Генеральний консул України у Вроцлаві (Польща) Тарас Токарський. Фото: Світлани Мялик
У Вроцлаві живе 115 000 українців
В Польщі ви не вперше. Працювали із 2007 по 2014 рік, відповідали за економічну співпрацю у посольстві України в Польщі. Ви зараз очолюєте Генеральне консульство України у Вроцлаві. Розкажіть про ваше бачення роботи в цьому регіоні, що ви почали робити? Це Нижня Сілезія, чим вона відрізняється від інших регіонів Польщі в контексті саме роботи українського дипломата?
Робота у Вроцлаві – це велика відповідальність. Вроцлав і цілий консульський округ є одним із важливих центрів українського життя в Польщі. Тут надзвичайно велика українська громада, активні громадські організації, сильне волонтерське середовище, а також маємо багато партнерів серед польських органів влади, університетів, бізнесу і культурних інституцій. Особливість регіону в тому, що це сильний промисловий регіон із величезними можливостями виробничими, фінансовими, близькістю до країн Західної Європи і, відповідно, до величезного ринку збуту. Ми оцінюємо кількість українців у консульському окрузі приблизно на 400 000, з яких у Вроцлаві живе 115 000 станом на кінець минулого року. І з цих 115 000 – 58 000 були у Вроцлаві ще до початку війни, а інша половина прибула до Вроцлава з 2022 року.
Якщо говорити про консульську роботу, то я виходжу з принципу спадкоємності. Ефективна дипломатична установа не починається зі зміною менеджера, керівника і не закінчується його від'їздом. Вона розвивається завдяки роботі багатьох людей, які передають один одному досвід, напрацювання, відповідальність. Тому для мене важливо було зберегти і розвинути ті напрацювання, які вже існували, а також посилити окремі напрямки роботи, виходячи з актуальних потреб наших громадян.
Я, коли заходила в Генконсульство України і Вроцлаві, побачила, що поряд зі входом є гном у вишиванці з вусами – такий українець козак…
Минулого року ми отримали такий подарунок від влади міста. Міська влада Вроцлава і особисто президент міста з перших днів роботи Генерального консульства був нашим великим другом і підтримував від самого початку роботи Генконсульства – приміщення, в якому ми знаходимося. Ми розпочали роботу в ньому за місяць до початку повномасштабного вторгнення. Генконсульство відкрите для наших громадян. Ми надаємо повний спектр послуг консульських. Але, що важливо, ми працюємо в парі з містом. Місто нам надало приміщення, ми орендуємо це приміщення, місто забезпечує безпеку на площі, де ми знаходимося. Це історична частина міста. Під час війни 80% міста було знищено і більшість будинків відбудовані. Але ми знаходимося в історичній споруді в центрі міста, яка дуже добре скоммунікована із усіма околицями. І це додатковий плюс теж для наших відвідувачів. Доїзд із залізничного вокзалу. Ми обслуговуємо не тільки українців, які живуть у Вроцлаві, а тих, які живуть в трьох воєводствах: в Любуському, в Опольському і в Нижньосілезькому. Доїзд із залізничного вокзалу до нас займає 15 хвилин громадським транспортом. Тому ми дуже задоволені, що маємо можливість надавати послуги в такому приміщенні. І наші громадяни теж висловлюють вдячність і нам, і місту, що є така гарна локація для нашої роботи.
Вроцлав розташований поруч із Німеччиною, Чехією. І на вихідні перетворюється в місто туристів.
"Ми відчуваємо величезну підтримку і польської громади"
Мультикультурне місто… Ми, коли заходили, то я бачила іноземців, такий натовп навіть був, фотографували вхід до посольства, якраз цього гномика. І стояли українці, які прийшли за певними послугами. Які напрями роботи консульства сьогодні для вас є пріоритетними? З якими запитами українці найбільше звертаються?
Ви зауважили туристичну групу. Враховуючи, що ми знаходимося в центрі і на шляху туристичних маршрутів, які проходять центром міста, то ми використали площу наших вікон, які належать консульству, щоб розмістити там візуальну інформацію, виставку про військові дії, які відбуваються на сході України, про жертви, руйнування, які спричиняє Росія своїми бомбардуваннями. Щодня біля цієї виставки зупиняються туристи, громадяни різних держав і цікавляться, роблять фотокартки. Це дає людям можливість теж відчути і зрозуміти, що попри те, що ми знаходимося далеко від війни, вона тут і поруч, і що не можна бути байдужими до того, що відбувається в Україні. Ми відчуваємо величезну підтримку і польської громади. І попри те, що в пресі, в соцмережах, особливо польських, тема війни в Україні не є темою номер один, хоч ще залишається на основній сторінці, але не є першочерговою темою, прості громадяни і локальна влада не втомлюються підтримувати, допомагати і бути солідарними з Україною.
Тарас Токарський і Світлана Мялик
"Україна сьогодні має безцінний досвід, який використовують тут"
Польща посилює зараз свою безпеку. І окремі регіони Польщі, ми бачимо, готуються до можливої потенційної агресії з боку Росії. Якось змінилася ваша робота, як генконсула, взаємодії з місцевою владою, правоохоронцями, українською громадою саме з питань безпеки?
Для органів місцевого самоврядування підготовка до потенційних кризових ситуацій посідає зараз серед актуальності тем, над якими працюють місцеві органи влади, одне з чільних місць. І тут важливо, що в нашій двосторонній співпраці українсько-польській сьогодні Україна є не лише реципієнтом допомоги, а вже сьогодні Україна ділиться своїм власним досвідом кризового управління, роботи під час військових дій.
Нижньосілезьке воєводство має партнерську область в Україні – Дніпропетровську. І особливість цих двох регіонів – це сильні промислові регіони, які дуже прагматично дивляться на співпрацю. І не так давно до Вроцлава приїжджала велика група медиків із Дніпра, ділилися своїм досвідом, як вона працює, як ефективно організувати роботу медичної служби під час обстрілів, як будувати бомбосховища і інші захищені приміщення в медичних установах. Як діяти, коли одночасно на операційний стіл потрапляють десятки поранених громадян. І такі приклади співпраці, коли десяток наших українських медиків і керівників медичних установ слухали кілька сотень польських їхніх колег впродовж цілого робочого дня без перерв, не могли наговоритися і записували кожну інформацію уважно собі в зошити показує, що Україна сьогодні має безцінний досвід, який використовують тут. І нас дуже тішить, що ми не лише отримуємо допомогу, а можемо віддячитися і показати свою взаємність країні, яка нам багато допомагає.
70% українців є економічно незалежними, ще 3/4 працездатних українців працюють
Якими є консульські послуги, найбільш затребувані зараз серед українців? Як змінилася українська громада? Що зараз найбільш затребувано?
Загалом я з консульською службою пов'язаний вже 30 років, прийшов на консульську роботу на зорі незалежності України. Такий великий часовий проміжок дозволяє побачити те, як еволюціонує консульська служба України, як змінюються її пріоритети. 30-20 років тому консульська служба зосереджувалася виключно на наданні технічних консульських послуг, на видачі віз, оформленні паспортів, на нотаріальних діях. Це дуже важливі напрямки роботи для українських громадян. Значна кількість українських громадян, які опинилися в Польщі, приїхали сюди з однією валізою речей. Багато з них прибули до Польщі і інших країн Європи, не маючи документів, які дозволяють у звичайних умовах подорожувати за кордон – на загальногромадянських закордонних паспортах. Дуже часто громадяни не мали із собою свідоцтв про народження, інших документів про громадянський стан. І ці всі фактори впливають на особливості роботи консульської служби України. Окрім суто консульської роботи, пов'язаної із документами, набагато більше зараз працюємо з українською громадою. Це пов'язано з тим, як сильно зросла кількість українців за кордоном, але також із їхньою активністю. Звичайно, перші роки, перший час після вимушеного прибуття за кордон люди дбали про побутові речі, які б дозволяли їм нормально функціонувати. Про те, щоб діти ходили до школи, щоб знайти достойне житло і роботу, щоб могти себе забезпечувати. Пройшов певний період часу і ці потреби вже для більшості людей закриті. Нам дуже приємно, що в Польщі понад 70% українців є економічно незалежними, що 3/4 працездатних українців працюють, створюють додатковий національний продукт, платять податки, а в багатьох випадках є власниками бізнесів і створюють робочі місця, беруть на роботу не тільки українців, але і місцевих громадян. Регіональна статистика має свою специфіку і важко із загальної статистики вибрати дані, які стосуються конкретних міст і регіонів. Але ми знаємо точно, що економічна активність українців і кількість нового бізнесу, який створюється українцями загалом в усій Польщі, вдвічі більша, ніж в середньому у Польщі.
Зростання ксенофобських інцидентів на 30%
В Польщі останнім часом фіксуються випадки ксенофобії, агресії щодо українців. Нещодавно був випадок із українською родиною, яку дуже жорстоко побили. І ці кадри відео облетіли Україну, по Європі розповсюджені. Українці розчаровані в Польщі, що така хвиля ксенофобії є. Як загалом Генконсульство реагує, якщо українці стають жертвою агресії або дискримінації тут? І як реагують польські правоохоронні органи, наскільки надають допомогу?
Кількість випадків агресії стосовно українців, зокрема інцидент, де потерпілі або свідки вказують на можливий національний мотив, що є зростання… Статистика показує, що перше півріччя 2026 року щодо такого ж періоду 2025 є збільшення на 30% таких випадків. Це не є катастрофічне зростання, частково воно пов'язано з тим, що свідомість громадян покращується, що можна і потрібно звертатися за допомогою, коли люди стають жертвами такої агресії. Але також це показує, наскільки важливо, щоб місцеві органи правопорядку включалися не тільки в реагування, але і в запобігання таким випадкам. Як реагує консульство? Ми маємо постійний контакт із компетентними польськими органами. Підтримуємо контакт із поліцією, прокуратурою. Встановлюємо обов'язково зв'язок із потерпілими там, де це можливо. І також працюємо над тим, щоб громадяни України знали свої права і розуміли, як діяти в разі нападу, погроз чи дискримінації. Тут ми працюємо і через соціальні мережі, і це не є локальна робота нашого Генерального консульства, а посольство України в Польщі і всі консульські установи, які є в Польщі, приділяють величезну частину своєї уваги сьогодні роботі з органами правопорядку допомозі нашим громадянам в таких випадках. Зараз ми закінчуємо підготовку інформаційних матеріалів українською мовою, які будуть розміщені у відділках поліції Нижньої Сілезії, де буде алгоритм дій для потерпілих, контакти служб і роз'яснення прав українських громадян. Ми розуміємо, що неможливо приставити до кожного потенційного злочинця поліцейського, але важливо, щоб такі випадки насильства чи дискримінації одразу зголошувалися, щоб громадяни знали, куди звертатися. Заохочую, якщо такі випадки трапляються, звертатися одразу до нашої консульської установи за порадами і спільними діями. Також дуже важливо, і нас це тішить, що польські правоохоронці реагують практично блискавично на такі випадки, включають всі свої можливі ресурси. І ми бачимо по результатах їх роботи, що покарання є невідворотне для таких агресорів. Це теж дуже важливий сигнал – і це з'являється в польській пресі, що тут, в цій частині Європи, немає згоди на ксенофобію, на агресивну поведінку стосовно іноземців. І це практичне, не декларативне, підтвердження того, що держава зацікавлена в тому, щоб іноземці в Польщі почувалися безпечно.
