СОУ уразили логістичні об’єкти ворога. РФ, липень 2026 року. Фото facebook/CinCAFofUkraine
"Треба донести цю війну до кожного обивателя землі московської"
Війна економік. Ми продовжуємо удари по російському паливно-енергетичному сектору, по логістичних хабах, які є і центрами логістики товарів подвійного призначення. Водночас росіяни зараз б'ють по наших складах, зокрема довкола Києва. Куди нас це веде в суто воєнному контексті?
У чисто воєнному контексті це веде нас до ситуації, коли Російська Федерація відчуває все більший і більший тиск з нашого боку. І давайте не забувати, що одного українського тиску було б замало. Йдеться і про санкційні тиски. Ми бачимо, що країни Заходу, наші партнери продовжують цей тиск. Йдеться про те, що на сьогоднішній день ми намагаємося і робимо все можливе для того, щоб зробити війну занадто дорогою для Росії. Ми намагаємося зробити ситуацію для РФ такою, щоб вона не могла б збільшувати тиск на наші бойові позиції, на наш тил. І саме тому ми системно і послідовно виносимо об'єкти як в ближньому тилу, так і в глибинці РФ, створюючи поки що передумови для системної і незворотної кризи. Війна має стати занадто дорогою для Російської Федерації, це перше. А по-друге, і як би це дивно не звучало, треба донести цю війну до кожного обивателя землі московської, щоб вони усвідомили, що кожний з них несе відповідальність за цю війну. Вони мають відповідати за цю війну своїми діями і щоб вони відчули вартість цієї війни на своїй власній шкірі.
"Буде важко, але ми з цим впораємося"
Москва знову просить про допомогу в Північної Кореї. Йдеться про нові балістичні ракети, про пускові, про солдатів. Яка ймовірність, що все це буде погоджене і як російсько-північнокорейське партнерство загалом змінює безпекову ситуацію?
З одного боку, звісно, не можна ігнорувати присутність такої кількості іноземних військ на території держави-агресорки. Але це звільняє нас від відповідальності за завдання ударів по локаціях цих військ, особливо, якщо йдеться про пускові установки балістичних ракет, які Російська Федерація використовує. Тобто це загроза, але 30 тисяч військ… Це трошки менше, ніж ми знищуємо протягом місяця. Чому це важливо? Тому що це дає можливість РФ зробити певний "буфер" особового складу для того, щоб використати додаткові людські ресурси на різних ділянках фронту, передусім на Донецькому фронті. З іншого боку, навіть 50 тисяч – це навіть не 10% від загальної чисельності російських військ, які воюють на російсько-українському фронті. Тому перебільшувати можливості цього угруповання я б не став. І треба розуміти, що для Північної Кореї найголовнішим ворогом є Південна Корея і Кім Чен Ин є останньою людиною, яка зацікавлена в тому, щоб під час цієї війни його солдати гинули у великій кількості. Вибачте за диктаторський цинізм, але він за кожну голову свого солдата отримує певну суму. І ця сума йде або до його кишені, або в бюджет Північної Кореї. Тому йому просто банально не вигідно втрачати своїх солдат. Плюс вони отримують бойовий досвід, який міг би бути використаний проти Південної Кореї. Чому я так детально про це говорю? Тому що йдеться про те, що ми навряд чи знову побачимо масове використання північнокорейських солдат, якщо ситуація не розвинеться настільки драматично для РФ, що вона буде змушена кинути їх у бій. І треба розуміти, що кількість ракет, яка передається, для нас є великою, вони небезпечні, але вони не настільки критичні, щоб розглядати їх як глобальний фактор зміни ситуації на лінії фронту. Буде важко, але ми з цим впораємося.
Сергій Грабський. Фото: УНІАН
"Росія відчуває певний брак сил та засобів"
Що нового ми можемо побачити цієї осені в плані захисту від повітряних атак? Якою, зокрема, може бути наша відповідь на реактивні "Шахеди"?
Ми зараз відчуваємо на собі зміну тактики Російської Федерації, коли йдеться не про завдання якогось масованого ракетно-дронового удару, а про розбалансування нашої економічної системи, посилення хронічної втоми людей, які потерпають від таких атак тощо. Але разом з тим треба усвідомлювати, що внаслідок і наших активних дій, і внаслідок санкцій Росія відчуває певний брак сил та засобів. Саме тому вона видумує такі нестандартні схеми застосування. Тому нам важливо усвідомлювати, що Російська Федерація навряд чи зможе запускати навіть по 500 "Шахедів" у день. Якщо я не помиляюся, то за останню добу противник використав десь до 120 "Шахедів" і пару ракет. Тобто в дні весни цього року це була для нас, в принципі, стандартна ситуація. Тому ми і маємо відповідати на це стандартно, а саме – нарощуванням наших ударних можливостей по території РФ. Ми маємо зробити, як я вже казав, цю війну занадто дорогою для Росії. І розробляти засоби протидії, які будуть дешевші за ті "Шахеди". Йдеться про дрони-перехоплювачі, які розраховані на перехоплення реактивних "Шахедів". І, якщо я не помиляюся, на минулому тижні було заявлено про тестування 3-4 типів таких дронів-перехоплювачів. Тобто все залежить від нашої можливості миттєво реагувати на виклики і загрози. А вони будуть мінятися. Ми ж розуміємо, що для противника пріоритетом цієї осені буде не тільки харчова чи транспортна логістика, а й засоби генерації і транспортування енергії для того, щоб зробити наше життя складним протягом цієї зими. До цього ми також маємо готуватися.
"Війна триватиме ще довго"
25 серпня у Москві побував глава ЦРУ Джон Реткліфф. Потім було дуже багато версій щодо мети цього візиту. На сьогодні, на вашу думку, ситуація вже прояснилась і що ви загалом думаєте про цей візит?
Якраз тут відповідь дуже коротка. Ні, не прояснилась. Тому що ми вже майже тиждень маємо після цього візиту і жодних офіційних заяв з боку американської сторони не було. Тобто можна продовжувати видумувати різні теорії, різні версії цієї події, але для нас має бути зрозумілою, і ми з вами є свідками цього, що в найближчій перспективі, маю на увазі до кінця цього року, ситуація навряд чи зміниться. Я завжди відверто критично ставився до питань переговорного процесу, тому що позиції сторін (Росії і України) на сьогоднішній день настільки відмінні, що немає навіть однієї точки, від якої можна було б відштовхнутися для початку якогось переговорного процесу. Йдеться про те, що або ми, або вони. Іншого не буде. Війна триватиме ще довго.
