Ілюстративне фото: facebook/EastOC
"Найскладнішою ситуація залишається на Донецькому напрямку"
Що можна сказати про поточну ситуацію на полі бою? Як змінився паритет, на яких напрямках сталися, можливо, кардинальні зміни, а які ділянки фронту залишаються стабільно важкими? Чи здатний Кремль продовжувати ескалацію на різних напрямках?
Це дуже цікаве питання, тому що ситуація за літній період не змінилася. Якщо ми говоримо про весняно-літню кампанію, то особливих змін в ситуації не спостерігається. Але це не означає, що інтенсивність бойових дій зменшилась, це не означає, що ворог відмовився від проведення якихось активних наступальних операцій. Саме тому ми говоримо про те, що протягом останніх кількох місяців, якщо майже не року, найскладнішою ситуація залишається саме на Донецькому напрямку. Тому що противник ще в квітні 2022 року поставив собі задачу захопити Донецьку область, ці строки переносяться постійно, але він невпинно намагається виконати цю задачу. І саме тому ми спостерігаємо надвисоку інтенсивність бойових дій саме на Донецькому напрямку, яка в рази перевищує інтенсивність бойових дій на інших ділянках фронту. Йдеться про околиці Покровська, про Костянтинівку, де ситуація надзвичайно складна. Про околиці Часового Яру. Дуже складна ситуація на схід від Слов'янська, де противник, незважаючи на втрати, намагається прориватися вздовж траси, що веде на Слов'янськ, і на Лиманському напрямку. Саме на цій ділянці фронту противник зосередив кількість військ, яка приблизно еквівалентна тій кількості, яка вторглася в Україну в лютому 2022 року.
"Наші війська тримаються"
Про інтенсивність бойових дій каже кількість бойових зіткнень щодня. Я вже не пам'ятаю такого дня, коли ми говорили про менш ніж 100 бойових зіткнень за день. А загалом йдеться навіть про 200 і більше. Звісно, це не про те, що противник намагається великими масами військ атакувати нас, але він постійно намагається інфільтруватися, просочитися, де можливо винести наші позиції "чавуном", знищуючи просто все перед собою, намагаючись пролізти вперед. І я не можу сказати, що йому це не вдається. Йому вдається, але співвідношення втрат для противника складає 1 до 6, 1 до 8. І це оцінки не українські, це оцінки міжнародних спостерігачів. Наші війська тримаються. Іноді я навіть не розумію за рахунок чого, за рахунок якої волі, витримки та звитяги, тому що укомплектованість наших військ бажає бути значно кращою. Тому бої тривають і, на жаль, на наступні кілька місяців немає ніякої тенденції до того, що противник зменшить інтенсивність бойових дій на тій ділянці фронту. Але це коштує йому дуже дорого.
На інших ділянках фронту говорити про те, що противник може повторити ситуацію Донецької області практично неможливо. Ба більше, там, де ми маємо можливість, незважаючи на переважаючу силу ворога, ми контратакуємо і достатньо успішно. Йдеться про окремі ділянки Харківської області, про Олександрівський напрямок, тобто частину Дніпропетровської області, на територію якої зайшов противник і фактично був вибитий з цієї території. Тобто бої тривають. І не можна не оминути той похідний ефект, який мають наші мідлстрайки на південному напрямку, які фактично звели нанівець спроможності російських окупантів проводити якісь активні бойові дії на території Запорізької та Херсонської областей, де ми так само намагаємося контратакувати, де нам дозволяє це робити ситуація.
.jpg)
Сергій Грабський. Фото: facebook/1newszp
"Для кремлівського режиму війна є єдиним способом існування"
На Донеччині така інтенсивність бойових дій залишається вже дуже довго. І це збігається з тим, що Росія постулює на переговорному треку, мовляв, вийдіть з Донбасу і після цього поговоримо. Україна каже ні, цього не буде, бо Москва не зупиниться на Донбасі. Таке враження, що в цій логіці Москви, в цій конфігурації бракує якогось додаткового елементу, якщо Донбас дійсно є їхньою справжньою метою. Якого?
Бракує розуміння того, що на сьогоднішній день Кремлівський режим перебуває в найвигіднішій ситуації з точки зору утримання і контролю суспільства. В історії того суб'єкта міжнародного права, який існував на тих територіях, ніколи не було ситуації, коли Кремль мав би таку тотальну владу над усіма верствами суспільства. Я спілкувався з багатьма людьми, в тому числі з так званими опозиціонерами або людьми, які дійсно хочуть блага тій території, яка поки що називається Російська Федерація. І вони погоджуються в тому, що ніколи не було такого, щоб володар Кремля міг зібрати своїх бояр, дворян і вимагати від них гроші. І вони з радістю або без радості, але несли ті грошей. Таке сталося тільки зараз. Ніколи в історії того суб'єкта міжнародного права, який називається сьогодні Російська Федерація, не було ситуації, коли б народ так одностайно підтримував режим, навіть попри те, що по території РФ завдаються такі удари. Власне, це і додає в цю мозаїку той елемент, якого не вистачає. А саме – для кремлівського режиму війна є єдиним способом існування. І саме тому вони будуть її продовжувати до досягнення тих цілей, які вони досягти апріорі не можуть.
"Це прикривається туманом дипломатичної казуїстики"
Ви ж пам'ятаєте, що вони задекларували відновлення Радянського Союзу. Тільки я маю нагадати, що західний кордон Радянського Союзу проходив по Берліну. Саме там стояли радянські війська і саме про це говорить сьогоднішня кремлівська пропаганда. І саме тому Кремль і політична система РФ абсолютно комфортно почувають себе в ситуації, коли війна триває. Хай вона коштує росіянам дуже дорого, але для кремлівської верхівки, яка мислить категоріями кримінального менталітету, ця ситуація виглядає абсолютно вигідною і такою, що їх повністю задовольняє. Саме тому ми бачимо такі інтенсивні бойові дії, які дозволяють перерозподіляти ресурси. І це прикривається туманом дипломатичної казуїстики в сенсі того, що вони пропонують почати переговори після виходу наших військ з Донбасу. Цього ніколи не відбудеться, хоча Росія останніми днями ще раз підкреслила свої агресивні наміри щодо всієї України і всієї зони, яка колись входила в зону впливу Радянського Союзу.
"Йдеться про ресурсне забезпечення, про можливості держави…"
У липні Володимир Зеленський повністю оновив керівний склад Збройних сил України. Наскільки таке оновлення сприяє підвищенню ефективності, вчасному реагуванню і які нові виклики, завдання зараз стоять перед новим керівництвом в плані оборони?
За один місяць важко сказати, як це впливає. Я можу висловити тільки сподівання на те, що оновлене керівництво знайде ефективніші методи і способи ведення бойових дій в умовах того забезпечення, яке вони мають. Тут не йдеться про особистість. Йдеться про ресурсне забезпечення, про можливості держави і про те, як менеджмент зможе забезпечити виконання державних задач тими ресурсами і в межах тих можливостей, які надаються військовому керівництву саме державою. Тому побачимо, як ситуація буде розвиватися. І, чесно кажучи, я не заздрю новопризначеному командуванню, власне, як і попередньому, тому що воно діє в умовах шаленого тиску противника, який має поки що можливості підтримувати високу інтенсивність бойових дій. Тому побачимо, як ситуація буде розвиватися.
