Уражені російські судна в Азовському морі. 13 липня 2026 року. Джерело: Exilenova+
"Події в Азовському і Чорному морях суттєво впливають на експортні спроможності ворога"
Впродовж останніх тижнів Україна активно запроваджувала свої далекобійні санкції проти Росії. Результатом цієї роботи стало те, що цивільні судна, які раніше прямували до російських портів, зараз масово зупиняються в Мармуровому морі, не наважуються заходити в Чорне море. А це, звісно, істотно вплинуло на експортні спроможності ворога. Як би ви оцінили рівень впливу України на можливості Росії використовувати Чорне та Азовське моря для військової логістики, а також в плані фінансування економіки за допомогою експорту?
Насправді Чорноморський напрямок для росіян дуже важливий. Не слід забувати, що Новоросійськ – це найбільший порт у всій Російській Федерації. На цей порт і на цей напрямок, як вказують експерти, у росіян припадає близько 25% експорту збіжжя, в принципі. Тому так, цей напрямок для них дуже важливий. Те саме стосується і наливної нафти. Тому ті події, що зараз розгортаються в Азовському і Чорному морях суттєво впливають на експортні спроможності нашого ворога.
"У цю гру можна грати удвох"
Для нас це важливо, тому що, по-перше, мова йде про забезпечення логістики в окупований росіянами Крим. По-друге, бюджетні надходження від цього експерту дозволяють росіянам й надалі вести свою агресивну війну. Тому як би це не звучало, але так, "у цю гру можна грати удвох". Україна тривали час потерпала від російських атак у цій акваторії. Від початку року росіяни знову почали активно бити по портах. Я пам'ятаю січень, коли через день прилітала балістика по нас на виконання вимог російського диктатора, який в кінці минулого року вчергове заявив про морську блокаду України. Після цього були поодинокі удари по суднах в Чорному морі, виконував ці завдання здебільшого підрозділ "Рубікон" із застосуванням дронів "Італмас". Це був перший квартал цього року. І тільки після цього вже відбулася операція в Азовському морі. Це просто для того, щоб розкласти по поличках, в якому порядку була хронологія цих подій. Тому так, я можу сказати, що деякі результати цієї операції ми вже спостерігаємо. Схоже, що в росіян все-таки є деякі складнощі з забезпеченням авіації в Криму. Це дуже важливо, бо авіація залишається фактично єдиним ще фактором серйозної присутності росіян в цій акваторії. Їхні кораблі не виходять у море. І є економічні наслідки. Судна, які не заходять зараз в акваторію Чорного моря, які мали кінцевим пунктом російські порти, звісно, вже не відвантажать ті вантажі, які Росія мала продати.
"Зараз мова йде про енергетичну блокаду окупантів в Криму"
У липні, коли розпочалася ця сорокаденна операція ЗСУ з примусу Росії до миру, були повідомлення про ураження в акваторії Азовського і Чорного морів 10-15 суден за день. Зараз такої інформації поменшало. Це означає, що росіяни тепер загалом побоюються використовувати ці моря чи їм все-таки вдається свої судна якось пропускати?
Трафік точно вже не той, що раніше. По-перше, суто фізично пошкоджена велика кількість тих представників "сірого" флоту, який діяв абсолютно незаконно в цій акваторії, бо заходити в територіальне море України без дозволу вони не могли. Тому, я думаю, що це зменшення і є результатом ударів. Але зараз ми спостерігаємо трошки інший вектор прикладання сили в Криму. Зараз мова йде про енергетичну блокаду окупантів в Криму і ресурси більше сконцентровані саме на цьому. Чи буде повністю вимкнена навігація? Враховуючи те, що ми маємо справу з росіянами, звісно, вони будуть до останнього намагатися використовувати акваторію. Вони не рахуються, як правило, зі своїми втратами, але їх можна зупинити суто фізично, виводячи просто з ладу все, що рухається.
Дмитро Плетенчук. Фото: facebook/Taclbery
"Будь-який корабель під російським бойовим прапором для нас є законною військовою ціллю"
Росіяни зараз бояться виводити свої військові судна в акваторію Чорного моря. Дійшло навіть до того, що пуски ракет "Калібр" відбуваються прямо з гавані Новоросійська. Які тут можуть бути наслідки для самих росіян і чи є ці кораблі легшою ціллю для Збройних сили України?
Командувач Військово-морських сил віце-адмірал Олександр Неїжпапа зазначив, що будь-який корабель під російським бойовим прапором для нас є законною військовою ціллю. Вони ними були, є і будуть. Але в Новоросійську вони не перебувають у стані релаксації. Вони там опікуються передусім питанням власного виживання і все для цього роблять насправді. Я думаю, ви пам'ятаєте, як було завдано удар по підводному човну. Це один з прикладів, наскільки складно таку операцію реалізувати, бо вони дійсно захищаються, укріплюють свої позиції щодо спостереження, викриття надводної, підводної і повітряної обстановки. Але вибір у них невеликий. Виходиш у море – тебе там зустрічають морські дроми, залишаєшся в гавані – до тебе приходять в гості повітряні дрони, ракети. Тому вони вимушені постійно змінювати місце стоянки і мова йде про години.
Щодо ударів з гавані. Враховуючи те, що зараз більшість зразків озброєння у росіян використовується "з коліс", фактично з конвеєра, то бути впевненим на 100%, що не відбулося якоїсь диверсії під час їх виробництва або звичайного браку ніхто не може. Тому що у нас війна. І запускаючи ракети безпосередньо з пункту базування, з гавані, вони ризикують в разі нештатної ситуації отримати дуже неприємний для себе результат безпосередньо в місці базування. Це завжди супутні втрати.
"Тонким місцем, звісно, є логістика"
Ви зазначили, що російська авіація зменшила кількість вильотів, зокрема, через проблеми із забезпеченням у Криму. Що саме стало вузьким місцем для окупантів?
Я таке припущення зробив через те, що дійсно номінальна кількість зменшилася. Іноді суттєво, а іноді мова йде навіть про цілий порядок. Тому що раніше кілька десятків вильотів було нормою, а зараз їх може відбуватися кілька одиниць на добу. Наразі зафіксувати це я поки не готовий, але така тенденція спостерігається. А тонким місцем, звісно, є логістика. Всі ці зусилля, які зараз докладаються для того, щоб забезпечення росіян у Криму максимально зменшити, в якийсь момент все одно мають вийти на критичну масу, коли дійсно це стане для ворога відчутним.
Не слід забувати, що Крим так само є транзитною зоною, як і південні окуповані території України для забезпечення угруповання противника на лівобережній Херсонщині. Тобто в цих окупантів ситуація має бути найскладнішою, тому що до них однаково далеко діставатися і з Ростова, і з порту "Кавказ". А це угруповання доволі велике, насправді. І якщо ви обрізаєте логістику через Крим, а траса з Ростова і залізниця теж потерпають від нашого впливу, то якраз цьому контингенту стає найскладніше – без пального, без боєприпасів, без провізії. Тому так, це доволі амбітна мета, але це якраз той процес, який доволі тривалий і вимагає підтримки якогось темпу, коли ви маєте цю логістику періодично знищувати. Хоча зроблено вже теж багато. Тому що звільнивши Чорне море від присутності російських кораблів, усе, що вони собі зараз можуть дозволити, – це бути там присутніми за рахунок дронів-розвідників, ударних дронів або безпосередньо авіації. Розвідники, на жаль, присутні. Але вони не мають якихось ударних засобів. Звісно, їхня розвідка для нас теж не є чимось добрим, але тим не менш.
"Досвід виходу з таких криз Україна вже має"
Які перспективи відновлення роботи наших портів у Чорному морі для перевезення того ж збіжжя, руди тощо? Зараз, здається, все стоїть на паузі.
Це порти Великої Одеси. Ситуація там доволі непроста. Сьогодні вночі вони вчергове били по цивільних судах. Обійшлося без жертв, але удари були. Ми вже проходили подібні кризи. Ми вже були в тих точках, де судноплавство було під великим питанням і було дуже непросто. Але досвід виходу з таких криз Україна вже має. І зараз так само робиться все можливе для того, щоб зменшити цей вплив. У будь-якому разі, під час застосування нової тактики, нової практики з будь-якої сторони є період часу, коли вона є дієвою. Але це не може відбуватися так завжди.