Валюта зростає, гривня падає. Причинами курсових коливань, які спостерігалися на валютному ринку наприкінці липня, за даними НБУ, стало перерахування компаніями дивідендів за кордон, вихід нерезидентів з ОВДП, значні обсяги повернення ПДВ, а також збільшення попиту на готівкову валюту з боку тіньового аграрного сектору.
Чи очікує Україну осінній сплеск інфляції, проаналізував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" економіст Андрій Кривонос.
Найпростіше питання, бо в вересні завжди інфляція більша, ніж в серпні.
Не залежить це все від траншу МВФ?
Фактично не залежить. За всю історію України, за всю історію українського Національного банку вереснева інфляція є більшою, ніж інфляція в серпні. Так вже історично склалося. Ми починаємо витрачати на дітей, на школу, ми починаємо вже готуватися до зимового сезону. Тому інфляція буде більшою, ніж у серпні. Але це не є принципово великою різницею, бо виникає таке питання як відкладений попит. Тобто те, що ми не купили влітку, будемо купувати у вересні. Крім того, почнуть коригуватися ціни на сезонні продукти. Але підстав для суттєвого зростання немає. Тому ми будемо спокійно рухатися в курсі до 28 до кінця року. І коливання цін буде відбуватися в межах того плану, про який говорили — 9-11% річних.
Чи варто піддаватися панічним настроям?
Для економіки загрозливий не сам факт інфляції, а ті інфляційні очікування і що може робити ринок у цьому разі. Проблема якраз полягає в тому, що у великій кількості статей, фейсбук-війною назвемо так, ми розширюємо думки, що буде інфляція, буде проблема. І це складає більш загрозливу дію, ніж сам факт інфляції.
В чому саме?
Наприклад, стихійними закупками товарів. Якщо зробити такий експеримент. Напишемо сто постів від різних людей, що огірки подорожчають вдвічі. І люди кинуться купувати. І вони в принципі подорожчають через це. Тому інфляційні очікування і передінфляційна ситуація, вона є більш загрозливою і проблемною, стихійною і нею важко керувати. Коли рухається в нормальному режимі, ви купуєте звичайний набір своїх товарів, то й інфляція рухатиметься у запланованому напрямку за рік у цілому по країні. Коли ми роздмухуємо інфляцію розмовами, то відбувається така проблема.
І що можуть зробити українці, аби убезпечити свої кошти від девальвації?
По-перше, не так багато у нас коштів на руках у населення з точки зору прямого захисту. Значна частина вирішила зберігати в банках і просто спостерігає, що з ними відбувається. Але те, що на сьогодні зберігається в банках, в деяких випадках відсотки за депозитами є нижчими, ніж інфляція. Тому люди лише спостерігають як ваші гроші девальвують безпосередньо. З приводу зберігання коштів вдома, то теж велике питання. Бо що відбувається з цими грішми? Ви знов-таки просто спостерігаєте. Для частини населення є сенс визначити межу того ризику, який вони готові прийняти на себе з приводу втрати свої грошей і розподіляти кошти з метою їх інвестування чи збереження, накопичення тощо.
Прослухати повну версію розмови