Ілюстративне фото: facebook/Ministry.for.restoration
"Це проблема, але вона буде точно вирішена"
Україна в другому півріччі може недоотримати майже 2,5 млрд доларів валютної виручки через блокування Росією українських портів. Наскільки це відчутна сума для економіки країни і як це враховується в тому, що робить Національний банк?
Я думаю, що найбільші проблеми через це виникають в аграріїв, бо морем вони експортували дуже багато. Проте хочу нагадати про дві речі. Перше – це те, що в 23-му році, коли Росією в односторонньому порядку фактично був скасований так званий Чорноморський зерновий коридор, який діяв приблизно рік, то Україна змогла цю ситуацію виправити. Тобто, незважаючи на скасування Росією певних гарантій щодо транспорту, який рухався з одеських портів на зовні морем, Україна все-таки адаптувалась до цієї ситуації і експорт відновився. Я думаю, що це буде відбуватися. По-друге, мінус 2,5 млрд експортної виручки – це, звісно, неприємно, але це в багато разів менше, ніж збільшення зовнішньої допомоги в поточному році. Тобто з точки зору валютної стабільності це не вплине. Це може вплинути на благополуччя аграрних виробників, фермерів, трейдерів тощо. Але тут проблема полягатиме в тому, щоб вони отримали за підсумками поточного маркетингового року достатньо грошей, щоб посіяти в наступному, в 27-му році. І якщо будуть якісь проблеми в цьому сенсі, якщо будуть якісь затримки з можливістю експортувати свою продукцію, то тут очевидно будуть задіяні, і про це Національний банк вже подає сигнали, певні варіанти додаткового кредитування для цих галузей, щоб вони все-таки все засіяли і не залежали від темпів експорту врожаю поточного року. Тобто ризики бачать, для цих ризиків готують контрзаходи. Тому, я думаю, що це є проблемою, але ця проблема буде точно вирішена.
Олександр Крамаренко. Фото: facebook/OleksandrKramarenko
"Ці канали розширювались у минулі роки і зараз вони будуть дуже доречні"
Альтернатива морському шляху – це суходіл. У нас є залізниці, автошляхи, якими можна перевозити, але чи приділяють цьому належну увагу, можливо, збільшуючи кількість напрямків, ваги того, що перевозиться, і чи можуть такі альтернативні шляхи компенсувати такі втрати через морський шлях?
Ці шляхи дійсно існують. Два ключових напрямки – через Румунію і Польщу. До речі, румуни в цьому сенсі діяли максимально прагматично в попередні роки. Вони створювали найбільші можливості, які тільки могли додати українцям для того, щоб залізницею і автомобілями можна було доправляти вантажі в румунські порти, перевантажувати і відправляти далі. Це, звісно, немає економічного сенсу для використання, коли експортується, наприклад, залізорудна сировина. Тут дійсно є проблема. А щодо сільськогосподарської продукції, то ці канали розширювались у минулі роки і зараз вони будуть дуже доречні.
"Думаю, після такого "холодного душу" політична позиція Варшави стане прагматичнішою"
Є ще польський напрямок. Там є певне політичне забарвлення. Ми пам'ятаємо ці намагання блокувати український транзит агропродукції через Польщу. Але тут є цікава річ. Коли це все відбувалося, коли українські компанії почали переспрямовувати свої експортні потоки не через Польщу, а альтернативними шляхами, наприклад, на Одеські морські порти, через Румунію, Словаччину, то в Польщі почався доволі сильний шум. Вони були дуже занепокоєні тим, що польські порти втрачають, польські перевізники втрачають від цього гроші. І я думаю, що після такого "холодного душу", наслідків, які були минулого разу від блокування, політична позиція Варшави стане прагматичнішою і цей шлях також буде відновлений, можливо посилений. Побачимо. Там непроста політична ситуація. Через рік у них вибори. Там будуть певні політичні сили гратися в ці ігри, в тому числі і не без російського впливу, на жаль. Але я думаю, що прагматизм візьме гору і кінець кінцем ми якось порозуміємося на цю тему також. Тобто, проблема є. Ця проблема існує і вона битиме передусім по виробниках агропродукції, бо внутрішні ціни на їхню продукцію підуть вниз, але вона вирішується. Вона може бути вирішена. Хоча, звісно, краще, щоб таких проблем не було.