "Нептун" використовувався в Криму і поза ним?
Деталі, як завжди, розкидало на кілька кілометрів, тому ми їх там і залишимо. Але дорозвідка результатів ураження триває. Це процес складний. Оперувати неперевіреними на 100% фактами дозволити собі не можу. Проте можу зазначити, що застосування було вдалим. А підбивати підсумки роботи "Нептунів" загалом, мабуть, ми будемо вже традиційно наприкінці року. І якщо такими категоріями вимірювати, то загалом торік ми успішно відпрацювали пів сотні об'єктів на окуповані території і території ворога. І географія застосування цього комплексу, користувачем якого, до речі, є виключно Військово-морські сили ЗСУ, відбувається постійно і планомірно. Плюс ця система теж розвивається. Постійний пошук нових способів вогневого ураження – це необхідність, це не бажання.
Дмитро Плетенчук. Фото: facebook/Taclbery
"Пріоритет цілей визначається за їхнім впливом на подальший перебіг бойових дій"
Президент Зеленський, перебуваючи в Києво-Печерській лаврі після масштабної атаки, запевнив, що відповідь на масовану атаку буде. Військово-морські сили братимуть у цьому участь чи про це говорити поки зарано?
Ми завжди готові виконати ті завдання, які перед нами ставить вище керівництво країни. І торік, до речі, так і було – ми виконали всі поставлені завдання. Слід розуміти, що наша відповідь завжди є виваженою. І це насправді є нашим великим плюсом. Попри те, наскільки ворог, порушуючи закони і звичаї ведення війни, завдає такі удари, ми все одно працюємо по тих об'єктах, які мають військовий інтерес. Це дуже важливо. Так, звісно, після побаченого сьогодні і раніше, мабуть, у багатьох українців десь всередині з'являється якийсь "черв'ячок", який каже: "Я теж хочу бачити, як палають багатоповерхівки у Москві". Але ресурс обмежений, звісно, як і на будь-якій затяжній війні. І пріоритет цілей визначається за їхнім впливом на подальший перебіг бойових дій. Саме в такий спосіб ми ці цілі і відбираємо. Це дуже важливо і з морально-етичної точки зору, і з точки зору такої важливої дисципліни як математика війни, коли емоції – це другорядне, а результат, звісно, є важливіший.
"Де тонко, там і рветься"
Що сьогодні відбувається в Криму з пальним, з продуктами, з іншими речами? Наскільки взагалі зараз складно окупантам щось доправляти до Криму як для цивільних, так і для військових потреб?
Достатньо лише дефіциту пального, щоб в перспективі побачити дефіцит усього, що за рахунок пального доставляється в будь-який віддалений район. Крим – півострів. І історія Криму протягом багатьох століть якби підказує нам, що логістика в такий регіон завжди була непростою під час бойових дій. Забезпечувати там гарнізон непросто. У той же час, Крим – це такий виступ в морі, який дозволяє вектор сили проектувати на різні напрямки. І це ж не тільки мова про нас. У Чорному морі є три країни-члени НАТО. Тому в якийсь момент, звісно, це має відобразитися в усіх галузях. Тому що "де тонко, там і рветься" і ті шляхи, які з'єднують Крим із Росією якраз і є тією голкою, яку наразі ламають.
"Військово-морська логістика мертва вже не перший рік"
Чи може зараз Росія забезпечувати Крим виключно морем, якщо будуть остаточно перерізані сухопутні коридори і чи не настав час Керченському мосту "втомитися"?
Ні, не можуть. Тому що для забезпечення такої кількості населення кількох автомобільних поромів точно не вистачить. Решта залізничних поромів, які мають велику вантажопідйомність, не працює. Після останнього ураження "Слов'янин" знову пішов на ремонт. Тому ні і ще раз ні. Військово-морська логістика мертва вже не перший рік. Залишається міст. Ви правильно його згадали і як бачите, станом на зараз вони ще не готові ризикувати. Є обмеження по мосту. Вони є суто технічними і тактичними. Є, звісно, побоювання, що міст буде уражено. Ви пам'ятаєте, як цистерни палали на так званому Кримському мосту. Але це буде вже, мабуть, останній крок, на який вони підуть, якщо з так званим сухопутним коридором стане все зовсім погано.
Прогнози – справа невдячна, але чи можемо ми обережно сказати, що "Кримський міст" може стати тією "вишенькою на торті", якщо говорити про надскладні операцій, які вже стали системними? Це буде вже остання фаза?
Це вже буде коробка від торта, яку викидають у смітник.
