Керченський міст і пожежа на нафтобазі в Краснодарському краї Росії. Фото: REUTERS
"Далі буде тільки гірше"
На тлі успішних мідл-страйків України по ворожих об'єктах на території Криму в Севастополі припинили продаж пального та обмежили роботу транспорту і супермаркетів. Наскільки ці наслідки можуть бути довгостроковими і що можна сказати про їх масштабування?
Питання не лише у Севастополі. Ми ж чули про те, що після ураження трьох поромів на Керченській переправі, подібні обмеження введені по всьому Криму. Маю на увазі заборону продажу пального для фізичних та юридичних осіб. Там лише так звані екстрені служби будуть отримувати пальне, про це заявив окупаційний ватажок Сергій Аксьонов. Зупинилися на Севастополі, бо там є подробиці, але такі обмеження вводяться по всьому Криму. Я поки що бачу лише погіршення ситуації, поліпшення ситуації там нема. І погіршення ситуації може бути тільки у бік зменшення можливості взагалі заправляти будь-який транспорт пальним. Далі йде енергетична криза. І ми це вже бачимо. Там були введені графіки використання електроенергії, зокрема, в Севастополі. А після того вже і продовольча криза. Їх можна поміняти місцями, але є проблеми з постачанням продовольства в окупованому Криму. Далі буде тільки гірше.
"Цивільний сектор ці наслідки відчуває вже, причому навіть у самій Росії"
Коли ми починали тільки говорити про перші наші удари туди вглиб, по середній дистанції за лінією фронту, зокрема по нафтопереробних потужностях, ми достатньо часто запитували, коли ж цей дефіцит пального відчує безпосередньо російське військо. Наскільки я розумію, принаймні на Кримському, на південному напрямку ми цього моменту дочекалися. Чи ще ні?
Так, вплив почався, якщо коротко. Коли цей вплив почне відображатися на ситуації на лінії фронту? Я не буду зараз цього прогнозувати, ці "кінцівки" відпадають поступово. Десь є обмеження на використання боєприпасів, десь воно більше, десь воно менше. Далі будуть обмеження на використання стволів. Я кажу про модель поведінки. Потім пальне буде розподілятися серед підрозділів, які виконують найбільш важливі завдання. Потім пальне буде розподілятися всередині цих підрозділів для груп, які виконують найважливіші завдання і так далі. Тобто армія відчуває на собі пізніше ці наслідки, ніж цивільний сектор. Цивільний сектор ці наслідки відчуває вже, причому навіть у самій Росії. І майже по всій Росії ми вже бачимо обмеження на купівлю пального. Для армії воно трохи пізніше матиме наслідки.
"Ці мобільні вогневі групи самі перетворюються на ціль"
Росіяни свої важливі вантажі, ті ж бензовози, почали супроводжувати мобільними вогневими групами. Але ж цю мобільну групу чимось треба заправити. І що виходить…? Чи помічні їм ці групи і що взагалі про це явище ви можете сказати?
По-перше, правильне спостереження – потрібно заправити. А дефіцит пального присутній вже по всій Росії фактично. По-друге, для цих мобільних вогневих груп потрібен ресурс. Тобто потрібні люди, які будуть працювати в цих групах і чергувати по трасах. А це витягування ресурсу. По-третє, ці мобільні вогневі групи самі перетворюються на ціль. По них теж можна вести вогонь дронами і знищувати. Так, вони підвищують шанси на те, що якісь із дронів, які зараз працюють по важливих логістичних вузлах, будуть збиті, але в цілому вони не забезпечують ефекту. Ми ж бачимо дуже багато відео, де ці фури продовжують горіти біля Маріуполя, біля Бердянська, Мелітополя. Тобто це підвищує їхні шанси на те, що хтось кудись проїде трохи далі, ніж це могло б статися без цих мобільних груп, але ці дрони все одно працюватимуть.
Як це може вплинути на захист російських військ безпосередньо на фронті?
У російських військ безпосередньо на фронті є РЕБи, є засоби ППО. Тут важко відповісти на ваше питання, оскільки ми ж не розуміємо, звідки притягуються ці засоби. Їх можуть підтягувати з тилу, можуть знімати з фронту. Плюс ми не знаємо кількості цих МВГ, звідки притягуються люди і що відбувається в тому місці, звідки їх притягнули. Вплив має бути, але в який термін, в який спосіб і в яких масштабах – відповісти мені зараз важко.
"Це частина їхніх військових злочинів"
Ворог почав маскувати бензовози під цивільні фури. Дехто навіть показав це на відео, на що українські соцмережі відреагувати коментарями, мовляв, молодці, тепер знатимемо, що цивільні фури теж варто атакувати. Наскільки таке маскування може бути помічним противнику і наскільки нам це ускладнює роботу?
Є безумовно ризик маскування під цивільний транспорт. Для цього вони це і роблять. Для того, щоб замаскувати фуру, зробити її менш помітною, вони її маскують, драпірують під цивільний транспорт. Вони і розраховують на те, щоб ми бачили, що це цивільний транспорт і по ньому не били. Вони зараз роблять усе для того, щоб підвищити шанси на проходження конвоїв із пальним від точки А до точки Б. Це мобільні вогневі групи, це маскування тощо. Це підвищує шанси, що вони проїдуть трохи далі, але це не забезпечує їм нормальний рівень логістики. Далі будуть бити по цих цивільних фурах. Далі можна лише порадити тим автомобілістам, які ще ризикують виїжджати на ці траси, просто триматися подалі від будь-яких фур, а краще взагалі нікуди не виїжджати. Щоб там залишалися лише ці транспортні засоби і було зрозуміло, що це військовий транспорт, але замаскований. А так вони лише наражають на удари цивільний транспорт і це безумовно частина їхніх військових злочинів.
"ШІ використовується активно"
Чи використовується під час таких ударів штучний інтелект і чи вороги зі свого боку вдаються до того, щоб теж запровадити ШІ в своїх технологіях?
Штучний інтелект використовується. Він розпізнає ті чи інші фури і донаводить дрони на ціль. В цьому й полягає насправді цінність тих дронів, зокрема Hornet, які використовувалися зараз на цих оперативних тилах на півдні України, що вони керуються штучним інтелектом. І не лише Hornet. Тобто ШІ використовується активно. Ворог намагається його обманути, намагається маскувати свої військові вантажівки, розмальовувати їх під місцевість, щоб підвищити шанси на проходження, але штучний інтелект фуру все одно розпізнає. А якщо ухвалюється рішення на удар людиною, то будь-яка людина зрозуміє, що перед ним фура, а не щось інше.
.jpg)
Денис Попович. Скриншот із відео
"Питання удару по "Кримському мосту" — питання часу"
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вчора написав, що, мовляв, рано радіти чергам на Керченський міст на виїзд із Криму. Водночас Сили безпілотних систем України повідомляють, що ми, мовляв, ні на що не натякаємо, але вчора ми дуже детально і зблизька бачили цей міст. Що в результаті ми можемо побачити, на вашу думку? Чи залишиться в цілості Керченський міст?
На мій погляд, зараз так званий "Кримський міст" використовується як гуманітарний коридор для того, щоб якраз ті росіяни, які бажають покинути Крим, його якнайскоріше покинули. Після того, я думаю, це лише питання часу, коли буде завдано удар по цій споруді. Який буде ефект цього удару? Подивимося. Скільки там знадобиться засобів ураження для того, щоб цей міст став повністю непрохідним – теж будемо бачити, скільки атак для цього знадобиться. Але, на мій погляд, питання удару по так званому "Кримському мосту" – це питання часу. Коли цей час наступить – через тиждень, через два, через місяць? Будемо слідкувати за цим.
"Ми готуємо наземну операцію"
А що у цій всій конструкції дало нам можливість змінити слово "Якщо" на слово "Коли"?
Давайте згадаємо послідовні удари по ППО, зокрема, в Криму. Вони місяцями тривали. Кожного дня протягом місяців ми чули інформацію про те, що там знищили пускову установку, там знищили РЛС, там вивели з ладу цілий зенітно-ракетний комплекс тощо. Усі ці процеси мали накопичувальний ефект. І мене ще тоді запитували, а навіщо ми це робимо? Ми готуємо наземну операцію. Тобто, коли ми знищуємо якийсь ЗРК, чекай удару по землі. Це мало накопичувальний ефект і, будь ласка, ми цей ефект побачили. Тепер наші дрони не те, що володарюють над Кримом, вони мають широкі можливості для того, щоб бити по наземних об'єктах на території окупованого Криму. І це якраз ефект цих ударів по ППО.
Нам досить суттєво вдалося відігнати російські військові кораблі, але порти Криму Росія все одно використовувала, щоб возити, зокрема, крадене зерно, нафтопродукти і багато іншого. Як ще вони використовують ці порти?
Будь-який порт – це частина логістики. Він використовується не лише для транспортування награбованого зерна, а й для перевезення пального, особливо в інтересах російського угруповання в Криму. І далі ці вантажі транспортуються на тимчасово окуповані території Півдня України. Власне, він використовується для пасажирських перевезень. Порти дуже широку функцію виконують.
