Пожежа в Успенському соборі внаслідок влучання російського дрона. Фото: ФБ-сторінка Tetyana Berezhna
В якому стані перебуває Успенський собор після ворожої атаки?
Іван Вербицький: Завдяки роботі вогнеборців собор стоїть. Він не був повністю зруйнований. Стеля не впала. Пожежа була лише на даху. Вона не перекинулася на стіни чи іконостас. Наразі тривають роботи, щоб накрити обгорілу стелю, щоб дощ не пошкоджував будівлю далі. Паралельно ми починаємо роботу над оцінкою стану конструкцій, оскільки така пожежа могла вплинути на стійкість собору. Мусимо зрозуміти, яким був цей вплив. Після цієї оцінки матимемо краще розуміння подальших кроків.
Хто платитиме за відновлювальні роботи?
Іван Вербицький: Наразі ми не маємо чітко встановленої суми вартості цих робіт, оскільки ступінь впливу пожежі на собор ще встановлюється. Ми дуже вдячні деяким українським компаніям, які вже виділили певні суми на відновлення Успенського собору. Україна минулого року запустила такий інструмент, як фонд культурної спадщини. Це європейська організація, яка створює можливість для міжнародних партнерів виділяти кошти через прозорий і зрозумілий інструмент для відновлення об’єктів культурної спадщини. Відновлення Успенського собору може бути одним з ключових проєктів для цієї інституції. Так само Кабінет Міністрів ухвалив перше рішення про виділення коштів з резервного фонду для накриття собору від опадів.
Що вам відомо про стан Мистецького Арсеналу, який також постраждав від атаки дрону?
Іван Вербицький: Це були два різні дрони. Один дрон влучив у вівтарну частину Успенського собору. Після цього розпочалися роботи з ліквідації пожежі. О 5 ранку другий дрон влучив в будівлю Мистецького Арсеналу, але перед цим він також задів купол вежі Києво-Печерської лаври. Ця вежа залишилася без куполу і без хреста. Їх відкинуло на інший бік вулиці гетьмана Івана Мазепи до стін Мистецького Арсеналу. Там спалахнула пожежа, яку вдалося загасити. Наразі першочерговий пріоритет – це захист будівлі від подальшого руйнування опадами.
Іван Вербицький. Фото: ФБ-сторінка
На кіностудії ім. Довженка внаслідок ворожого ракетного удару було знищено всю колекцію костюмів (близько 100 тисяч). росіяни вже цілили в кіностудію раніше. Чому костюми не вдалося зберегти? Хто несе за це відповідальність?
Іван Вербицький: Кіностудія Довженка також була суттєво пошкоджена вчора. Абсолютно всі будівлі зазнали пошкоджень. Одна будівля повністю згоріла. Там знаходилося сховище костюмів. Відповідно до протоколів ця колекція не підлягала евакуації, оскільки розміщувалася в сховищі, створеному спеціально для цієї колекції. Прямий приліт в будь-яку будівлю може завдати непоправної шкоди.
Який стан справ у Харківському художньому музеї?
Іван Вербицький: Пожежу вдалося локалізувати. Більша частина колекції не постраждала. Найцінніші предмети були евакуйовані ще кілька років тому. Це досить велика колекція, тому повне її переміщення не може бути одномоментним. Будівля досить суттєво постраждала.
Харківський художній музей горить після влучання РФ, 14 червня 2026 року. Суспільне Харків/Микита Кузнецов
Києво-Печерська лавра перебуває під захистом ЮНЕСКО. Наскільки це дієвий механізм?
Євгенія Кравчук: Ми маємо справу з агресором, який не поважає ні гуманітарне право, ні жодні конвенції, ні звичаї ведення війни. Парасолька ЮНЕСКО фізично звісно не захищає пам’ятки. Захистити можуть лише ЗСУ, системи ППО. Статус ЮНЕСКО може дати відповідну кваліфікацію воєнного злочину. Це не просто атака на будівлю. Це атака на будівлю, яка належить як спадщина усьому людству. Фактично російський дрон поцілив у світову спадщину. ЮНЕСКО визнало, що це наслідок збройної агресії РФ. ЮНЕСКО не вигнало Росію зі своїх членів. Воно є частиною ООН, де Росія є у складі Радбезу ООН.
Рада Європи в 2022 році вигнала Росію зі своїх членів. Під егідою Ради Європи створюється міжнародний трибунал за злочин агресії. Створюється реєстр збитків. Там вже 150 тисяч заяв від українців за різними категоріями. Це приклад здорової міжнародної інституції. Якщо сама міжнародна інституція не реформована і має в своїй структурі країну-агресора та ще й на таких високих ролях, то звісно є відповідна реакція. Це не означає, що Україна не має співпрацювати з ЮНЕСКО. В ЮНЕСКО є певні фінансові можливості, які можна долучити до відновлення культурної спадщини.
.jpg)
Євгенія Кравчук. Фото: ФБ-сторінка
Який стан Будинку органної музики в Дніпрі?
Антон Чернета: Вчора була дуже серйозна атака на наше місто. Будинок органної та камерної музики – це пам’ятка національного значення. Зараз тут вибиті абсолютно всі вікна та двері, пошкоджене обладнання всередині. В глядацькій залі понівечено багато крісел. Понівечений наш головний музичний інструмент – орган. На щастя, він підлягає відновленню. Орган буде повернуто всім слухачам.
