Ілюстративне фото: facebook/UALandForces
"Росіяни збільшили кількість "м'ясних штурмів", тому і зросли їхні втрати"
Сьогодні, 13 липня повномасштабна війна Росії проти України перетнула рубіж у 1600 днів. І за крайню добу за даними Генштабу ЗСУ, втрати російських окупантів на українських землях теж складали 1600. Що означає ця цифра і чи були більші показники?
Це високий показник. Я одразу навіть не пригадаю, коли саме було більше ніж півтори тисячі. А це означає, що росіяни збільшили кількість штурмових дій, "м'ясних штурмів", тому і зросли їхні втрати. І це втрати, які вони не можуть поновити. Вони можуть їх поновлювати, коли вони втрачають понад 30 тисяч. У даному випадку це буде вже понад 40 тисяч, а це приблизно їхня мобілізаційна спроможність на сьогодні. І щоб поновити підрозділ, який зазнав таких втрат, то механічно додати людей складно. Наприклад, якщо рота втратила 20 людей із сотні, то просто додати 20-ть, щоб була рота... – це так не працює. Тут потрібні саме ті посади поновити, відповідно до штатного розкладу, щоб підрозділ став боєздатним. Тобто, якщо зв'язківців втратили, то потрібні саме зв'язківці. Тому треба ще пошукати людей, щоб це все поновити. І не факт, що знайдуться такі люди. Про це говорив і головнокомандувач ЗСУ Сирський, що коли втрати росіян перевищують 30 тисяч на місяць, вони за великим рахунком не можуть повністю відновити ті підрозділи, які зазнали втрат. Тому їм доводиться робити якісь ротації, якось викручуватися. Так, за рахунок резервів росіяни збільшили свою кількість на лінії бойового зіткнення приблизно до 710 тисяч. Тобто за останні 3 місяці вони збільшили десь на 10 тисяч загальну кількість військ, але при таких втратах навіть цих резервів їм не вистачить. Вони почали використовувати стратегічний резерв. А це означає, що іншого резерву в них уже немає, другого стратегічного резерву вони не мають. І це свідчить про те, що ми продовжуємо тримати оборону і задавати ворогу втрат.
"Їхнє просування дорівнює "нулю"
Що загалом відбувається з "літнім наступом" російської армії? Що планувалося і що маємо на середину літа?
Про те, що вони планували весняно-літній, навіть зимово-весняний наступ нам було відомо ще наприкінці минулого року. Ми очікували, що це буде південний і східний напрямки. Тобто Покровський, Запорізький напрямок. Так воно і відбулось. Там і відбувається найбільша кількість бойових зіткнень. На Покровському і Костянтинівському напрямках зосереджено до 100 тисяч російських військ. Так само і на Запорізькому напрямку. Але просування, як його планували росіяни, немає. Починаючи десь з квітня воно поступово почало зменшуватись і зараз практично та кількість територій, яку вони захоплюють дорівнює тій території, яку ми звільняємо. Можна сказати, що їхнє просування дорівнює "нулю". Тобто скільки вони просунулись, стільки вони і втратили. Така лінія фронту з військової точки зору вважається стабілізованою. Відбувається умовна флуктуація лінії фронту. Вона постійно змінюється, але вона змінюється в один і в інший бік.
"Перелом у війні назріває, але він ще не стався"
Кількість бойових зіткнень (ударів і контрударів) приблизно однакова. Головнокомандувач ЗСУ Сирський казав, що 40 на 60% – це їхні наступальні дії і наші контрудари. А це ще одна ознака того, що лінія фронту стабілізована, що й було нашим першим завданням. Друге наше завдання – це завдавати ворогу великих втрат, виснажувати його. Це теж робиться. І третя фаза – це контрудар і контрнаступ. Ми всі про це мріємо, хоча багато хто з військового керівництва (Сирський і попередній командувач ЗСУ Залужний) просять не зачаровуватись, не одягати "рожеві окуляри" і обережно ставитися до слів, наприклад, генсека НАТО Марка Рютте про те, що "намічається перелом у війні". Так, перелом у війні назріває, є до цього тенденція, але він ще не стався. Ворог ще потужний і поки що ніякого перелому немає. Але те, що наступальна кампанія росіян зірвана – це очевидно, тому що вони не просуваються. Їх зупинили.
.jpg)
Олексій Гетьман. Фото: facebook/alexeyhetman
"Це все працює в комплексі"
Що стало передумовою для стабілізація лінії фронту? Наскільки боротьба з логістикою ворога, з постачанням російського війська впливає на його спроможності на передньому краї?
Так воно і впливає. Коли ставлять питання, як саме вплинув якийсь удар по якомусь нафтопереробному заводу, по танкерах в Азовському морі чи ще кудись, то тут важко відокремити один якийсь удар. Це все працює в комплексі. Те, що ми робимо з логістикою, з їхньою нафтопереробною галуззю… – і дало цей результат. Звісно, це дали ще й дії наших військовослужбовців безпосередньо на лінії фронту, збільшення "кілзона" до 30-40 і більше кілометрів. Ворог злізає з техніки за 25-30 кілометрів від лінії фронту, далі йде пішки, бо техніка ближче вже не під'їжджає. Усе це в комплексі і впливає на такий результат, що ворог не може просуватися і втрати його збільшуються.
