Ілюстративне фото: energytransition.in.ua
"Системний дефіцит виробництва електроенергії всередині України зберігається"
Як ви оцінюєте на цей момент готовність енергетичного сектору України до зими?
Остання хвиля спеки обійшлася без відключення електроенергії. Основним фактором, який сприяв такому успішному проходженню цього періоду було те, що залишили в роботі один атомний блок, який мали вивести в ремонт. І ця додаткова атомна генерація нам забезпечила короткочасну підтримку для енергосистеми, що дало змогу пройти її без відключень. Системний дефіцит виробництва електроенергії, виробничих потужностей всередині України зберігається. І немає жодних причин легковажно ставитися до зимового періоду через те, що влітку відключень було мало. Влітку споживання ввечері – 11 000 МВт, якщо говорити в потужнісних характеристиках, а взимку – до 18 000 МВт. Різниця між літнім і зимовим вечором становить сім атомних блоків. Якщо по-простому, то це майже потужність всієї атомної генерації, яка є в Україні. І більше, ніж Запорізька атомна електростанція. До зими у нас додаткові 7000 МВт не з'являться.
Дуже багато говорять про плани стійкості, підготовку, оснащення генераторами лікарень, котелень і всього іншого. Насправді найбільш глобальний, єдиний фактор нашої стійкості взимку – це те, скільки нової генерації, нових електростанцій Україна змогла побудувати замість тих 10 теплових електростанцій, які, як сказав президент Зеленський, у нас усі пошкоджені. Це дані, які нещодавно були оприлюднені офіційно на одній із енергетичних конференцій перед досить великою аудиторією. Минулої зими дефіцит 7 000 МВт, президент Зеленський озвучував цю цифру. Збудовано за всі роки повномасштабного вторгнення 700. Це нам із вами для розуміння, що і наступної зими, як і минулої, як і попередні зими, на превеликий жаль, децентралізована генерація, хоч вона вже і помітна на екрані національної диспетчерської, але, тим не менше, не врятує нас. Наші темпи розгортання альтернативної децентралізованої генерації, яка має замінити пошкоджені російськими ударами теплові електростанції України, незадовільні.
700 МВт – це 10-та частина до 7000 МВт. Тобто закрито всього 10-ту частину...
…дефіциту. І якщо у нас наступної зими знову буде тривалий період часу з температурою мінус 20 градусів і знову буде пікове споживання 18 000 МВт, у нас знову дефіцит в системі буде такий, як торік – може, трошки менший, на пів ГВт.
"Влада мала б зробити висновки: замість 10 об'єктів буде 1000 об'єктів малих"
Окупанти накопичують ракети, щоб при зниженні температури інтенсифікувати удари по енергосистемі.
Абсолютно. І роблять вони це щозими. Коли президент говорить, що у нас пошкоджена кожна теплова електростанція велика, і тому зима буде складною. У нас кожна велика теплова електростанція була пошкоджена ще в 2022-23 році – в першу зиму повномасштабного вторгнення. Після того в 2024 році знову всі теплові великі електростанції були пошкоджені ворогом. Після того в 2025 році знову всі теплові електростанції по колу були пошкоджені ворогом. Ми їх відновлювали, росіяни знову абсолютно всі такі електростанції пошкоджували. В тому, що у нас пошкоджені всі теплові електростанції, немає абсолютно нічого нового. Просто влада мала б зробити висновки, що у нас є близько 10 великих теплових електростанцій на території України. У ворога є, не знаю, 50-100 ракет на місяць і декілька тисяч "шахедів". Це ж абсолютно очевидно, що маючи таку невелику кількість суперконцентрованих об'єктів, побудованих в радянські часи, і маючи таку кількість амуніції, якою ворог може завдавати ушкоджень нашим енергооб'єктам, цим енергооб'єктам треба створювати альтернативу у вигляді розосередженої децентралізованої генерації, якої замість 10 об'єктів буде 1000 об'єктів малих, щоб росіянам в рази тяжче було шукати, розвідувати і уражати такі невеликі електростанції. Вартість однієї такої невеликої електростанції, скажімо, потужністю 2,5 МВт в контейнері 40-футовому стандартному буде в декілька разів меншою, ніж вартість балістичної чи навіть крилатої ракети.
"Відмовитися від ручного керування галуззю"
Чого не вистачає?
Не вистачає того, щоб держава, нарешті, відмовилася від ручного керування галуззю, тому що інвестиції в ці розосереджені об'єкти держава сама зробити не може. Я наведу один простий приклад. В 2024 році було проголошено президентом Зеленським, що ми побудуємо гігават нової газової генерації, так званий "президентський гігават". Носилися з цим "президентським гігаватом", трубили по всіх Telegram-каналах анонімних, що от будемо будувати цей "президентський гігават". Якщо на сьогоднішній день у нас побудовано всього 700 МВт, тобто не 1000 МВт, не 1 ГВт, а 700. І вистачає 300. Тобто за декілька років не змогли навіть виконати ту програму президентську, яку б мали виконати до кінця 2024-го року. Державні компанії, яким доручили виконувати цю програму, не побудували нічого через різні причини, зокрема бюрократичні власні обмеження. Тому єдиний спосіб зробити це швидко – щоб приватний сектор інвестував в цю генерацію. А тут є певні проблеми. Тому що у нас, на превеликий жаль, існує величезна недовіра до енергетичного сектору з боку як українських, так і закордонних інвесторів міжнародних фінансових організацій. І недовіра ця пов'язана з тим, що після "міндічгейту" 90-95% фігурантів цього "міндічгейту" навіть не були звільнені.
"Керують абсолютно ті самі прізвища"
Очищення на рівні керівництва відбувається чи ні?
Воно не відбувається. І це основна причина, чому так повільно йдуть інвестиції в цю нову децентралізовану генерацію. Керують абсолютно ті самі прізвища. І, відповідно, не будуються ці електростанції в тому обсязі, в якому вони повинні були б будуватись. В минулому році, коли Міненерго під керівництвом Галущенка оголосило конкурс на побудову 700 МВт нової газової генерації, вони просто його провели, а потім на вісім місяців, коли їм не сподобався перелік переможців, бо хотіли бачити інші компанії там, просто цей конкурс на вісім місяців призупинили. І розблокували його, тільки коли вже Галущенка і всіх інших поперли зі влади. Можете собі уявити, що держава має гострий дефіцит генерації. Уже були на той час декілька місяців у нас відключення по всій країні. А конкурс на побудову нової генерації просто блокувався, тому що якомусь дяді Пєті чи дяді Васі не подобався перелік переможців конкурсу. І в такій ситуації, звичайно ж, ніякий той же закордонний, зарубіжний інвестор, а в Україні достатньо грошей немає, щоб побудувати всі електростанції, які нам потрібні, не буде довіряти українському ринку, щоб зайти і витратити тут багато грошей.
У мене після звільнення з Укренерго з'явилася можливість працювати в приватному секторі, якраз займатися побудовою цієї розподіленої генерації. Досить велика частина з тих 700 МВт, які побудовані в Україні – цієї газової генерації – певна частина побудована за моєю участю. Я знаю добре, як залучати інвестиції, маю певну репутацію на ринку і знаю, як будувати ці електростанції. Питання в тому, що ми, як країна, втрачаємо шанси для зміцнення власного енергетичного сектору. А цей енергетичний сектор є одним із головних факторів того, хто виграє цю війну: ми швидше винесемо їхню нафтопереробку, чи вони винесуть нашу енергосистему? І це змагання, яке нам треба виграти. А ми замість того, щоб вигравати це змагання, плодимо групи Міндіча по всій енергетиці і блокуємо самі собі шлях до енергетичної, а відтак і загальної перемоги над Росією.
В Україні повинні відбутися дуже корінні глибокі політичні зміни, щоб в нашій системі державного управління можна було б здійснити реально глибокі потрібні реформи. На жаль у нас, як у суспільства під час війни, немає можливості здійснити такі політичні перетворення – вибори неможливі. А відтак доводиться миритися з тим, що маємо ту владу, яку обрали в 2019 році і яка, очевидно, погано справляється з дуже багатьма завданнями внутрішньої політики.
Володимир Кудрицький. Фото з відкритих джерел
"Сергій Корецький розуміє проблематику"
Складається враження, що пана Корецького призначили главою уряду саме для того, щоб допомогти пройти наступну зиму.
Сергій Корецький – професійна людина, не нова в енергетиці. Хоча його спеціалізація газовий сектор, а не електроенергетика, але він розуміє проблематику. Він призначений за три місяці до початку опалювального сезону і має надзвичайно великий цейтнот по часу, щоб здійснити якісь серйозні перетворення в галузі. За три місяці підготовку до опалювального сезону здійснити неможливо. Він поставлений на ці рейки тою ситуацією, яка була до нього – на розтяжку. Тому він перебуває у тяжкій позиції. І у нас буде дуже цікава ситуація взимку. Якщо вона буде складною, у нас будуть відключення, то ми з Юлії Свириденко (попередня прем'єр-міністерка – ред.) не зможемо спитати, бо вона ж уже звільнена була влітку. Та і пану Корецькому важко буде пред'явити якісь претензії, тому що він призначений за три місяці до опалювального сезону.
"Ми наступної зими більшою мірою залежатимемо від погоди, ніж від напрацювань центральної влади за роки війни"
Що можна сказати загалом про так звані "плани стійкості"?
Торік те, що зараз називається "планами стійкості", називалося "енергетичними паспортами областей". Це одне і те саме. Ці назви красиві – це просто якісь таблички з цифрами, які рідко виконуються не те щоби на 100%, хоча б на 20-30. Основна проблема полягає не в тому, що водоканали у Чорткові, Львові чи Харкові не обладнані генераторами. Ця робота рутинна. Вона проводиться місцевою владою, громадами. Більш-менш по країні ситуація різна, але не катастрофічна. Уже за ці роки навчилися оснащувати дизельними генераторами об'єкти критичної інфраструктури невеликої потужності лікарні, котельні, важливі об'єкти. Але основна проблема нашої країни під час зими в тому, що нам фізично не вистачає виробництва електроенергії, яке здійснюється на величезних, ще з радянських часів існуючих електростанціях трьохатомних – близько 10 теплових і до 10 гідроелектростанцій, які, на жаль, крім атомних, є об'єктами постійних атак ворога. Розгортання цієї альтернативної генерації не є задачею міської влади Києва чи Звягільської громади. Це є національна задача, за яку відповідає центральна влада. І тому те, що може робити місцеве самоврядування в рамках тих бюджетів, які у них є, здебільшого робиться. Але проблема наша від цього не стає меншою, тому що проблема у нас не стільки на місцевому, скільки на центральному рівні. І ця проблема називається нестача генерації в енергосистемі. І вона не вирішується в рамках окремої якоїсь громади. Вона вирішується певними змінами в державній енергетичній політиці. Перша зміна, яка могла б допомогти – це прибрати корупціонерів і фігурантів "міндічгейту" з сектору, з керівництва державними компаніями, з керівництва Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг, з інших агентств і відомств, які інфіковані корупцією, яка була викрита НАБУ в минулому році.
Що стосується інших аспектів "планів стійкості", таких як, наприклад, захист енергооб'єктів. Аж наприкінці минулого року, тоді ще віце-прем'єр Кулеба, який зараз уже звільнений, оголосив, що вони починають захищати бетонними спорудами від "шахедів" критичну інфраструктуру країни. Це кінець 2025 року, йшов третій місяць жорстких відключень електроенергії по всій країні. Просто щоб ми розуміли своєчасність і організованість дій центральної влади.
Зараз ситуація об'єктивно краща. Можна мати захищеними всі енергооб'єкти, можна мати дизель-генератори біля кожної лікарні і котельні. Але якщо не працюють електростанції, не виробляють електроенергію, то, на жаль, ситуація все ще буде тяжкою. Ми з вами наступною зимою більшою мірою будемо залежати від погоди, ніж від того, що напрацювала за всі ці роки центральна влада.
"Усе, що можливо і неможливо, просто підключити до зими"
Україна отримала від закордонних партнерів сотні модульних котелень та газових генераторів. Значна частина цього обладнання досі не підключена до мережі.
Уявімо собі невеличке містечко, населення 10 000 людей, з бюджетом 10 млн грн на рік. Міністерство енергетики, наприклад, в минулому році або позаминулому передає цій громаді якусь невелику електростанцію вартістю 2 млн євро. Підключення такої електростанції до мереж може коштувати мільйон євро. Бюджет громади 10 млн грн. Підключення може коштувати більше, ніж весь бюджет громади. Як воно може не стояти під парканом, якщо центральна влада просто без розбору вручила щось, що вона отримала, в громади, не забезпечивши відповідного фінансування на підключення? А в цих громадах не факт, що є спеціалісти, які вміють підключати такі об'єкти! Взагалі організаційна здатність цих громад чи була проаналізована, щоб підключити ці нові електростанції? Нестача ресурсу – це причина номер один. Бувають випадки, коли місцеві теплокомуненерго, які керують невеличкими ТЕЦ місцевими, які виробляють тепло, спеціально саботують підключення цих когенераційних установок, тому що все ще діють певні не дуже прозорі схеми розподілу природного газу на потреби населення, комунальної власності і інших споживачів. Ціна може відрізнятися втричі. Відповідно можливість робити махінації з природним газом від Нафтогазу іноді, як це не парадоксально і цинічно звучить, може бути причиною того, що не підключаються ці нові когенераційні установки. Вони елементарно вибивають оцей темний або сірий бізнес на місцях іноді. Це не масова історія, але теж трапляється. Тому причини можуть бути різні. На рівні центральної влади ще до зими є час – три місяці достатньо, щоб цей процес якось стимулювати. Треба зробити ревізію всього, що стоїть під парканом. І все, що можливо і неможливо, просто підключити до зими. І це може дати нам 100 МВт, 200 МВт, не тисячі, а сотні МВт. Хоч якась підтримка енергопостачання в системі під час зими буде.
Чому зусилля із розбудови такої децентралізованої системи дали настільки незначний результат за останні півтора року?
Державні компанії в силу бюрократичних і інших причин, в силу власного поганого фінансового стану не здатні впоратися з цією задачею швидко. І не впоралися з нею. А приватні компанії остерігаються інвестувати, тому що не звільнена більшість фігурантів скандалу "міндічгейт". І галузь існує все ще в такий непрозорий спосіб з непрозорими правилами гри. У нас дуже багато людей, афілійованих з Міндічем, Галущенком й іншими фігурантами "міндічгейту" працює в керівництві державних компаній багатьох. В керівництві Національного енергетичного регулятора, який взагалі-то визначає правила гри на ринку. І, відповідно, інвестори просто не хочуть бути в заручниках у тієї самої групи злочинців, яка грабувала енергетику всі ці роки, включаючи роки повномасштабної війни. Тому просто довірити великі гроші цим людям ніхто не хоче, і тому розгортання цієї нової генерації буксує. Воно в рази менше, ніж могло би бути.
"Потрібне перезавантаження управління"
Для перезавантаження енергосистеми України…
…потрібно перезавантаження управління. Мова не йде про жодну бюджетну копійку, яку треба витратити на те, щоб будувати якісь електростанції. Все, що потрібно було від влади – це просто поставити на керівництво відповідними відомствами людей з нормальною репутацією. І все. Це коштує 0 грн 0 копійок. Не треба ніякі мільярди виділяти з бюджету. Треба просто припинити красти. І оскільки ми не бачимо, що це відбувається, то і інвестиції не йдуть.
"Інтереси киян приносять у жертву політичній боротьбі"
Ситуація в Києві.
Чи не приносять в жертву інтереси киян у політичній боротьбі? Приносять. І замість того, щоби об'єднати зусилля і скоординувати їх, центральна і місцева влада займається уже другий рік перекиданням цієї гарячої картоплі, політичним тиканням пальцями одне в одного. Тут все одно лідируюча роль має належати центральній владі, тому що саме вона визначає ту політику в секторі енергетики, яка повинна призвести до розгортання більшої кількості генерації. На рівні влади Києва можна визначити земельні ділянки, не дати дозвільну документацію інвестору для побудови якоїсь газової електростанції. Але змінити те, як працює енергетичний ринок, збільшити прогнозованість дій держави на ньому може тільки центральна влада. Тому, коли ми будемо з вами бачити в Києві під час зими проблеми і постійну війну в Telegram-каналах, в публічних заявах, що мер поганий, план стійкості подав і ми його довго не затверджували – все це не більше, ніж політичний піар і білий шум, за яким немає реальної роботи на благо людей. Інтереси нас, як киян, дійсно в такий спосіб приносяться в жертви, аби просто вибілитися якось перед виборцями в умовах, коли виборів немає.
Чи достатню увагу Рада-9 приділяє під час широкомасштабної війни енергетичним законопроєктам?
Я думаю, що цей порядок денний енергетичний у Верховній Раді також сильно деформується і викривляється під вагою оцих політичних факторів, факторів великої політики.
Наше законодавче поле дозволяє уже зараз активно будувати і переформатовувати українську енергосистему. Чого у нас бракує, так це строгості, дисципліни і сумлінного виконання цих законів. На рівні виконавчої влади, президентському і регуляторів у нас є велика проблема з імплементацією тої філософії, логіки, яка закладена в законах, зокрема і євроінтеграційних.
Багатоповерхівки
Зараз близько чверті багатоповерхівок не мають резервних систем опалення і повністю залежать від декількох великих ТЕЦ. Якщо ці станції вийдуть з ладу в мінусову температуру, чи є план дії у системних операторів для порятунку Києва?
Цей план полягатиме у зливанні теплоносія з внутрішньобудинкових мереж для запобігання колапсу цієї системи і ці будинки без зовнішніх джерел теплопостачання будуть холодними. Аби система не замерзла. Будемо сподіватися, що комунальні служби готові до цих викликів і принаймні воду цю злити встигнуть, тому що це, направду, дуже важливо, щоб просто будинок був придатний до життя в майбутньому.
Наскільки захищеними від прямого влучання є ключові підстанції, які передають струм від атомних станцій до міст.
Абсолютно всі підстанції захищені від "шахедів", від балістики їх захистити неможливо.
"Проблема не в підстанціях, а в електростанціях"
Тобто якщо в рашистській голові буде відповідний план…
Цей відповідний план був у 2022-му році, 2023-му, 2024-му, 2025-му. Це не новина для нас. І проблема буде не стільки в підстанціях, зокрема в тих, які оточують атомні станції і видають на них потужність. Проблема буде у нас в електростанціях. Тому що підстанції будуть швидко відновлюватися, як це робилося і в минулі роки. І досвід в цьому є, і запас обладнання є, і люди є. А от відновити велику електростанцію, машинну залу, до якого прийшло три ракети, на превеликий жаль, це дуже довго і дуже дорого.
"Оснащеність України новою генерацією не принципово відрізняється від минулої зими"
До скількох годин подачі світла в оселі нам варто готуватися за найгіршого песимістичного сценарію?
Якщо буде тепла зима, то нам буде набагато легше проходити опалювальний сезон. І тут ми повністю залежимо від погоди. Тепла зима – це +1, -2. Отакий діапазон температур. Якщо буде -10, -15, -20, як минулої зими, рашисти будуть атакувати наші енергооб'єкти під ці періоди холодів. І в такій ситуації дуже складно сказати, якими будуть відключення. Це залежить від того, скільки електростанцій пошкодять, яка буде ситуація в енергосистемі після обстрілів. Але я би в такій ситуації орієнтувався на досвід минулої зими. Тому що оснащеність України новою генерацією не принципово, не радикально відрізняється від минулої зими.
"Зарубіжні партнери нам ніякої допомоги не нададуть, якщо ми самі не хочемо себе врятувати"
Сподівання на зарубіжну допомогу, на закупівлі з Європи власного світла зберігаються чи ні?
Зарубіжні партнери нам ніякої допомоги не нададуть, якщо ми самі не хочемо себе врятувати. Зарубіжні партнери кажуть: у нас є можливість імпортувати більше 2 000 МВт потужності з Європи. Всього нам буде потрібно – дефіцит, наприклад, до семи. Але, зазвичай, він буде менший: три, п'ять, чотири. Дві можемо імпортувати. Якщо ми самі такі, вибачте, дурні, що самі собі обмежуємо цю можливість імпорту, встановлюючи якісь ідіотські граничні ціни під час відключень і роботи на дизель-генераторах, які втричі дорожчі, то нас ніхто рятувати від нашого власного божевілля не буде.
