Києво-Печерська лавра під час пожежі після російської атаки в ніч проти 15 червня. Instagram/Мінкульт
"Це цілеспрямована дія, яка має на меті знищити наше культурне надбання"
Пане Костянтине, що нині відбувається на території заповідника та яких пошкоджень зазнав Успенський собор?
Територія зараз закрита для відвідування. Я стою біля вікна, дивлюся на Успенський собор. Працюють ДСНС, розбирають ще комунальні служби, прибирають територію соборної площі. Тут, звісно, роботи не на один день. Дай Боже, щоб ми все ж таки в цьому році побачили відновлений Успенський собор. Дуже хочеться у це вірити. Бо цей рік для нас дуже важливий, саме для Києво-Печерської лаври.
Насамперед, це ювілейний рік. Цьогоріч виповнюється 975 років від першої згадки у літописі про Києво-Печерську обитель. І також виповнюється 100 років від часу проголошення території Києво-Печерської лаври історико-культурним заповідником. На жаль, війна ніколи не обходила стороною Києво-Печерську лавру. Це було і в XI, і в XII, і в XIII століттях, коли на Лавру нападали як кочівники, так і наші північні сусіди. Це відбувається і зараз, коли Успенський собор знову, як і 85 років тому, зазнав нищівної терористичної атаки. Безпілотник вдарив у верхню частину вівтарної частини Успенського собору. Були суттєві руйнування даху. Виникла пожежа, яка знищила велику частину даху Успенського собору. Пошкодило і бані. І основна проблема була в тому, щоб пожежа не перенеслася на інші будівлі. Довелося використовувати значну кількість води, яка пошкодила стіни собору, живопис всередині храму та унікальний іконостас, який був зроблений у 2000 році. Це величний 21-метровий іконостас у бароковому стилі, який теж зараз перебуває у вкрай поганому стані. Але достеменно говорити про втрати живопису в інтер'єрах собору ми зможемо за кілька днів. Зараз усе це просто стоїть абсолютно мокре, у воді.
Яких втрат зазнав увесь Національний заповідник і що залишилося поза увагою суспільства?
Архітектурний ансамбль Києво-Печерського заповідника зазнав значних втрат, крім Успенського собору. Адже ці вибухи, які відбулися цієї ночі, так чи інакше пошкодили десятки наших пам'яток, як національного, так і місцевого значення. Ковнірівський корпус, який розташовано поруч, трапезна палата із храмом Антонія та Федосія Печерських, друкарня Києво-Печерської лаври, інші корпуси. Трохи далі від Успенського собору, на розі вулиці Цитадельної та Івана Мазепи, стоїть башта Кушника, яка входить у фортифікацію і побудована на початку XVIII століття, вона теж зазнала пошкоджень. Інший дрон збив хрест на цій башті, пошкодив маківку і частину купола. Мало того, вогонь від башти Кушника перекинувся і на Мистецький Арсенал. А також пошкоджень зазнала і церква преподобного Феодосія, яка розташована за територією Києво-Печерської лаври, однак належить до Києво-Печерського заповідника.
Коли російський дрон влучає в Успенський собор і пошкоджує у цілому комплекс споруд, про що це говорить? Які справжні цілі цієї війни?
Ми все чудово розуміємо. Це абсолютно не випадковість. Це цілеспрямована дія, яка має на меті знищити наше культурне надбання. До речі, не лише наше, бо це культурне надбання всього світу. Києво-Печерська лавра та архітектурний ансамбль разом із монастирськими спорудами Софії Київської входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До речі, і Софія зазнала теж певних нападів, шматки ракети були знайдені на території. Але удар прийшовся по найбільшій, мабуть, святині Києво-Печерської лаври. Щоб не рахувати ще й печери підземні, це Велика Печерська церква, головний і найдавніший храм Києво-Печерської лаври, який був закладений ще 1073 року. Це перший цегляний храм, який став взірцем для багатьох інших українських давніх храмів і який є символом тяглості української духовної культури. Ще тут такий момент, що цей храм – один із найкращих взірців Мазепинського бароко, яким він став вже на початку XVIII століття. Не випадково, що він руйнувався такими найлютішими нашими ворогами неодноразово. І якщо згадати попередній вибух, який був спричинений Другою світовою війною, однак його основним ініціатором стала більшовицька влада, яка заклала вибухівку, а потім підірвала Успенський собор, то і зараз основна мета наших північних сусідів — знищити цей давній храм, який лише у 2000 році був відроджений. Адже після вибуху 1941 року залишилася лише одна сьома частина храму.
Що ворог насправді хоче відібрати, коли руйнує наші святині?
Він хоче відібрати нашу історію, духовність, культуру. Тут ми можемо побачити, що для нього абсолютно байдужа доля наших людей або доля наших пам'яток. І всі ці слова про якусь спільну історію тут якраз розбиваються ущент, бо їм ця історія абсолютно байдужа.
Чи є удар по об'єкту світової спадщини ЮНЕСКО окремим воєнним злочином у міжнародному праві? І як уже відреагувала міжнародна спільнота?
Ми поставили до відома і ЮНЕСКО, і наших іноземних партнерів. Відповідь однозначна — це дійсно варварський акт абсолютно безпідставного знищення. Ми можемо це кваліфікувати як терористичний акт, що абсолютно суперечить будь-яким правилам ведення воєнних дій. Бо об'єкти Києво-Печерська лавра та Успенський собор — це абсолютно мирні об'єкти. Тут не було жодних військових цілей, але тут знаходилося щось більш важливе. Це наша пам'ять, по якій противник намагався завдати удар.
Ви сказали, що є шанс до кінця року побачити вже відновлений Успенський собор. Це тільки плани на майбутнє чи плани, підкріплені ще чимось?
Це, звісно, надія, у якої є певні підстави. Наш уряд та іноземні партнери дали певні обіцянки не залишити нас напризволяще. Дійсно, вже йде певна допомога. Ми сподіваємося, що в цей ювілейний рік Києво-Печерська лавра і головна її святиня Успенський собор будуть відновлені. Так, руйнації серйозні, але завдяки своєчасним діям представників ДСНС найбільш серйозним руйнуванням вдалося запобігти. Проте докладніше ми зможемо сказати після детального обстеження інтер'єрів собору. Бо наша основна мета у перші години була врятувати рухомі пам'ятки, що й було зроблено. І далі протягом найближчих днів треба обстежити і іконостас Успенського собору, і стінописи, щоб сказати, яких все ж таки пошкоджень зазнали Києво-Печерська лавра та Успенський собор. Що стосується інших пам'яток, є дуже неприємні пошкодження, але сподіваюся, що майже всі вони не є критичними і зможуть бути ліквідовані.
Які рухомі пам'ятки вдалося врятувати і про що можна говорити в ефірі?
Як відомо, Успенський собор як відновлений храм своє нове життя почав 24 серпня 2000 року, коли він був заново освячений. І тоді ж було заплановано, що в певних додаткових приміщеннях Успенського собору, зокрема у Ризниці, будуть створені виставкові зали. Такі зали діяли, і в одній із них розташовувалась виставка, присвячена якраз Божому Воскресінню. На цій виставці були представлені предмети з фондів Національного заповідника Києво-Печерська лавра. Це і ікони, і метал, і церковне начиння. На щастя, усе це вдалося врятувати, зараз воно перебуває у безпеці.
Про реставрацію та відновлювальні роботи. Коли вони можуть розпочатися?
Зараз поки триває облік тих пошкоджень, які отримав наш головний храм. Думаю, що він триватиме ще кілька днів. Бо це робота і наших пам'яткоохоронців, і реставраторів. Вони ще кілька днів будуть все оглядати ретельно, щоб сказати достепенно. Але, я думаю, що протягом найближчих днів все ж таки можна буде вималювати картину, в якому стані та скільки знадобиться часу, сил і головне коштів, щоб відновити Успенський собор.
Українські реставратори сьогодні так само працюють на передовій української культури. Чи достатньо буде наших сил, чи може доведеться звертатися по допомогу до партнерів з інших країн?
Ми, звісно, будемо намагатися діяти власними силами. Однак дуже приємно, що у нас є добрі партнери, наші друзі з Європи, які нам надають консультативну та іншу допомогу. Але будемо сподіватися, що українські реставратори, які мають безперечно гарну кваліфікацію, зможуть відновити Успенський собор.
На жаль, в Україні досі існують осередки так званої РПЦ. І нинішній удар РФ по одній із найбільших світових святинь — чи не поверне він якимось чином людям правдиве бачення того, що таке є Росія?
Дай Боже, щоб це сталося. Ми сподіваємося, що це наявно покаже ставлення Російської Федерації до наших святинь. Ми така ж сама православна країна, і це замах і проти України, і проти православ'я як такого, бо зруйновано православний храм, в якому молитва і слово Боже звучало понад дев'ять століть. Я думаю, це має стати певним протверезінням для деяких прихильників "руского міра".
Це може бути замахом не тільки на православ'я, на християнство, а й на нашу національну пам'ять та історію. Як сьогодні фіксувати такі моменти, як говорити зі світовим співтовариством?
Тут дуже важливо, щоб виважена інформація про всі події звучала і у нас в країні, і транслювалася в інші країни. Хочу сказати, що три роки тому спільно з іншими інституціями Києво-Печерський заповідник створив експозицію, присвячену зруйнованим храмам України під час повномасштабної агресії РФ проти України. І саме там були показані храми — пошкоджені, зруйновані, знищені, сплюндровані під час цієї жахливої війни. На жаль, цей перелік храмів поповнили і пам'ятки Києво-Печерської лави, зокрема і головний храм – Успенський собор. Хоча цьогоріч ми вже пережили зимову атаку, коли зазнали пошкоджень дальні печери Лаври, куди потрапили невеличкі фрагменти снарядів. Але зараз — набагато серйозніші пошкодження. Дуже важливо показати світові, що воюють не лише проти людей, а й проти пам'яті, проти українців як таких. Російська боротьба проти сакральних пам'яток – дуже важливо показати, що вона відбувається таким чином.
Територія Національного заповідника тимчасово закрита для відвідування. Утім, люди захочуть приходити до храмів, щоб і подивитися на власні очі, і поспівпереживати. Коли відкриються двері заповідника для відвідувачів та відвідувачок?
Зараз сказати дуже важко, бо працює техніка, яка розбирає завали. Є небезпека і падіння уламків споруди, це може завдати шкоди здоров'ю і навіть життю людей, які приходять. Тому я б не поспішав, однак це не про місяць або тиждень, це про дні. Певна кількість днів потрібна зараз для роботи спецтехніки. Там і гострі уламки, і фрагменти покрівлі, які просто покривають соборну площу. Одночасно треба обстежити будівлю, наскільки безпечним є перебуванням біля неї. Але я думаю, що найближчі кілька днів з’явиться більш докладна інформація, і наступного тижня, а можливо вже ближче до вхідних, принаймні деякі пам'ятки відкриються для наших відвідувачів.
Ви згадували часи Другої світової, коли Успенський собор вже був підірваний. Чи тоді понесли покарання? І чи зараз Росія понесе покарання за свої злочинні дії?
Як ви пам'ятаєте, основна проблема України у 1940-х — та, що вона була у центрі боротьби двох тоталітарних держав, які просто розривали нашу країну і наших людей. І тоталітарна система, яка вийшла переможцем, просто звинуватила іншу в тому злочині, в якому була винна сама. Лише через пів століття сказали однозначну правду, і в цьому злочині нищення Успенського собору 1941 року обвинуватили обидві тоталітарні країни. Але при цьому саме радянська країна, більшовики, що намагалися залишити за собою абсолютно мертву територію, винні у мінуванні, а потім у підриві Успенського собору. Але, на жаль, тоді цей злочин залишився безкарним. І не слід забувати, що поки існувала радянська держава аж до 91-го року, хоча іноді згадувалося про необхідність відновити Успенський собор, але ніяких конкретних кроків у цьому напрямі не робилося. Лише незалежна Україна, саме державним коштом, відновила головну святиню Києво-Печерської лаври. Що стосується теперішніх руйнацій, то тут немає таємниці, хто винен, як це було в 41-му році. Тому ми можемо вже зараз почати пошук конкретних винуватців цього злочину.
