Про 2018-й як рік Культурної Спадщини в Європі, в програмі "Культура.Live" говорили з культурологинею, кандидаткою філософських наук, старшою науковою співробітницею Інституту проблем сучасного мистецтва Наталею Мусієнко.
Ведучі:
Василь Шандро, Олена Гусейнова
На скільки тема мистецтва Майдану до цього часу є впізнаваною у мистецтві?
— Мистецтво Майдану має дуже серйозний та широкий контекст. Вся наша культура надихнулася цим мистецтвом. Після нього були створені нові сюжети, нові наративи та герої, яких впізнають сьогодні. Ці герої для сучасного покоління не є абстрактними, вони серед нас. Тому можна говорити про те, що мистецтво Майдану народило цих героїв і це дуже важливо для іміджу України за її межами. Ми часто не дооцінюємо власне мистецтво, а ми цікаві світові.
Розкажіть про ваш проект та книжку "Мистецтво Майдану"
— Спочатку ми навіть не думали, що проект "Мистецтво Майдану" стане таким довготривалим. За весь період від його створення відбулося близько 18 виставок. Також ми зробили мандрівну виставку, були з нею в різних країнах. Однак, хочеться акцентувати увагу саме на Великій Британії. Саме з цієї країни наш проект самостійно знайшли студенти історичної спеціальності та студенти художньої школи, які провели цю виставку для власних університетів. Ми навіть думали, що ці студенти якось пов'язані з українською діаспорою в Британії, але ні. Просто наша революція стала цікавою з точки зору мистецтва для них, вони говорили, що наше мистецтво цього періоду є мистецтвом барикад і завдяки таким проектам вони краще можуть зрозуміти Україну.
Що нам дала дистанція в 5 років з часів Майдану?
— Ми спостерігаємо таку картину, що різні мистецтва, які не могли рефлексувати в той момент, заявляють про себе зараз. Наприклад, відбувся просто вибух пісенно-поетичного слова, наші короткометражні фільми просто неперевершені. Також хочеться сказати ще й про те, що Музей Майдану почав закуповувати твори візуального мистецтва і почали це робити саме з тих творів, які народилися, так би мовити, у полум'ї революції. Ці твори найбільш енергетично наповнені.
Чи змогли ми зробити в цьому році, який офіційно був визнаний роком Культурної спадщини, щось дійсно корисне?
— На мою думку, ми намагалися зробити багато корисних речей, однак глобально, навряд нам це вдалося. Неможливо вирішити всі питання щодо культурної спадщини, адже по всій Україні досі спалахують окремі питання щодо цієї спадщини. Однак, було й багато позитивних моментів. Наприклад, більше за все заявок до Українського культурного фонду було саме для підтримки культурної спадщини. Це говорить про те, що хоч не все вдалося, але ми намагалися зробити щось хороше для самих себе. Але, якщо говорити про масштабні речі, то, на жаль, цей рік не став роком української культурної спадщини та позитивні кроки все ж були помітні. Культурна спадщина дуже важлива в контексті культурної дипломатії. Наше мистецтво цікаве світу, тому маємо більше дивитися його досягнення.
Прослухати детальніше можете за посиланням
Фото - UA:Перший
