Надзвичайний і Повноважний посол України в Індії Олександр Поліщук. Скриншот з відео
"На жаль, не маємо офіційної реакції засудження ударів, які здійснює московський режим проти українських громадян"
Що можна сказати про позицію Індії стосовно російської агресії проти України?
Індія досить розвинута в медійному плані країна. Вони уважно стежать за тими новинами, які відбуваються у світі, і звісно, війна в Україні є провідною тематикою, яка висвітлюється індійськими ЗМІ. На жаль, ми не маємо офіційної реакції з приводу засудження ударів, які здійснює московський режим проти українських громадян. Це багато в чому залежить від так званої умовної залежності, яку відчуває індійський уряд відносно режиму Путіна. Багато в чому це визначається історичними зв'язками Індії та Радянського Союзу, які були досить міцними. І, на жаль, цей асоціативний ряд сьогодні переноситься, умовно, на сучасну Росію, яка далеко не Радянський Союз. Тому ми очікуємо, що Індія буде більш активно займати позицію, ніж та, яку вона має сьогодні, маю на увазі на міжнародних дипломатичних майданчиках. Свого часу прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді під час візиту в Україну сказав, що Індія не є нейтральною, Індія виступає за мир і за дипломатичне вирішення цього конфлікту, який існує між Україною та Росією. Індія досить потужно заявляє про свої амбіції на міжнародних майданчиках і хоче бути членом Ради безпеки ООН, тому саме з цієї точки зору ми намагаємося заохотити Індію бути більш проактивною стосовно того, щоб встановити довготривалий справедливий мир в Україні. Поки що Індія утримується під час голосувань у Раді безпеки ООН та під час генеральних асамблей від підтримки України.
"До війни обсяг закупівлі російської нафти був на рівні десь 4%, зараз приблизно 22%"
Індія — один із найбільших покупців підсанкційної російської нафти.
З початком війни Індія почала більше закуповувати російської нафти, в тому числі і для внутрішніх потреб. До війни цей обсяг був на рівні десь 4%. Зараз він складає приблизно 22% від загальних закупівель Індією нафти як сировини для виробництва продукції у вигляді дизелю або пального для автомобілів та інших продуктів перегонки нафти.
Справа в тому, що всі розрахунки, які проводяться між Індією і Росією, здійснюються в індійських рупіях. І тому суттєвого впливу на російський бюджет вони, звісно, не мають, оскільки ці рупії у більшості використовуються для придбання якихось товарів з Індії. Це питання досить довго обговорювалося, і мені здається, що потрібно розуміти саму суть цих торгових відносин. Звісно, демпінгові ціни, які дають росіяни, заохочують індійський приватний бізнес до таких закупівель. Але треба говорити по-чесному — державні нафтопереробні заводи в Індії не закуповують російської нафти. Закуповують приватні підприємці, найбільша фірма тут Reliance. Є також російська фірма, яка називається Nayara, вона перебуває під санкціями Євросоюзу та США. І звісно, усі ці ризики індійська влада розуміє. Водночас, як пояснює місцевий уряд, таким чином Індія стабілізує також і загальні тренди, які існують на паливному ринку в Європі та світі. Чи відповідає це дійсності? Так, відповідає. Наші європейські партнери теж торгують продуктами нафтоперегонки, які надходять з Індії. Тому я би не звинувачував напряму Індію, що вона заробляє або дає заробляти росіянам, і ті гроші йдуть на військові проєкти. Звісно, росіяни намагаються обійти, використовувати інші фінансові механізми, щоб ці гроші легітимізувати для здійснення своїх торгових операцій, пов'язаних з озброєнням у першу чергу. Але поки що таких свідчень прямих у нас немає.
"Індія досить прогресивно кооперується з країнами Заходу"
Якщо говорити взагалі про рівень військово-технічного співробітництва, то мені здається, що в самій Індії теж дещо перевищено значення військово-технічної співпраці з Росією, оскільки Індія досить прогресивно кооперується з країнами Заходу. Тут на озброєнні перебувають військові літаки, багатоцільові Rafale виробництва Франції. Індія також шукає нові проєкти з побудови сучасних кораблів і, знову ж таки, це не відбувається з росіянами, а в кооперації зі Сполученими Штатами, Великою Британією, Німеччиною. Той договір, який сьогодні буде підписувати Індія та Європейський Союз по вільній торгівлі, значно збільшить можливості Індії по диверсифікації закупівлі озброєнь та військової техніки, а також спільному виробництву і на території Індії, і в Європі у рамках спільних підприємств, які будуть організовані.
"Відчуваємо високу зацікавленість Індії у тому, щоб кооперуватися з Україною у військово-технічній галузі"
Україна теж не випадає з цього тренду, відчуваємо високу зацікавленість Індії у тому, щоб кооперуватися з Україною у військово-технічній галузі. Ми традиційно тут присутні. Сьогодні рівень військово-технічного співробітництва значно знизився, але зберігається висока залежність індійського флоту від тих запасних частин та інших елементів, які виробляються в Україні. У свою чергу для України це теж джерело валютних надходжень, тому ми не порушуємо тут ніяких принципів, які могли б завадити Україні з точки зору перетікання технологій або втрати технологій. Усе це ми здійснюємо в рамках тих контрактів, які були укладені ще задовго до війни, з підтримки обороноздатності індійських збройних сил.
"Уряд Індії ставиться дуже негативно до будь-яких спроб по рекрутуванню індійських громадян на війну"
Росіяни заманюють на війну проти України найманців із багатьох країн. Серед них, і про це писали засоби масової інформації, зокрема, були громадяни Індії. Як трактує такі випадки індійське законодавство та як реагує офіційна влада? Чи зменшується кількість тих, хто їде в Україну "заробляти на війні"?
Це дійсно дуже важливе питання. Були випадки на самому початку цієї широкомасштабної агресії проти України, коли Росія масово контрактувала громадян не тільки Індії, а й інших країн регіону до складу своїх окупаційних військ. Ми пам'ятаємо цей кейс, коли група індійських громадян звернулася до прем'єр-міністра Індії з проханням повпливати на кремлівського диктатора та звільнити їх з військової служби, на яку вони були по суті силоміць законтрактовані. І в результаті більше трьохсот людей повернулося з Росії назад до Індії. Сьогодні один індійський громадянин перебуває у полоні в Україні. Звісно, якась частина їх залишилася далі служити у російських військах, але хочу привернути увагу наших слухачів, що це російські громадяни, які мають індійське походження. Тобто сьогодні уряд Індії однозначно ставиться дуже негативно до будь-яких спроб по рекрутуванню індійських громадян на війну. І це не тільки в Індії, це також у Непалі, Шрі-Ланці, яка сама протягом 30 років мала на своїй території бойові дії. Тому, за оцінкою нашого координаційного центру, який у Міністерстві оборони займається питаннями військовополонених, сьогодні суттєво знижений рівень вербування громадян цього регіону до російських окупаційних військ.
Це частина і нашої роботи, яку веде посольство тут, розказуючи правду про війну та які це ризики несе для тих, хто, ошуканий, з метою заробляння коштів вирішив долучитися до таких бойових дій. Приємно, що ми маємо успіх у цій нашій роботі.
"Вироблено дорожню карту нашого співробітництва до 2032 року"
Хотілося б почути ваш стислий аналіз рівня нашого економічного співробітництва. Чимало провідних економістів кажуть, що він знизився, і цьому сприяли деякі помилки з українського боку. Що тут ми не допрацьовуємо і де можна покращити ситуацію?
Це справді один із ключових чинників нашого співробітництва з Індією. Економіка, а також спільні проєкти в галузі освіти, культури. Я хотів би нагадати всім про те, що був здійснений історичний візит, перший в історії незалежної України, прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді у серпні 2024 року в Україну. Візит був дуже символічним, оскільки проходив 23 серпня, коли Україна святкує День національного прапора. І я дуже радий, що саме в цей день прем'єр-міністр своїм візитом продемонстрував солідарність з українським народом. Візит був не тільки історичним з точки зору політичної взаємодії між країнами, він мав і суто практичне значення. Була прийнята спільна заява лідерів, яка чітко окреслила очікування обох сторін від розвитку нашого співробітництва у дуже широкому спектрі тих проєктів, які ми маємо та на які розраховуємо. Це і традиційна фармацевтика, і культура, й економічна співпраця. За підсумками візиту та оприлюднення цієї заяви були проведені додаткові консультації, зустрічі на рівні робочих груп, які опрацювали чіткий план і виробили дорожню карту нашого співробітництва до 2032 року. Чому саме до цієї дати? Тому що це буде ювілей, коли ми святкуватимемо укладення дипломатичних відносин між Україною та Індією. На жаль, поки що ми не маємо чіткої зафіксованої дати візиту президента України до Індії, а також проведення міжурядової комісії, яка могла б затвердити цю дорожню карту. Але ми з оптимізмом дивимося на те, що цей візит все-таки відбудеться і ми отримаємо можливість зафіксувати і спільно погодити наші плани з подальшої двосторонньої співпраці.
"Є нові галузі, в яких маємо спільну зацікавленість: агрокомплекс, IT-технології"
Наше економічне співробітництво до війни було досить динамічним. Ми виходили на цифри приблизно 3 млрд доларів нашої торгівлі з Індією на користь України. Зараз унаслідок війни ці показники суттєво скоротилися, але я повинен сказати, що вони поступово відновлюються, і сьогодні рівень нашої торгівлі приблизно на рівні 1,5-1,8 млрд доларів. Але, на жаль, на користь Індії. Ми працюємо над тим, щоб поступово нарощувати ці показники, повернутися до тих показників, які були до війни і перевищити їх у найближчій перспективі. Для цього є нові галузі, в яких маємо спільну зацікавленість. Це і агрокомплекс, і IT-технології, і маса інших досить цікавих для двох сторін напрямків співробітництва.
"Україна дозволяє студентам-медикам після завершення навчання практикувати в українських клініках"
До війни ми мали більше 22 тисяч студентів тільки з медичного профілю навчання, які прибували до України щорічно з Індії. На жаль, зараз цей показник упав. Ми маємо десь приблизно 3-5 тисяч студентів, які завершують своє навчання в Україні. І досить невеликий притік студентів, які бажають навчатися в Україні, але він є. І тут я хочу зробити компліменти Міністерству охорони здоров'я та Міністерству освіти в тому, що вони проводять значну роботу для того, щоб залучати студентів. Україна, мабуть, одна з небагатьох країн, яка дозволяє студентам-іноземцям практикувати після завершення свого навчання в Україні саме в українських клініках.
"Є потенціал нарощувати виробництво фармацевтичної продукції в Україні з допомогою індійських колег"
Ми також традиційно сильні у фармацевтичній галузі. Є потенціал для того, щоб нарощувати зусилля по виробництву фармацевтичної продукції в Україні з допомогою наших індійських колег. Я хотів би скористатися нагодою і подякувати великій групі фармацевтичної компанії "Кусум Фарм", які працюють в Україні, за їхню відданість та великі гуманітарні пожертви, які вони роблять з метою допомоги українським громадянам. Нещодавно ми доставили нову партію медикаментів, дуже потрібних для нашого цивільного населення, для поранених, саме завдяки цій групі вони були закуплені в Індії та доставлені в Україну. Ми б хотіли, звісно, більше гуманітарної допомоги отримувати з Індії, але, на жаль, поки що отримали тільки 16 пакетів такої допомоги. Це в основному фармацевтична продукція, деякі види генераторів, але можливості Індії щодо відновлення енергетичної інфраструктури в Україні дуже великі. Тому ми разом з урядом працюємо над тим, щоб ці можливості були використані.
"Є велика зацікавленість індійського бізнесу в участі у проєктах з відбудови в Україні"
Офіційний Нью-Делі, схоже, чекає якоїсь фіналізації війни чи припинення бойових дій по лінії бойового зіткнення, а вже потім буде визначатися з інвестиціями. Ще один прикметний момент щодо розширення української присутності. Генеральне консульство в Мумбаї — що воно може нам дати з точки зору реалізації економіки та як це може вплинути на бізнес-торгівлю?
Ми відкрили Генеральне консульство в Мумбаї. У 2024 році воно набуло повних оперативних спроможностей і зараз активно працює. Мумбаї — це економічна столиця Індії, де розташовані штаб-квартири найбільших індійських компаній, тому воно займається не тільки питаннями надання консульських послуг громадянам, які цього потребують, або візової підтримки під час подорожей до України. Воно також орієнтовано на розвиток співробітництва між бізнесами, на економічні проєкти, які ми можемо реалізовувати спільно з нашими індійськими колегами. Багато є таких можливостей. Зараз ми в очікуванні підписання інвестиційної угоди з індійською стороною, в якій зможемо більш детально акцентувати увагу на тих умовах, на яких здійснюються інвестиції. Звісно, зацікавленість індійського бізнесу в участі у проєктах з реконструкції та відбудови в Україні велика, але хочу ще раз нагадати одну річ. Президент Зеленський був абсолютно чіткий у своєму меседжі про те, що ті, хто допомагав нам під час війни, будуть мати преференції у відбудові та реконструкції. Наші індійські колеги це розуміють, тому ми сподіваємося, що таке спільне розуміння потенційних спроможностей по реалізації цих проєктів в Україні буде викладено на папері та реалізовано у житті.
"Намагаємося донести до індійських колег ту різницю, яка існує між нашою Україною та Московщиною"
Ми колись захоплювалися індійськими фільмами, чудовими танцями, музикою. Це запам'яталося. А що зараз? Я чув, що йдеться навіть про виробництво спільних проєктів. Наскільки це відповідає дійсності?
Культурні зв'язки між нашими країнами є досить тривалими, міцними, можливо, не такими розвинутими, як ми б цього хотіли. Звісно, культурне співробітництво — це не тільки індійські фільми, до яких ми з особливим пієтетом ставились у молодості. Наприклад, одесит Борис Хавкін зробив непересічний внесок у забезпечення подолання таких небезпечних хвороб, як чума і холера. Його іменем сьогодні називається інститут, який займається вірусологією у Мумбаї. Ми намагаємося знайти саме такі приклади. Я не схильний до того, щоб романтизувати відносини, які були між Україною та Індією протягом радянських часів, тому що це ніби повертає так звану радянську легітимізацію і штовхає наших індійських колег казати, мовляв, дивіться, ми жили з ними нормально, треба просто відновити це все. Тому ми доводимо саме через культурні проєкти ту різницю, яка є, і вона досить суттєва, між Україною та варварською Московщиною. Ми доносимо через низку різних програм, культурних проєктів, наприклад, через серію лекцій, які проводить професор Філенко, розповідаючи про українську музику, про її формування, про українську класичну музику. Через художні проєкти, представлення картин, художніх кінофільмів, наприклад, "Тіні забутих предків", і сучасних стрічок, які розповідають про воєнні злочини, які чинить Росія на території України. Ми намагаємося донести через такі проєкти до наших індійських колег ту різницю, яка існує між нашою Україною та Московщиною. Нам, звісно, важко конкурувати, але я повинен зазначити, що ми займаємо кращу позицію, ніж те, що роблять у цьому напрямі росіяни. Вони деякою мірою навіть намагаються копіювати ті заходи, які проводить українське посольство. Це при тому, що на території Індії знаходиться 5 російських культурних центрів, які активно пропагують російські цінності на території Індії.
А ми своїм незначним колективом робимо досить успішні проєкти. Провели вже другий цикл конкурсів із написання есе про Україну індійськими школярами. Це близько півтори тисячі дитячих робіт, які розглядаються в Україні, оцінюються. Тобто есе, які вони пишуть про Україну. Тут я хотів би подякувати професорці Києво-Могилянської академії Мрідулі Гош, яка має індійське походження, але цілком віддана Україні, вона працює у Києві й допомагає нам реалізувати саме такі програми. Ми також тісно співпрацюємо з цілою низкою університетів, які є провідними в Індії, для того щоб доносити саме українські наративи до наших індійських друзів, слухачів, студентів. Ми орієнтуємося на молодше покоління, тому що вони з більшим розумінням сприймають те, що сьогодні відбувається в Україні, аніж попередня генерація.
"Працюємо над проєктом із відкриття класу бандури у штаті Нагаленд"
Багато було спільних проєктів у виробництві кінофільмів на території України індійськими продюсерами. Один із них — це лауреат Оскарівської премії, дуже знаменита пісня "Naatu Naatu", яка знімалася в Маріїнському палаці у Києві, багато інших різних проєктів. Звісно, зараз таке співробітництво трошки сповільнилося, але є висока зацікавленість українських митців нести культуру сюди, в Індію. І є висока потреба в Індії долучатися до таких культурних проєктів. Наприклад, зараз ми працюємо над проєктом із відкриття класу бандури у штаті Нагаленд. Вони дуже мріють про те, щоб ми надали таке сприяння, завезли сюди бандури і відкрили школу.
Як це не дивно, але в Індії немає такого ступеня, як доктор філософії в галузі музики або музичного мистецтва. І це ще одна галузь, над якою ми працюємо: забезпечити реалізацію різних освітніх програм, які були б цікаві і для нас, і для наших індійських колег. У нас також є в планах проведення фестивалю української культури. Ми частково, фрагментарно вже дещо зробили протягом цього року і сподіваємося, що в наступному році будемо продовжувати цю діяльність із залучення українських колективів, художників, письменників. У нас у великих книжкових ярмарках брала участь ціла плеяда українських сучасних письменників, і інтерес індійської публіки дуже високий. А ми б хотіли, щоб більше української літератури у перекладі на англійську мову, на мову хінді було представлено тут, в Індії. І ми над цим працюємо разом.
"Україна, незважаючи на війну, продовжує надавати допомогу біженцям, які втекли з М'янми до Бангладеш"
Ви працюєте Надзвичайним і Повноважним послом України в Індії. Сфера компетенцій посольства: Індія — країна основного перебування дипмісії, Бангладеш — сумісництво, Непал — сумісництво, Шрі-Ланка — сумісництво, Мальдіви — сумісництво. Це величезні території. Чи достатньою є дипломатична присутність України в цьому дуже важливому регіоні?
Я вважаю, що на сьогодні ми абсолютно достатні для того, щоб забезпечити свою присутність в Індії, виходячи з тих пріоритетів, які потребують основних бюджетних вливань у сферу оборони і національної безпеки України. Тому ми розуміємо, що не можемо збільшити тут своє представництво в сучасних умовах, але закладаємо підвалини для того, щоб таку дипломатичну присутність розширювати, зокрема через відкриття культурних центрів, які суттєво би допомогли нам доносити правду про Україну до індійського суспільства. Відкрили Генеральне консульство, як я вже казав, це теж для Міністерства великий крок вперед для того, щоб забезпечити економічну присутність України в країні, яка претендує бути третьою економікою в світі, тому це досить перспективний проєкт.
Я хотів би, можливо, більшого долучення, щоб ми були представлені в Непалі, у Бангладеш, тому що це традиційно теж ринки для України. Бангладеш є одним із найбільших споживачів українського зерна, і ми працюємо над цим. Україна, незважаючи на те, що у нас війна, продовжує надавати допомогу разом із партнерами біженцям, які втекли з М'янми до Бангладеш, це один із найбільших таборів таких біженців у світі, десь приблизно 2,5 млн людей. А Україна туди постачає соняшникову олію разом із нашими шведськими та французькими партнерами. Ми б хотіли більшої присутності, але будемо виходити з об'єктивних реалій, які на сьогодні існують. Відтак будемо продовжувати забезпечувати нашу дипломатичну взаємодію у регіоні з надією, що зможемо її посилити або розширити у близькому майбутньому.
"Долучитися до спільної індофранцузької ініціативи і приєднатися до Сонячного альянсу"
І Індія, і Україна зараз страждають від аномальної спеки. Для Індії це традиція, особливості клімату, а для України це дуже небезпечна новація, наші синоптики кажуть, що це ненадовго. Думаю, громадяни Індії значно краще пристосовані до високих температур.
Це не зовсім відповідає дійсності, наші індійські друзі теж потерпають від сильної спеки. Але оскільки країна розташована в такому поясі, то дуже багато генерується сонячної енергії для того, щоб забезпечувати величезну країну. Сонячна генерація та вітряна генерація є дуже важливими частинами енергетичної безпеки Індії. І я радий, що у нас є пропозиція від наших індійських колег долучитися до спільної індофранцузької ініціативи і приєднатися до Сонячного альянсу. Беручи до уваги сьогоднішні потреби України, це було б важливим компонентом не тільки співробітництва у такій технологічній галузі, але й частиною нашої резистентності до російської агресії.
