Учасники Конференції з відновлення України у Гданську. Фото: facebook/KabminUA
"В Європі розуміють, що після України вони наступні"
У польському Гданську завершилася Конференція з питань відновлення України (URC-2026). Президент України в ній участі не брав через політичні чинники. Через те, що президент Польщі Кароль Навроцький позбавив свого українського колегу найвищої польської державної нагороди – ордену Білого Орла. Водночас ми себе поводимо досить стримано, розуміючи значення Польщі для нас. З іншого боку, ми не повинні заплющувати очі на зростання в Польщі антиукраїнських настроїв.
По-перше, цю конференцію не Польща робила. Це продовження лінії конференцій, які вже були у Швейцарії, потім в Німеччині, у Великій Британії. Тобто ми бачимо, що проводити такі щорічні конференції – вже стало нормою. Це дуже важливо. Чому? Тому що коли кажуть, а "навіщо вони потрібні", і є таке скептичне відношення, то я завжди повторюю: "Поки триває повномасштабна війна, нас підтримують з однієї простої причини – в Європі розуміють, що після України вони наступні". Тобто треба підтримувати Україну, щоб війна до них не прийшла.
"Зараз потрібен "план Маршалла 2.0" для України"
Але далі постає питання – наші партнери з нами до кінця чи до перемоги? Тому що війна закінчиться, але ж життя на цьому не закінчиться. І постане питання відновлення України. Щоб Україна повернулась до нормального життя, як свого часу таке питання стояло перед світовою спільнотою після завершення Другої світової війни. Тоді Сполучені Штати Америки пішли на план Маршалла для того, щоб Європу повернути до нормального життя. Не всі захотіли брати участь у цій програмі. Радянський Союз відмовився і отримав голод одразу після Другої світової. Європа також мала проблеми, але вийшла з них. І зараз потрібен "план Маршалла 2.0" для України. Про це частково говорять на різних майданчиках. Євросоюз ще в травні 22-го року ухвалив проєкт ReBuild Ukraine (Відновлення України) і, власне, це обговорюється на цих конференціях. Цього разу її фізично провели в Гданську, але, повторюсь, це не польський проєкт, це проєкт наших партнерів. Тому те, що вона пройшла добре – це безумовно важливо. Президент України хотів взяти у ній участь, але не зміг після цієї ситуації з орденом. До речі, хочу підкреслити, що його не позбавили цього ордена. Чому? Тому що юридично, щоб позбавити цього ордена, рішення президента повинен був підтримати прем'єр-міністр. Є такий інститут контрасигнації. В Україні його також хотіли запровадити ще 2008 року, але тоді якось не пішли на це. А інститут контрасигнації полягає в тому, що будь-який нормативний акт президента країни не вступає в силу, поки його не затвердить профільний міністр по цьому напрямку. В питанні нагороди – це прем'єр-міністр Польщі. І Дональд Туск його не підписав, не завізував.
"Запущено новий проєкт і буде транш 2,3 млрд доларів"
Зазначалося, що на цій Конференції було укладено близько 160 угод на суму понад 10 млрд євро. Якщо узагальнити її результати, то що насправді є проривним, а яку частину можна розглядати як поки що проголошений піар чи обіцянки?
Насправді подивимося. Дуже важливо, що зі Світовим банком є просування, це ще одна інституція. Тобто є Міжнародний валютний фонд і є Світовий банк. Запущено новий проєкт і буде транш 2,3 млрд доларів. Тут головне не плутати, тому що на цій Конференції дуже подібні цифри були анонсовані щодо України, але дещо в євро, а дещо в доларах. А серед тих контрактів, які є, я більше звертаю увагу все ж таки на те, що Євросоюз починає більше казати про співробітництво у військовій сфері. Чому це важливо? Тому що, якщо ми проаналізуємо весь період з початку повномасштабної війни, то було таке враження, що європейські країни казали, що так, ми будемо вас підтримувати економічно, але в жодному разі ми не хочемо бути частиною цієї війни, тому ми не будемо вкладати гроші у щось пов'язане з війною, у виробництво зброї тощо.
"Інвестиції та озброєння — це те, що пришвидшить перемогу України"
Зараз абсолютно інша філософія. Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка була присутня на форумі в Гданську….До речі, там було дуже багато гостей і всі вони сходяться на тому, що Європа зараз повинна більше мілітаризуватися, тобто більше вкладати грошей у виробництво озброєння. Це дуже важливо. І зараз, в тому числі, через ці контракти, які були укладені під час конференції в Гданську, ми побачили зміну філософії Євросоюзу, який говорить, що він все-таки буде вкладати в озброєння. Це було помітно ще раніше, коли було ухвалене рішення про виділення Україні 90 млрд. До речі, велика помилка вважати, що ми отримаємо саме 90 млрд. Ні. На жаль, ми отримаємо значно меншу суму, або на щастя, бо це кредити. Тим не менш, до кінця цього року ми отримаємо трохи більше 8 млрд євро. Про перший транш якраз оголосили перед Гданськом. Ще один транш буде у вересні, і ще один в листопаді, якщо не помиляюсь. І коли було ухвалено рішення про 90 млрд, то 60 млрд євро – це якраз на озброєння. І це якраз зміна цієї філософії, тому що Європа розуміє, що зараз акцент треба робити саме на сфері оборони. Інвестиції та озброєння – це те, що пришвидшить перемогу України.
Іван Ус. Фото: facebook/ivan.us.18
"Безпека — пріоритет №1"
Інвестор оцінює не лише потенціал прибутку, а й воєнні ризики, страхування, судову систему, гарантії захисту капіталу. Що має змінити Україна, аби після таких конференцій інвестиції почали приходити не у вигляді скромних цифр, одиночних проєктів, а справді системно?
На жаль, безпекові ризики ніхто не скасовував. Тому отримувати інвестиції, розуміючи, що ви, грубо кажучи, побудуєте завод, а його завтра ракета знесе, ніхто не буде. Тому тут безпека – це пріоритет №1. Але крім безпеки, давайте не забувати про те, що юридично також треба забезпечувати гарантію цих інвестицій. Де в нас є перспектива інвестицій прямо під час повномасштабної війни? Це пов'язані з військовою сферою інвестиції. Тобто виробництво безпілотників, інших засобів, які змінюють теорію ведення сучасної війни. Тобто війна змінилась і Україна зараз стає фактично полігоном для випробування нових технологій, завдяки яким виробництво цієї продукції можна організувати в Україні.
Що буде далі? Після буде конверсія, тобто переведення цих військових речей у невійськові. Наприклад, використання дронів для постачання товарів, продукції, якісь авіаперевезення можна забезпечити. Далі – сільське господарство, тому що навіть в умовах повномасштабної війни Україна залишається світовим лідером з експорту, наприклад, сонячної олії. Я думаю, що можна і більше розвивати цю тему. Щодо рідкісноземельних елементів – подивимося, але цю тему також розвивати можна. Щодо енергетики – також треба дивитись. Тому що, коли нашу генерацію не атакують, ми дуже непогано на ній заробляємо. Тому, я думаю, що інвестиції в цю сферу також можуть бути. Це, мені здається, основне.
"Криза — це погано, але криза — це і можливість розпочати щось з чистого паперу"
Чи означають всі ці зрушення, подекуди доволі потужні, що мова йде фактично про створення нової моделі післявоєнної економіки?
Безумовно, ми про це думаємо і ці конференції якраз свідчать про те, що Україна зараз вибудовує цю модель. Наскільки вона буде вдалою – подивимось. Поки що це суто теоретичні моменти. Але нам важливо розуміти, що ми хочемо побачити, якою ми хочемо побачити Україну після всіх цих подій. Знаєте, є гарна фраза, що криза – це погано, але криза – це і можливість розпочати щось з чистого паперу. І ми це зараз робимо.
