Центр космічного зв’язку "Дубна". Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Ушкодження серйозні"
Сили оборони України уразили Центр космічного зв'язку "Дубна" в Підмосков'ї. Наскільки ефективно було атаковано саме цей вузол? І яке значення мають подібні атаки в загальному контексті?
Після дорозвідки Генштаб заявив про типи ушкоджень – це велика антена, це параболічні антени, сам корпус системи зв'язку. Тобто ушкодження серйозні. Що це за центр? Це не просто центр космічного зв'язку, він ще надає можливості урядового зв'язку. Звісно, що урядовий зв'язок дублюється. Тобто цей маршрут (Москва-Шаболовка-Дубна), який він забезпечує, можна продублювати і оптоволоконним зв'язком. Він, звісно, забезпечить сталий зв'язок російському керівництву, спецслужбам тощо. Але зв'язок тактичної ланки на передовій, розвідувальні речі, які забезпечував цей центр, тактичне планування операцій, введення розвідки, дорозвідки, інші аспекти, де потрібен зв'язок, – будуть ускладнені. Тобто на тактичному військовому рівні цей удар призведе, мабуть, до багатьох історій. І ми це теж маємо побачити, коли вони не будуть вчасно надавати інформацію своїм штурмовим підрозділам. Ті, хто б'є з повітря або захищає їхні об'єкти, теж вчасно не будуть отримувати інформацію. Штурмові операції можуть через це підвисати. Тобто, якщо говорити про вплив на все, що відбувається на фронті і всередині в плануванні операцій, то ми його можемо побачити з часом. Але вже можна сказати, що він призведе до серйозних наслідків.
"Це серйозний удар по їхній системі зв'язку"
Щодо їхніх резервних можливостей, то в них від "Газпромівської дочки" є свої угруповання супутників. Цей центр забезпечував угруповання супутників "Експрес", а в "Газпрому" є супутники "Ямал". Тому треба атакувати ще й телепорт "Газпрому" для відключення супутникової мережі на супутниках "Ямал". Загалом у росіян 5-ть таких центрів. І ви розумієте, що вихід з ладу навіть одного – це серйозний удар по їхній системі забезпечення зв'язком. Вони забезпечують і цивільний зв'язок, але по військовому зв'язку – це серйозний удар.
"На відновлення можуть знадобитися місяці"
Наскільки швидко ці проблеми зі зв'язком може відчути на собі противник? На фронті це відчують?
Ми цього так швидко не побачимо, бо це не те, що вимкнули Starlink і вони на кілька тижнів взагалі були просто шоковані. Тому що на тактичному рівні часто був "дружній вогонь", підрозділи між собою не розуміли, де хто знаходиться, хто куди висувається, зв'язку ніякого немає. І поки вони його налагодили спочатку через рації, через їхній військовий зв'язок, який не покриває всі потреби на передовій, плюс пропускна знатність зв'язку не та, що в Starlink. Тому це для них був такий собі "легенький шок". Але тут дещо інша історія. Цей удар був по одному з пазлів забезпечення цього зв'язку. Тобто не просто вимкнутий повністю супутниковий зв'язок, а складові. Але дійсно, з часом це все ми побачимо в затримках, в зменшенні кількості операцій, в недосягненні їхніх цілей. Тобто з часом треба буде набирати статистику тих речей, які не відбудуться або відбудуться неправильно з їхнього боку при плануванні операцій і веденні розвідки.
А вони можуть його відновити і як швидко?
Я думаю, що це нешвидко відбудеться. Навіть невелике ушкодження таких речей впливає на термін відновлення досить серйозно. Звісно, це залежить від типу ушкоджень, подивимося з часом, але інколи на відновлення можуть знадобитися місяці, а той за рік можуть не відновити. Я думаю, що тут серйозні пошкодження.
Валерій Боровик. Фото: detector.media
"Лукашенко злякався"
Якщо ми говоримо про зв'язок, то не можу не згадати історію, пов'язану з ретрансляторами на території Білорусі. Були повідомлення, що ці ретранслятори нібито перестали працювати. Що вам відомо про це, що можете розповісти?
Ваші колеги мене вже питали про це, тому що почали ширитися новини, що це було зроблено нібито для іміджу Зеленського, що ніякі ретранслятори там сильно не впливали. Почали розганяти історію, що Лукашенко, мовляв, не злякався і все нормально. Це не так. Тобто, ретранслятори існують і вони серйозно допомагали в ударах не тільки по прифронтових зонах, зокрема, в Чернігівській області, в Сумській. В першу чергу вони допомагали там, бо це найближче покриття. І вони забезпечували не тільки ближні можливості щодо керування ударними комплексами, а й вглиб території України. Як це все працювало і що після цього сталося – можна сказати по тому, наскільки інтенсивність таких атак знизилась. І вони почали переходити на інші типи управління своїми потугами, які летять на Україну.
Чи Лукашенко злякався? Так. Я не думав, чесно кажучи, що він злякається. Але так воно і відбулося. Ретранслятори вже не працюють. А в Лукашенка зненацька організувалося дальнє відрядження. Спочатку він поїхав до Росії, а потім полетів в Китай до свого іншого господаря. Тобто як би там Лукашенко не "брязкав зброєю", маю на увазі ядерну, яка йому не належить, але він все-таки боїться. Він розуміє, що ті можливості, які в нас є, можуть бути дуже швидко реалізовані на його території.
