Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Туреччина прагне повернути собі імідж країни, яка організовує логістику експорту харчової продукції
Яку гру зараз провадить Анкара? Туреччина зараз затримує кораблі, які намагаються увійти до Чорного моря. Це стосується, як України, так і Росії.
Іван Ус: Туреччина ще в 2022 році була ініціатором Чорноморської зернової угоди. Після того, як Росія вийшла з цієї ініціативи в липні 2023 року, Туреччина постійно повторює, що потрібно до неї повернутися. Це іміджевий проєкт Туреччини, яким вона показувала насамперед арабському світу і населенню Африки, що дає їм можливість купувати в України продукцію. Якщо подивитися на Україну з точки зору зовнішньої торгівлі агропродукцією, то Україна – це третина світової соняшникової олії і 7% пшениці. Туреччина прагне досягти угоди про ненапад Росії на українські човни, а України на російські у Чорному морі. Туреччина прагне повернути собі імідж країни, яка організовує логістику експорту харчової продукції. З Чорноморського басейну. Саме з цим пов’язані рухи, які вона зараз здійснює.
Росія пристала тоді на зернову ініціативу через тиск Китаю
Чому 2022 року вдалося швидко досягнути зернової угоди?
Іван Ус: У 2022 році на ринку кукурудзи було два гравці: Україна і США. Коли Україна вимушено випала з цього ринку в окремі місяці до липня 2022 року частка США в імпорті Китаєм кукурудзи сягала понад 99%. Китай не просто тоді казав іти Росії на цю домовленість, а навіть тиснув. Враховуючи конкуренцію США і Китаю, отримати ситуацію, коли США контролює твій ринок кукурудзи Китай не хотів. Саме тому в 2022 році вдалося швидко піти на Чорноморську зернову ініціативу, щоб розблокувати українські порти для постачання продукції в Китай. Через рік потребу в кукурудзі для Китаю закрила Бразилія. Для Китаю це було не принципово, тому він припинив тиснути на Росію. Відтак Росія вийшла з цієї ініціативи. Тоді Україна побудувала альтернативні маршрути, коли наші кораблі йшли територіальними водами України, Румунії, Болгарії, Туреччини і не заходили всередину Чорного моря.
Якщо повернутися в квітень 2022 року до реалізації Чорноморської зернової ініціативи, то на столі лежало дві пропозиції. Перша пропозиція – це Чорноморська зернова ініціатива, яка була реалізована. Проте була і друга пропозиція від прем’єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона. Він пропонував, щоб британські корабля ВМС зайшли в акваторію Чорного моря поруч з єгипетськими торговельними суднами і тим самим забезпечили коридор від України до Єгипту. Ідея Британії полягала в тому, що це потрібно не Британії, а арабським країнам, мусульманським країнам. Туреччина хоче себе позиціонувати як лідер мусульманського світу. В цьому полягала певна ідеологічна пастка. Британія каже Туреччині, що та не може пускати бойові човни через доктрину тому що відбуваються бойові дії між країнами. Проте в даному разі Британія не виступала би на боці України. Вона виступала би на боці Єгипту.
Іван Ус. Фото: Facebook
Чи можливе повернення до цієї ідеї в нинішній ситуації?
Іван Ус: Можливе. Туреччина зацікавлена в цьому.
Автошляхами і залізницею експорт не зупинявся
Як нам зараз відновити експорт? Морем, річками, залізницею чи автомобільними шляхами?
Віктор Берестенко: Автомобільними шляхами і залізницею експорт не зупинявся. У нас дві третини економіки експортувалися морем. 80% світової торгівлі перевозиться морем. Без моря наразі немає економічної доцільності експортувати нашу сировину. Це може тривати певний період. Усі інші маршрути є альтернативними, тому що вони дорожчі. Порти обробляли близько 5-6 млн тонн на місяць при сумарному експорті близько 70 млн тонн. Зараз наша пропускна спроможність альтернативних маршрутів сягає половини, тобто 2,5 млн тонн на місяць. Ланцюги постачань вже перебудовуються. Буде складно. Жодна країна не має такої пропускної спроможності як має Україна. Ми не можемо використати один маршрут, щоб повністю обробити українську вантажну базу.
Прем’єр-міністр і митниця зараз вживають багато заходів, щоб покращити пропускну спроможність на кордоні, тому що вона є лімітованою. І лімітованою є не українська інфраструктура, а інфраструктура наших сусідів.
Віктор Берестенко. Фото з відкритих джерел
