Ілюстративне фото: facebook/KyievoPecherska Lavra
Швейцарія спільно з ЮНЕСКО виділить понад 730 тисяч доларів США на захист та відновлення Києво-Печерської лаври. Про це в мережі X повідомив делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Жербе, який днями побував в Україні з офіційним візитом. Фінансова допомога присвячена 975-й річниці заснування унікальної пам'ятки культурної спадщини. Я нагадаю, що 15 серпня в Києві відбулися державні урочистості з нагоди річниці заснування лаври за участі президента Володимира Зеленського, перших осіб держави, очільника ЮНЕСКО, дипломатів, представників країн-партнерів та інших міжнародних гостей. Києво-Печерська лавра є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і пам'яткою під посиленим захистом за Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Внаслідок російської атаки в ніч проти 15 червня загорілися споруди на території лаври. Зокрема, постраждав дах Успенського собору. Після удару виникла масштабна пожежа, внаслідок якої була втрачена значна частина покрівлі собору. Почнімо з того, що цього року ми відзначали 975-річчя лаври — святині, яка є фактично частиною світової культурної спадщини. З точки зору дипломатії, міжнародної політики, наскільки зараз важливо тримати фокус уваги міжнародних інституцій на російських злочинах проти української культурної спадщини?
Безумовно, важливо, тому що це підкреслює геноцидальний характер цієї війни, яка спрямована, в тому числі, на знищення української ідентичності. Очевидно, що фізично українську націю росіяни не можуть знищити, а тому намагаються знищити і національні святині. Частина цієї політики – це те, що відбувається на окупованих територіях, де абсолютно вичищається все українське, переслідують за українську мову чи за український прапор. І очевидно, що Києво-Печерська лавра – це також нагадування, звідки все це походить, і скільки років лавра є святинею православ'я цього регіону. І вона в Києві. Якщо говорити про дипломатичну роботу, то всіх гостей, які зараз приїжджають до Києва, практично всіх, запрошують відвідати лавру і подивитися на власні очі. Була і Урсула фон дер Ляєн, всі посли точно були на території лаври, і парламентські делегації, навіть просто журналісти, експерти, які приїжджають, вони всі її відвідують. Можливо, вони до цього і не знали про Києво-Печерську лавру, але тепер мають можливість ознайомитися і з контекстом. Щодо відновлення, звичайно, це не повна сума, яка потрібна, але ми вдячні Швейцарії. Очевидно, що їм простіше передавати кошти ЮНЕСКО, а ті вже мають виділяти їх на реконструкцію. Бо загалом, за попередніми оцінками, вся реконструкція буде коштувати щонайменше 500 мільйонів гривень.
Враховуючи те, що лавра є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам'яткою під посиленим захистом за Другим протоколом до Гаазької конвенції, як міжнародна спільнота реагує на такого роду російські удари по таких об'єктах? І що на практиці означає цей статус під час війни для міжнародної спільноти?
Окрім того, що це об'єкт Всесвітньої спадщини, це ще й об'єкт, який є у спеціальному списку спадщини під загрозою. І під загрозою не через якісь кліматичні зміни чи просто через те, що держава не піклується, а саме через російську загрозу. До речі, дуже важливо, що, наприклад, до цього самого списку на останньому засіданні Виконавчого комітету ЮНЕСКО додали і Херсонес Таврійський. Це була велика, довга робота, яка тривала практично від самого часу окупації Криму. І зараз до цього самого списку додали Херсонес Таврійський якраз через те, що це окупована територія, і Росія втручається в оригінальний ансамбль, там з'являються різні імперські будівлі і тому подібне. Звичайно, що це не ППО, це не додаткова ракета для Patriot. Але, очевидно, це означає, що ця спадщина належить не тільки Україні, а всьому світу, бо Всесвітня спадщина – це про надзвичайну важливість цієї пам'ятки.
Євгенія Кравчук. Фото: Facebook
Коли ми були на літній сесії ПАРЄ, я, як колишня голова Комітету культури ПАРЄ, ініціювала заяву комітету, і ПАРЄ її підтримала та прийняла – про атаки на Лавру і загалом на українську культуру. Бо ми пам'ятаємо, що в ту саму ніч постраждав Мистецький арсенал і згоріли 100 тисяч унікальних костюмів з кіностудії Довженка. До цього були атаки на різні музеї – музеї Чорнобиля і музей Сковороди. Тобто це такий патерн, а не якась одинична атака. Але очевидно, що як спадщина ЮНЕСКО, це найбільша увага. І у нас насправді не залишилося на території України об'єктів, які внесені до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і які Росія не атакувала. Тому що так само Росія атакувала Львів. Ми пам'ятаємо атаку на Домініканський монастир і атаку безпілотників на центр Львова. Центр Львова входить до цього списку. І так само Одеса. Центр Одеси входить до іншого списку – пам’яток під загрозою. Навіть на Софії Київській через вибухову хвилю неподалік був порушений барельєф на одній із стін. І, безумовно, ми закликаємо в усіх цих заявах, окрім засудження, визнання того, що це є атака на українську ідентичність, також, звичайно, до підтримки України і, в тому числі, підтримки протиповітряної оборони.
А скажіть, будь ласка, враховуючи цей статус, про який ми говоримо, чи можемо ми досягти – мається на увазі Україна – на дипломатичному рівні, окрім такої реакції, як засудження міжнародної спільноти, допомоги у відновленні, якихось конкретних механізмів відповідальності Росії за такі дії?
Сама Гаазька конвенція була створена для того і підписана сторонами, щоб таких атак не було. Зрозуміло, що засудження мало, але у нас за усіма атаками прокуратура, СБУ порушують кримінальні справи. Що стосується, наприклад, репарацій, то нагадую, що був створений, як інструмент Ради Європи, Реєстр збитків. Буквально кілька місяців тому ми з колегами, народними депутатами, коли були у відрядженні в Гаазі, мали зустріч із Центральним офісом цього Реєстру збитків. Є вже також відкрита категорія для подання заявок на майбутнє відшкодування. Це, зрозуміло, дуже складний процес – як ці кошти знайти. Але, тим не менше, і держава, і громади можуть також вносити до Реєстру збитків інформацію про атаки на об'єкти культурної спадщини.
Зрозуміло, що дуже складно порахувати збитки, бо порахували насамперед механічні видатки на реставрацію. Але, знаєте, є таке англійське слово "priceless" – безцінне. Деякі пам'ятки дійсно безцінні. Але треба ще раз подякувати нашим вогнеборцям, усім, хто приїхав ліквідувати пожежу. Тому що просто уявімо: якби не локалізували цю пожежу, а там 80% даху згоріло, якби її не локалізували так швидко, то вогонь би перекинувся на 25-метровий іконостас, який олійними фарбами розмальований, і він міг згоріти дуже швидко. То, звичайно, ці втрати були б не просто більші – їх уже не можна було б відновити. Це вже були б якісь нові речі, а не реконструкція. Зрозуміло, що цей собор горів і раніше, і він уже був відбудований, і там стіна залишалася тільки від нього. Але загалом ми розуміємо, що так, це велика атака, але могло би бути набагато гірше, якби вогнеборці так швидко не спрацювали.
Повернімося до інформаційного приводу нашої розмови – до того, що Швейцарія спільно з ЮНЕСКО виділить понад 600 тисяч швейцарських франків, це десь понад 730 тисяч доларів США, на захист і відновлення Києво-Печерської лаври. Я хотів би, щоб ви оцінили, як людина, яка працює в цьому напрямку, важливість цього кроку? І на що підуть ці кошти, враховуючи те, що ви згадали вже на початку нашої розмови, що потрібно буде набагато більше?
Очевидно, що мова йде зараз про консервацію, про першочергові роботи. Це ще не повноцінна відбудова. І постраждав насправді не тільки собор, але й споруди поруч: там і скарбниця українського музею, і різні інші музеї. Багато будівель на території розташовані, які також, на жаль, постраждали, і їх також, очевидно, потрібно буде відновлювати. Тому й кошторис передбачатиме не лише відновлення соборів. Швейцарія є нейтральною країною, вона виділяє кошти лише на гуманітарні потреби. І очевидно, що це один із варіантів співпраці з такими нейтральними країнами, як Швейцарія, Ірландія, Австрія. Вони не надають військової допомоги, не долучаються до передачі зброї чи закупівлі зброї, але, очевидно, можуть проявити свою солідарність якраз у таких культурно-гуманітарних проєктах. Ну і, звичайно, це ще одна можливість розповісти про українську історію, що вона тисячолітня. Я думаю, у Швейцарії дехто думав, що ми – це якась маленька Росія, а тут, якщо подивитися історично, то Київ є центром православ'я на наших теренах.
Хто ще сьогодні залучений і може бути залучений до подолання наслідків російського удару по лаврі? Яку роль відіграють ЮНЕСКО, міжнародні партнери, інші організації?
Тут варто відзначити і українських меценатів, тому що були внески і збори одразу після атаки. Я тут не можу сказати достеменну суму, яку зібрали українські меценати, але вона, я думаю, точно не менша, ніж те, що надали наші швейцарські колеги чи якісь інші країни. І очевидно, що це незавершений процес, бо, я думаю, це якраз може бути таким актом солідарності для багатьох країн. Також нагадаю, що в нас нарешті створений і діє Фонд відновлення української спадщини. Він зареєстрований у Брюсселі, тобто це такий міжнародний інструмент, куди також країни роблять внески. І, до речі, перша виплата з цього фонду також пов'язана з атакою тієї ж ночі: кошти виділені на першочергові роботи в Мистецькому арсеналі. Очевидно, що цього недостатньо. Ми знаємо, що цього недостатньо, але це також приклад того, як міжнародні інструменти починають працювати. Ми дуже сподіваємося, що буде відображення в бюджеті на наступний рік інтенції уряду щодо відновлення спадщини. Бо одна зі стратегічних цілей саме Міністерства культури в програмі уряду, яку якраз уряд схвалив буквально вчора чи позавчора, це збереження та відновлення української спадщини. Тому це також, ми сподіваємося, знайде своє відображення і у відповідному фінансуванні.
15 серпня Володимир Зеленський підписав указ "Про національні святині Українського народу". На що може вплинути в цій ситуації цей документ, і що він взагалі передбачає?
Звичайно, ми сподіваємося, що це знову ж таки буде таким вагомим сигналом для Кабінету Міністрів, для Міністерства фінансів, щоб передбачити відповідне фінансування для цих національних святинь. І також Кабінет Міністрів зараз готує законопроєкт про національні святині. Наш Комітет гуманітарної та інформаційної політики буде головним у його доопрацюванні. Ми вже попередньо працюємо з колегами, щоб він був максимально підготовлений. Очевидно, що це має підкреслити значення для всього українського народу конкретних пам'яток.
