22 січня виповнюється 100 років від проголошення Злуки Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки. В ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні.Зранку" кандидат історичних наук Владлен Мараєв розповів, якими були передумови об'єднання, чого вдалося досягти УНР та ЗУНР, та чим усе закінечилося.
Які документи були прийняті 22 січня
IV Універсал було прийнято 22 січня 1918 року Українською Центральною Радою. Цим документом проголошувалася державна самостійність УНР, тобто Української народної республіки. Рівно через рік, 22 січня 1919 року проголошується Акт злуки УНР та Західноукраїнської народної республіки, тобто ЗУНР, в єдину соборну Україну.
Що таке ЗУНР
Західноукраїнська народна республіка виникла наприкінці 1918 року внаслідок розпаду Австро-Угорської імперії після того, як ця держава зазнала поразки в Першій світовій війні. Це парламентська республіка на чолі з Українською національною радою і керівником парламенту Євгеном Петрушевичем.
Чому ЗУНР хотіла об'єднання
З перших днів свого існування вона опинилася у стані війни з поляками. Польща претендувала на територію Західної України і тому західні українці потребували підтримки наддніпрянців. Їм в першу чергу було потрібне озброєння, допомога також продовольством і постачання деяких видів сировини, тому вони виступили ініціаторами Акту Злуки — звернулися до керівництва УНР прохаючи про єдину державу.
Умови об'єднання
За умовами Акту злуки, західноукраїнська народна республіка отримувала автономію у складі УНР з дуже широкими повноваженнями: зі своїм власним парламентом, урядом та збройними силами.
Усвідомлення своєї історичної ролі
Це робилося з усвідомленням історичного кроку. Вони навіть відчували, що є творцями історії, проте, коли ще приймався IV Універсал, то в ньому проголошувалася можливість в подальшому повернутись до федеративного зв'язку з Росією. Тобто, вони вважали, що більшовики — це узурпатори, які тимчасово захопили владу і очевидно при владі вони довго не утримаються. Сподівалися, що все повернеться до легітимного русла і, можливо, в подальшому пройдуть Установчі збори і буде відновлено правове поле, в якому вдасться реалізувати федерацію на засадах повного рівноправ'я. Потім, з плином часу, прийшло розуміння того, що всі ці проекти є неможливими і реальність полягає в тому, що потрібно проголошувати повне відокремлення від будь-яких форм російської державності
Процес інтеграції
Цей договір діяв протягом 1919 року. Були спроби об'єднати військове командування. Власне кажучи, на чолі галицької армії, яка воювала з поляками, став генерал із Наддніпряншини Михайло Омелянович-Павленко, потім — ще один наддніпрянський генерал Олександр Греков. Начальником штабу галицької армії став також полковник з Наддніпрянщини Євген Мишковський. Було введено спільну символіку. Це герб — тризуб, була спроба ввести спільну валюту, об'єднати дипломатичні представництва, хоча це так і не вдалося повністю. До повного об'єднання УНР і ЗУНР не дійшло, тому що рішення про злуку було тимчасовим, його мали затвердити Установчі збори, але скликати їх так і не вдалося.
Чому ЗУНР денонсувала Акт Злуки
Це відбулося наприкінці 1919 року. В той час армія УНР перебувала в дуже тяжкому становищі. Вона була притиснута більшовиками і білогвадійцями на території Поділля, це так званий “трикутник смерті”. Не маючи виходу, Петлюра поїхав до Варшави вести переговори. Було укладено спочатку попередню угоду про те, що Польща надасть допомогу Україні озброєнням і військами, а за це Петлюра погоджується з тим, що до складу Польщі має відійти Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя і частина Полісся, тобто вся територія ЗУНР.
Коли про це дізнався Петрушевич, для нього як лідера ЗУНР, Польща була пршим ворогом, який окупував територію його держави, тому Петрушевич виїхав до Відня і 20 грудня 1919 року оголосив, що в односторонньому порядку Акт Злуки денонсується.
Слухати повну версію.
Фото: підписання Акту Злуки на Софіївській площі, джерело: МЗС України
