ФОТО: Фото надане співаком
"Я точно щасливий! Окрім того, що я займаюся улюбленою справою, в мене прекрасна сім'я, і насправді цього достатньо. Звичайно, зараз є серйозний зовнішній фактор, але я вірю в перемогу"
Вітаємо тебе від усієї команди Радіо Промінь та наших слухачів. Зичимо міцного здоров'я, натхнення, і щоб в тебе завжди залишалось таке ж добре музичне серце, яким воно є. Тому що кожного разу наші розмови про музику в етері Радіо Промінь — це якесь особливе місце затишку і свідомості по відношенню до музичного мистецтва. Твори, надихай нас так само своїми звитягами. Многая літа і з днем народження!
Дуже дякую вам, дуже дякую слухачам за такі приємні слова! Я навіть не знаю, як на них реагувати. Це дуже приємно чути, і завжди з вами теж дуже приємно спілкуватися. Будемо продовжувати точно. [Сміється — ред.]
Якщо ми правильно порахували, тобі сьогодні виповнилось 45 років. Як ти ставишся до дат? В тебе є якийсь особливий пієтет до них?
Ні, взагалі у мене немає такого відчуття. Я намагаюсь жити, скажімо так, в своєму віці, тобто не очікувати від себе, що мені 20-ть років, а насолоджуватись тим, що мені 45-ть. Поки що воно виходить, і класно. Сподіваюся, що так і продовжиться.
"Думаю, що одне з моїх найбільших щасть в житті саме те, що я рано зрозумів, що мені подобається, і зміг вкласти в це достатньо часу і зусиль, і зараз отримую від цього насолоду"
Ти зачепився за 20-ть років, і це цікавий момент. В підході до життя, до творчості зі своїх 20-ти до 45-ти, можливо, є якийсь головний висновок, який ти для себе зробив?
Є висновок, так. Дивіться, люди розказують багато про талант. І є ідея, що талант — це насправді готовність багато працювати над тим, що любиш. І якщо людина знаходить те, що любить, то простіше цим займатись багато і простіше досягнути успіху. Я думаю, що одне з моїх найбільших щасть в житті саме те, що я рано зрозумів, що мені подобається, і зміг вкласти в це достатньо часу і зусиль, і зараз отримую від цього насолоду.
Звучить, ніби ми спілкуємося з по-справжньому щасливою людиною. Ти щасливий?
Я точно щасливий! Окрім того, що я займаюсь улюбленою справою, в мене прекрасна сім'я, і насправді цього достатньо. Звичайно, зараз є серйозний зовнішній фактор, але я вірю в перемогу. І все одно, незважаючи на все, що відбувається навколо, всередині я щаслива людина, тому що в мене є моя сім'я і є моя улюблена справа.
Тоді розкажи трохи про рутинно-побутову складову твого життя. Маю на увазі, що сьогодні в тебе день народження, 45-ть років. У вас є якісь сімейні або твої особисті традиції святкування? Знаєш, хтось підбиває підсумки, хтось просто з родиною час проводить. Як у тебе це відбувається?
Справа в тому, що коли людина музикант, то іноді святкує день народження вдома, іноді святкує в турі. Сьогодні, наприклад, я їду в Польщу, де буду записувати пісню в кіно про Святого Миколая, яке буде виходити в листопаді в Україні в кінотеатрі. Тобто сьогодні в мене робочий день, я сьогодні їду. Як я сказав, саме до дат у мене немає особливого ставлення. Ми відзначили вчора з сім'єю, сьогодні є торт, поїмо торт, а потім я сяду в машину і поїду. [Сміється — ред.]
Абсолютно непоганий план на свій день народження: їм торт, а далі їду займатись улюбленою справою! А коли ти в "нульових" приїхав в Україну, чи думав ти, що залишишся тут аж так надовго?
Я не думав ні про що. Якщо чесно, не думаю, що я тоді думав, що залишусь надовго. У мене тоді був трохи інший фактор. Тоді в Сербії був Слободан Мілошевич. Були дуже погані справи у внутрішній політиці Сербії, постійні війни, і я, скажімо так, хотів поїхати з того, побачити інший світ, щось інше. Була можливість поїхати саме в Київ. А планів не було. Чесно, планів не було. Але зараз я радий, що саме так склалося.
Ти згадав про свої плани з запису музики для наступного фільму. І дійсно, варто окремо зазначити, що ти пишеш музику до фільмів. Серед найвідоміших робіт — саундтреки до таких стрічок, як "Кіборги", "Номери", "Чорний ворон", "Малевич", а також документальний фільм, який нещодавно з'явився, "Кузьма: Страшно веселий". Я б хотів по-гарячому в тебе запитати, наскільки це було для тебе викликом, адже довелось створювати музичний супровід для фільму про іншого музиканта?
Насправді не було викликом тільки тому, що в режисера, у Артема [Артем Григорян — ред.], була чітка візія, яку музику він хоче в якій сцені. І була дуже проста комунікація у виробництві. А коли є ці дві складові, коли люди знають, чого хочуть і легко комунікують, будь-яка робота стає простою і приємною. Так що для мене це був дуже приємний експіріенс. Я дуже радий бути частиною цього. Цей фільм виявляється успішним, і я радий, що це так. Він на це заслуговує, і сподіваюсь, що ми продовжимо співпрацю. Поки що є двостороннє бажання це робити.
Скажи, а чи є в тебе якісь ще незакриті гештальти в музиці? Чи ти давно для себе все зрозумів і просто працюєш і насолоджуєшся процесом?
Ні, я не все зрозумів. І людина, яка вважає, що все зрозуміла, просто зупиняється на своїй дорозі. Я не хочу цього робити. Є ще багато всього, чого можна навчитись, і мені подобається жити так, що я вчусь. Я люблю вчитися.
У мене був період часу, але це пройшло давно, був гештальт, що я не закінчив консу, консерваторію, музичну академію. Я вчився, але потім почав працювати в студії, потім доєднався до Oкеану Ельзи. Правда, Славік наполягав, щоб я закінчив академію з самого початку.
Тобто це не стільки твій незакритий гештальт, скільки Святослава Вакарчука?
Ні, це був мій незакритий гештальт. Але після певного часу я зрозумів, що це не має бути так. Я в консерваторії отримував велику кількість знань. Я ці знання зараз використовую постійно. А формально мати диплом — це не найважливіша історія в житті. Я взяв звідти те, що потрібно, а це відношення до музики, ставлення до музики, розуміння музики і знання, які мені дали прекрасні викладачі. Це в мене є. А диплом в рамці на стіні… В мене краще на стіні буде мистецтво висіти!
Ми бажаємо тобі ніколи не зупинятись! Дякуємо за цю розмову, і ще раз многая літа!
