Ілюстративне фото: achilles.army
Українська рука дальнього ураження обов'язково зростатиме
Як оціните сьогоднішній стан допомоги західних партнерів, зокрема, США для України у її протистоянні агресору – Росії ?
Ще півтора року тому партнери думали, чи варто допомагати Україні в таких великих розмірах фінансово, чи намагатися Україну примушувати, щоб вона підписала "мирну угоду", а по суті це була б капітуляція тоді, якби Україна на таке погодилася. Як ви пам'ятаєте, ставилося навіть під питання надання додаткового озброєння для України, взагалі як факту можливості отримати від Сполучених Штатів навіть за європейські гроші.
А на сьогодні, через чотири з половиною року війни, стратегічні партнери України не просто допомагають, а зацікавлені в тому, щоб спільно працювати і розробляти різного роду військові технології. Україна безпрецедентно швидко набуває суб'єктності як держава мілітарна, як держава, яка має високі технології, що ефективно працюють не тільки на лінії бойового зіткнення на суходолі, а в будь-якому куточку світу. І ці технології постійно поліпшуватимуться. А це значить, що українська рука дальнього ураження обов'язково зростатиме.
Ми зробимо все можливе і неможливе, щоб послабити спроможності Росії з ведення бойових дій проти України, а значить, не дозволимо тероризувати нас, українців, і вбивати з тим розмахом, як це собі планувала РФ.
.jpg)
Юрій Федоренко. Фото: Facebook
"Путіна грохнуть свої ж"
Зараз ми бачимо ці дальні удари по території Росії: 3 000 і далі – до 10 000 кілометрів – ось таку відстань обіцяє наступного року президент України Володимир Зеленський щодо дронів, які виготовлятимуться. Але, слухаючи такі новини, коли йдеться про озброєння, яке або виробляється, або з'явиться, або ось-ось маємо його отримати і застосувати, у суспільстві щонайменше два табори протилежні з'являються. Ті, хто впевнений, що про це варто публічно говорити, бо ворог має отримувати меседжі про те, що українці діставатимуть ще далі. Ну, а інші, що принаймні хай спочатку прилетить, вони відчують, а тоді вже можна буде анонсувати таке нове озброєння. А що ви скажете з того, що в публічному просторі має анонсуватися, а що приховуватися? І, можливо, це й відбувається, і ми знаємо рівно те, скільки нам потрібно і знати?
Коли відбувається воєнний конфлікт, війна в площині активної фази ведення бойових дій — це коли на полі бою б'ються солдати, коли працює артилерія, літають безпілотники, крилаті, балістичні ракети — це 40–45% від усіх дій, які вживає країна-агресор проти того, проти кого воює, в даному випадку Росія проти України. А 60 — це інші різні інструменти досягнення бажаного результату.
Що є найбільш прийнятним і що дає передумову противнику до зміни ситуації, зокрема на полі бою? Це нестабільна ситуація всередині країни, проти якої воюють. Тому в інформаційні кампанії, щоб розхитувати човен, вкладаються десятки мільйонів доларів. Про це потрібно пам'ятати.
Чому противнику не вдалося виграти інформаційну війну проти України, як це свого часу відбулося проти Чечні, коли в світі почали казати, що якщо чеченець, то це значить нібито бойовик, терорист? Тоді Росія виграла інформаційну кампанію. Чому не вдається виграти інформаційну кампанію проти України?
По-перше, тому що українці — розумні. Дивіться, це правда. Ми спроможні в переважній своїй більшості до детального аналізу. Тому не виходить притопити цей український човен, тому що розумні. Українці розумні, це факт. У нас є інші національні особливості, які нам шкодять, але то все можна виправити.
Я до чого це кажу, що інформаційні кампанії і пропаганда — це те, що має невід'ємний вплив. Дивіться, військові дії — це лише 40–45%. 60–55% відповідно відсотків від загальних заходів, які вживаються — це інші дії. Відповідно, ми мусимо в моменті часу кожен день, борючись за мир і кожен день примушуючи Росію завершувати бойові дії проти України, говорити їм ті речі, які ми можемо сказати з безпекових міркувань. Зокрема, що ви будете горіти на глибині 10 000 кілометрів від лінії державного кордону з Україною. І це обов'язково відбудеться.
Чи це дасть змогу Росії захистити всі свої важливі об'єкти? Дивіться, ні. Вони не можуть захистити ні в прифронтовій зоні свої об'єкти, ні навіть у найбільш захищеному на території Російської Федерації місці — Москва.
Тому ми мусимо застосувати весь інструментарій, всі аргументи, зокрема до наших стратегічних партнерів, які розуміють, що Україна збільшує свою руку ураження в глибину Російської Федерації і вплив на противника, ми мусимо в інформаційному полі робити все можливе, щоб партнери підтримали, а Російська Федерація, її спеціальні служби, готували той самий шприц з ін'єкцією, який буде вколотий Путіну з плином, я вважаю, осяжної перспективи часу. Путін і свій народ зґвалтував цією ситуацією. У цьому росіянам варто не просто знайти винного, а його покарати. Тому повірте: Путіна грохнуть свої ж.
