Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Маємо зробити фізичну активність і спорт доступними для людей з інвалідністю незалежно від їхнього місця проживання та життєвих обставин"
Верховна Рада ще торік ухвалила законопроєкт, яким в Україні офіційно було започатковано адаптивний спорт. Це новий напрям для підтримки людей з інвалідністю і постраждалих від війни. Що вдалося зробити за час від ухвалення цього законопроєкту в напрямку розвитку адаптивного спорту в Україні?
На сьогодні головною метою адаптивного спорту є не голи, медалі чи секунди. Ми маємо зробити фізичну активність і спорт доступними для людей з інвалідністю, незалежно від їхнього місця проживання та життєвих обставин. Для нас адаптивний спорт – це не просто дозвілля. Це можливість регулярно займатися фізичною активністю, підтримувати здоров’я, повертатися до активного життя та соціалізації. Саме тому ми працюємо над системою, де людина зможе знайти доступну локацію з відповідним видом спорту.
В Україні працює 237 адаптивних клубів, де можна безкоштовно долучатися до спортивних занять
Який вигляд має мережа адаптивного спорту в Україні? Чи є такі клуби не лише у великих містах?
На сьогодні в Україні працює 237 адаптивних клубів, де можна безкоштовно долучатися до спортивних занять. Крім того, ми співпрацюємо зі спортивними федераціями. На сьогодні 60 всеукраїнських спортивних федерацій, 17 олімпіських видів спорту і 43 неолімпійських вже інтегрували компонент адаптивного спорту до своїх правил. Це велика частка. Рештою ми також працюємо. Проте потрібен час і правильна адаптація.
Держава надає можливість закуповувати інвентар до 100 тисяч гривень
Чи достатньо тренерів та фахівців, які можуть працювати в напрямку адаптивного спорту?
На сьогодні ми відпрацювали і сформували професійне середовище. В цьому році вже офіційно в нас закріпили професію фахівець з адаптивного спорту. Ми внесли її до національного класифікатора професій, що дає можливість сьогодні нашим територіальним громадам працевлаштовувати фахівців у свої комунальні заклади та надавати підтримку спортивним клубам на оплату праці цих фахівців. Держава підтримує 237 клубів і надає можливість закуповувати інвентар до 100 тисяч гривень. Це дозволяє проводити адаптивні тренування в умовах обмеженого спортивного інвентаря. Ми надаємо первинну допомогу.
"Ми вже навчаємо фахівців з адаптивного спорту"
Щодо закладів вищої освіти, то зараз ми дуже плідно працюємо з трьома національними університетами: Національним університетом фізичного виховання та спорту в Києві, Львівським державним університетом фізичної культури та Харківською академією фізичної культури та спорту. Ми проговорили важливий момент щодо розроблення освітніх програм за кваліфікацією бакалавр і магістр. Також йдеться про післядипломну освіту та курси підвищення кваліфікації. У нас вже діє освітня програма підвищення кваліфікації в Національному університеті фізичного виховання, де ми вже навчаємо фахівців з адаптивного спорту.
Сергій Тимофєєв. Фото з відкритих джерел
Клубна система
Який вигляд зараз має шлях людини, яка зацікавилася адаптивним спортом? Що їй робити, щоб долучитися до певної секції?
На сайті Агенції масового спорту у застосунку "Активні парки" є додаток з місцем розміщення, контактним телефоном тренера і видом спорту, який він популяризує.
Зараз ми разом з обласними адміністраціями, територіальними громадами проводимо таку дискусію щодо максимального співфінансування таких проєктів і розширення мережі. Ми говоримо і всіх переконуємо щодо клубної системи як можливості додаткової залученості людей. Ми вже бачимо перспективи. Зараз вже існує багато спортивних клубів, де від початку свого спортивного життя людина може тренуватися в одному клубі.
Тренер з адаптивного спорту має змогу інтегруватися в будь-який спортивний чи реабілітаційний комплекс
Як правильно створювати зали для адаптивного спорту? Це мають бути окремі установи чи достатньо закупити необхідний інвентар для вже наявних закладів?
Яка різниця в басейні для людини з інвалідністю чи дитини 12 років, чи дорослої людини? Жодної. Головне, щоб для людини з інвалідністю був безбар’єрний доступ. Тобто ми бачимо інтегровану загальну спортивну інфраструктуру, де тренер з адаптивного спорту має змогу інтегруватися в будь-який спортивний чи реабілітаційний комплекс. І нам не треба створювати окрему мережу для когось. Потрібна мережа, доступна для всіх. Адаптивний спорт охоплює і ветеранів, і цивільних людей. Незалежно від категорій людина повинна мати змогу фізично займатися спортом поряд зі своєю дружиною, дитиною тощо. Тобто немає обмежень.
Чи є у нас проблемні регіони, де недостатньо розвивається адаптивний спорт?
У когось кращі кейси, у когось трішки гірші. Проте на сьогодні у нас всі консолідовані в напрямку адаптивного спорту на один результат – надання якісних послуг нашим людям.
Яким ви бачите адаптивний спорт через 3-5 років?
Бачу, як одну велику спортивну родину, де займаються і спілкуються всі.
Адаптивний спорт – це напрям фізичної культури, а не змагання
На якому рівні сьогодні існують змагання, якщо йдеться про адаптивний спорт?
Я би не розглядав змагання в контексті адаптивного спорту. Відповідно до закону України адаптивний спорт – це напрям фізичної культури. Для нас важливі елементи систематичних занять. Це соціальна і психологічна адаптація людини. Для людей, які хочуть досягти великих успіхів у спорті є Паралімпійські ігри тощо, де людина може себе реалізувати.
