Президент України Володимир Зеленський і представники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Київ, 6 серпня 2026 року. Фото: president.gov.ua
"Цей візит приніс набагато менше, ніж очікувалося…"
Спеціальні представники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер вперше відвідали Україну, мали перемовини з президентом Володимиром Зеленським, а також з нашими європейськими партнерами. Перед цим вони вчергове відвідали Москву. У Києві Віткофф і Кушнер заявили, що хочуть завершити війну до зими. Водночас Володимир Зеленський сказав, що війна найімовірніше триватиме і протягом зимового періоду. Прогнози, як для суспільства, не дуже втішні. Що ви думаєте з цього приводу?
Цей візит дійсно приніс набагато менше, ніж очікувалося і в контексті підготовки американської делегації, і в контексті якихось конкретних результатів. На жаль, виглядало так, що американці вкотре приїхали на розвідку. Тобто вони вкотре приїхали дізнатися, що думаємо ми, що думають росіяни і де там десь посередині можна сходитися. Тобто я, на жаль, не побачив того, щоб американці були готові до чогось субстантивного. Так, я погоджуюсь, розмови мали бути змістовними і вони дійсно, скоріш за все, говорили про якісь абсолютно конкретні речі, але без особливого якогось результату. Тобто в ідеальному сценарії у фіналі всіх цих зустрічей (трьох зустрічей в Києві і двох у Москві) мав би бути якийсь фреймворк, якась загальна рамка того, що "Ок" для нас і того, що "Ок" росіянам. На жаль, американці саме таким чином ставлять питання, щоб це було взаємовигідне і взаємоприйнятне, а не просто зупинити російську агресію.
Але чи не здається вам, що це взаємовиключні поняття, щоб і ми, і вони були задоволені?
Нам, як українцям, це зрозуміло. Нам тут не просто здається, але проблема в тому, що в американців є певні проблеми з цим сприйняттям. У них є трохи проблеми з розумінням того, наскільки насправді глибоко проходить це російсько-українське протистояння і наскільки у нас з цим є свої складнощі. Тому це скоріше проблема їхнього сприйняття. І не забуваймо, що Трамп досі переконаний, що він укладає "найкращі в світі угоди", він, в принципі, "єдиний майстер угод в усьому світі", і тому він знає, мовляв, що робити. Тобто це теж проблема, з якою ми зіткнулися. Чому я й казав про нерозуміння і відсутність нормальної підготовки з боку американської делегації. Тому, на жаль, ми поки що дійсно далекі від якогось конкретного результату, оскільки ми навіть стартову позицію маємо абсолютно різну.
"Росіяни розуміють, що саме на Віткоффа вони можуть впливати"
Тоді, можливо, поставлене питання пану Віткоффу щодо того, що "росіяни його дурять" було й єдино-правильним. Чи насправді росіяни все розуміють, але також грають у цю гру?
Звісно, вони все розуміють. Росіяни не можуть цього не розуміти. Якби росіяни були такі дурні, як нам би хотілося, то наше життя було б набагато простіше. На жаль, вони чудово все розуміють і саме тому вони в основному контактують з Віткоффом. Росіяни розуміють, що саме на Віткоффа вони можуть впливати, що через Віткоффа вони можуть продавлювати певні свої позиції, залякувати. Уже ж відомо, що саме Віткофф злякався їхати у Київ на День Незалежності, а на початку вересня спочатку їхати в Київ, а потім в Москву. Тобто росіяни усвідомлюють, хто в американській делегації найбільш піддатливий під російську пропаганду. І те, до речі, наскільки Віткофф хвалив Путіна, що, мовляв, "на пенсії він буде згадувати це як найкращу частину своєї роботи", – чим не зайвий тому доказ.
"Американці готові торгувати навіть питанням санкцій"
Також росіяни чудово усвідомлюють, що американці хочуть угоду будь-за що. Тобто Америці врешті-решт не важливо – переможе Україна, переможе Росія, хто в якому стані вийде з війни. Їм важливо, щоб була підписана угода, хоча б якась. Трампу важливо показати своїм виборцям, а також Сі Цзіньпіну, що він дійсно може впливати на ситуацію, що він здатний залагоджувати якісь великі міжнародні конфлікти. І найголовніше – вони все-таки сподіваються, що це якимось чином вплине на ціну на нафту. Тому так, американці дійсно готові торгувати навіть питанням санкцій. Не дарма ж представник Міністерства фінансів з питань санкцій Джин Ленг був на зустрічі в Москві. Тому, на жаль, росіяни це чудово розуміють і тому росіяни цим просто маніпулюють.
"Це все частина його пропаганди"
Багато хто каже, що Путін, мовляв, немає реальної картини того, що відбувається на фронті чи в економіці, тому він такий самовпевнений. З іншого боку оглядачі кажуть, що він прекрасно все розуміє, але йде ва-банк. Яка реальна ситуація в Росії із планами Путіна?
Важко сказати. Насправді, це один із тих аспектів, з якими аналізувати диктаторів завжди дуже важко. Тому що інформація, яка надходить диктаторам, наскільки вони знають чи не знають те, що відбувається, – це завжди таємниця за сімома печатками, яку самі диктатори бережуть найбільше. Тому що вони усвідомлюють, що як тільки їх народ, їх оточення, їхні опоненти будуть розуміти їх інформаційний порядок денний, то вони зможуть на це впливати. Очевидно, що Путін використовує власну пропаганду не тільки для того, щоб дурити мізки росіянам, а й сам "обманюватися радий". Тобто всі ці проголошені ним "успіхи", двадцятиразове захоплення Малої Токмачки Запорізької області, нещодавнє фальшиво проголошене ним захоплення Святогірська – це все частина його пропаганди. Проте, на жаль, ми жодним чином не можемо знати, наскільки він сам в неї вірить. Як ми бачили, директор ЦРУ Реткліфф нібито мав привезти Путіну правдиві дані про російські втрати. Але Путін просто відмовився з ним зустрічатися.
Олександр Краєв. Фото: facebook/oleksandr.kraiev.2025
"Трамп хоче з Сі домовитися"
Ці перемовини певний час були ніби в застиглому стані. Путін про них заговорив, до речі, і про довіру до представників Трампа, після саміту ШОС. Це збіг обставин чи там був якийсь імпульс?
Треба розуміти, що все-таки те, що зараз відбувається в контексті і закону Грема–Блюменталя, і загалом бажання Трампа якомога швидше завершити російську війну проти України, воно все рівно непозбувно стосується і Індії, і Китаю, і центрально-азійських держав, і цілого спектру тих держав, які продовжують у Росії закуповувати газ, нафту і всіма можливими та неможливими способами підтримувати російську агресію проти України. Тобто, з цієї точки зору, Трамп ще на початку свого поточного президентства сказав дуже потрібну і правильну річ, що насправді, для того, щоб зупинити агресію Росії проти України, Америці разом з європейцями потрібно накласти додаткові санкції і тарифи на Китай. Заявив він це в той самий день, коли запросив Сі Цзіньпіна на свою інавгурацію. Зрозуміло, що після такої заяви Сі на інавгурацію не поїхав. А тому складається така ситуація, коли з одного боку зрозуміло, що Трамп усвідомлює причинно-наслідковий зв'язок, що те, що Росія продовжує продавати свою нафту китайцям, індусам та іншим своїм поплічникам, – дозволяє російській економіці триматися, досі бути на плаву. І розуміючи це, він все рівно намагається з цими країнами домовитися. Він намагається не задавити їх, не примусити їх здати позиції, а домовитися з ними і вийти на нормальний паритет. До речі, хороший показник – те, що досі не ухвалено якраз законопроєкт Грема–Блюменталя, який для Трампа був би дуже хорошою зброєю проти Китаю на майбутній зустрічі з Сі Цзіньпіном. Бо найважливіша частина цього законопроєкту – якраз надання можливості президенту США власним виконавчим указом вводити санкції і тарифи проти третіх держав, які закуповують нафту в Росії, без погодження з Мінфіном, Держдепом і Конгресом. Але Трамп досі не просунув цю ідею, досі не отримав цього інструменту, що підводить до проміжного підсумку, що, на жаль, Трамп хоче з Сі домовитися, а не протиснути його.
"Американці явно будуть дуже довго "запрягати"
Що далі? Після цього візиту Віткоффа і Кушнера нічого не зміниться? Нас і далі будуть обстрілювати, а наші війська намагатимуться "валити" російські НПЗ, логістику і економіку загалом?
На жаль, поки що ми дійсно стоїмо перед такою перспективою. До речі, варто сказати, що це була чи не перша міжнародна делегація на моїй пам'яті, яка не відвідувала жодного місця масованого обстрілу з боку Росії. Тобто вони були на Софійській площі і навіть 2 метрів не пройшли, щоб подивитися наслідки російського удару по будівлі СБУ. Вибачте, але вони явно уникали цієї теми. Бо не хотіли провокувати росіян. Але іноді це заходить аж до смішного далеко. Тому так, поки що ми маємо говорити про те, що ці переговори будуть затягуватися. З усіма прогнозами про те, що раніше кінця зими ми не будемо мати жодного результату я, на жаль, маю погодитися. Американці явно будуть дуже довго "запрягати" в цьому плані, дуже довго намагатимуться знову розібратися. Причин на те багато. Звісно, основна причина – відсутність професіоналів. Давайте згадаємо, що коли Маск ще керував Департаментом держефективності, було звільнено майже 80% всіх спеціалістів держдепартаменту, які займалися питаннями Євразії. Було звільнено 65% середнього менеджменту Держдепу, 50% людей з Міністерства фінансів. Тобто, чому Кушнер і Віткофф займаються всім – від Китаю і Близького Сходу до України? Бо Трамп більше нікому не довіряє, тим паче професіоналам. А тому, на жаль, ми маємо констатувати, що поки цей процес іде, бо він тільки запустився, серйозно ситуація ні військова, ні соціальна, ні політична змінюватись не буде.
"Присутність європейців на перемовинах в Києві – чи не єдина позитивна новина"
Україна, українці наразі не дали "карт" Трампу перед його осінніми виборами. Чи можемо ми розраховувати, що якісь форми підтримки все-таки у нас будуть від Сполучених Штатів?
Як мінімум, продовжує працювати ініціатива PURL. Ми бачимо, що Трамп і компанія продовжують згадувати про ідею угоди про рідкісноземельні метали, і ми маємо відроджувати взагалі будь-яке нормальне економічне партнерство зі Сполученими Штатами, бо це те, на чому триматиметься інтерес цієї адміністрації до продовження нашої співпраці. Ми маємо працювати над тим, щоб підписувати нові домовленості з європейцями, бо присутність європейців на цих перемовинах в Києві – це була чи не єдина позитивна новина з усіх цих переговорів. Ми побачили їх за столом перемовин. Це те, що не подобається росіянам і тому це передусім хороша новина. Але найголовніше, що європейці тепер сприймаються і американцями як рівні. Американці розуміють, чому вони там, нащо вони потрібні. Тому це дуже позитивний сигнал. І скоріше за все, американська підтримка буде зберігатися настільки, наскільки європейці будуть готові її фасилітувати.
"Гірше не буде"
Наскільки Європа готова до цього, зважаючи, що зараз вона знову буде виснажена різноманітними виборами?
Тут відповідь дуже проста. Гірше не буде, ніж було в 2024-2025 роках. Тоді, коли ми бачили цей дуже складний виборчий рік, коли ми дійсно побачили Європу розділену між правими і лівими… Тоді була проблема. Зараз ми будемо бачити просто наслідки цього. Тому, на щастя, я не бачу перспектив, щоб наша ситуація в контексті відносин з сусідами серйозно погіршилась.
