Суспільство має бути чутливим і створювати можливості для повноцінної соціалізації людей з інвалідністю, переконана доктор наук з державного управління, професор, заслужений працівник освіти України, віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України Марина Білинська. Про це вона розповіла в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень".

Ведуча:

Галина Бабій

Наскільки ця проблема просувається у нашому суспільстві?

— Проблема перш за все полягає для українського суспільства в тому, що в минулі роки проблема людей з інвалідністю вважалася медичною. Держава вважала, що має щось дати цим людям, якусь медичну допомогу, але далі суспільство було абсолютно закрите для цих проблем. Тільки останніми роками ми зрозуміли, що ця проблема виходить на рівень суспільної проблеми. Тоді почали говорити про доступність, про відкритість, про доступ людей з інвалідністю до різних сфер суспільного буття, і почалися зміни.

Це тому, що ми відчули, що людей з інвалідністю багато, і ми не можемо закривати на це очі?

— Перш за все, почалось змінюватись українське суспільство. Ми почали застосовувати кращі міжнародні та європейські практики для облаштування українського суспільства. Ця стигмація, яка була і дещо залишається щодо людей з інвалідністю, і створює необхідність жити їм так, як суспільство їм дозволяє. Насправді суспільство має бути абсолютно чутливим і створювати можливості для повноцінної соціалізації. Тобто людина з інвалідністю має себе відсувати абсолютно спокійно, таким же членом українського суспільства, як і будь-яка інша людина, яка немає таких ознак.

Тим більше, що ці люди завжди прагнуть бути абсолютно рівноправними членами суспільства.

— Історії успіху, які показують такі люди, є вражаючими. Те, чого досягає людина з інвалідністю, яка дозволила подолати собі всі ці бар’єри, які створює суспільство наразі, це вражаюче.  

Треба сказати, що Україна з точку зору нормативно-правого забезпечення виробила всі необхідні документи. Але між імплементацією цих законів в життя лежить довгий шлях.

Наскільки практично ми робимо добрі справи для таких людей, чи лише декларуємо їх?

— На жаль, пряме виконання нормативно-правових документів без докладання душі і розуму пере передбачає розуміння того, як це все працює. Можливо, не вироблено всі норми і правила, немає достатнього нагляду, але ми тільки йдемо шляхом створення чутливого до таких проблем суспільства.

Читайте також : В Україні модель ставлення до інвалідності має бути правовою — громадська діячка

Нагадаємо, 3 грудня щорічно відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю.

Прослухати повну версію розмови.

На фото: Марина Білинська