Про жінок в українській космічній галузі, на яких посадах вони працюють, які теми досліджують, чи планують польоти на Місяць в ефірі Радіо Культура в програмі "Модуль знань", говорили з начальником управління міжнародних зв’язків Державного космічного агентства України Романом Федонюком.
Ведуча:
Ольга Вернигоренко
Державне космічне агентство України. Що це за структура?
— Державне космічне агентство – це орган державної влади, який відповідає за космос у нашій державі. Космос, Україна, я думаю, що багато для кого – це новина, що в нас дійсно працює космос, що ми дійсно у світових рядах космічних держав, що дійсно нам є що сказати у цій сфері... Чим займаємося ми насправді? Перш за все, це реалізація космічних проектів, це управління підприємствами, які, скажемо чесно, залишилися ще з часів Радянського союзу, але до сьогоднішнього дня працюють, працюють на міжнародній арені. Працюють, я хочу сказати успішно і самодостатньо. Які заробляють для нашої держави, на відміну від інших космічних держав, гроші, тобто вони приносять до бюджету на багато більше, ніж вкладається у них.
ТОП-3 новітніх розробок Державного космічного агентства України. Чи можете ви їх назвати?
— Космічне агентство не займається розробками і проектуваннями, виробництвом. Ми є замовником, який у випадку наявності державних коштів, розподіляє їх, замовляє вироби, програми, дослідження. Тобто, якщо з практичної точки зору, тут, напевно, більш доречно говорити про досягнення наших підприємств. Звичайно, після розриву відносин з РФ, з якою наш космічний комплекс був одним єдиним з часів Радянського союзу, в нас на деякий час відбулося падіння нашого виробництва. Водночас протягом 2014-2015 року вдалося налагодити, диверсифікувати експортні-імпортні поставки і налагодити участь в інших космічних проектах. В останні роки підприємства демонструють ріст. Перш за все, це всім відомий американський проект «Антарес», де українські підприємства, конструкторське бюро «Південний», «Південмаш», будують перший ступінь ракети-носія, яка доставляє вантажі на Міжнародну космічну станцію. Наступний пуск заплановано на 17 квітня, якщо не помиляюся. І сподіваюся, що за допомогою українських вчених, ракетників екіпажу Міжнародної космічної станції, буде доставлено обладнання.
На сайті Державного космічного агентства України міститься інформація: "У період з 19-го по 21 березня 2019 року делегація Державного космічного агентства України на чолі з головою, Павлом Дегтяренко, взяла участь у Глобальному космічному конгресі. Який проходить один раз на два роки у місті Абу-Дабі, Об’єднанні Арабські Емірати". Про що говорили?
— Глобальний космічний конгрес, який відбувся в Абу-Дабі, це захід, де були присутні представники основних космічних агентств, основних космічних компаній світу. І основна тема – куди рухається космічний світ, чим займається.
Куди рухається?
— Загалом було підтверджено, що основні задачі космічних держав – це освоєння Місяця, це освоєння Марсу. Яким чином? Звичайно, це вартісно, відправити експедицію на Місяць, реалізувати марсіанську місію. Тому керівники основних космічних агентств зійшлися на тому, що необхідно в кожній державі створювати самодостатній космічний сектор. Залучати приватників до космосу і робити його прибутковим за рахунок різних сервісів, за рахунок різних послуг. І таким чином знімати навантаження з держав, тобто робити його вигідним і рентабельним. Я можу сказати, що українське космічне агентство з цією задачею справилося. Тому, як я говорив, наша космічна галузь – прибуткова.
У штаті Державного космічного агентства України скільки жінок працює?
— В Державному космічному агентстві в штаті працює майже 50% жінок. Але в інших країнах в космічній промисловості, в космічній галузі працює від 20 до 30% жінок, вважається, якщо 30%, то це вже дуже добре.
Тобто Україна є лідером?
— Україна є лідером у цьому плані. І якщо говорити, це я сказав, майже 50% в космічному агентстві, і більше 50% на підприємствах, які входять до сфери управління космічного агентства. Я, звичайно, не можу говорити про приватні компанії, які інтенсивно зараз розвиваються в Україні, я думаю, що там теж досить великий відсоток жінок.
Які посади обіймають ці жінки?
— У космічному агентстві, порівнюючи з керівниками-чоловіками, досить невеликий відсоток жінок: з 11 структурних підрозділів лише два очолюють жінки. Хоча всього жінки на 10 керівних посадах.
Все ж таки жінки в космічному агентстві працюють більше на посадах, які відповідають за фінанси, за економіку. Підрозділ, який відповідає за навігацію і супутниковий зв'язок, очолює теж жінка. Але інші спеціалізовані підрозділи, які займаються ракетами, дистанційним зондуванням, навіть наукою, все-таки є в управлінні чоловіків. Що стосується підрозділу міжнародних зв’язків, який я очолюю, там працює 70% жінок.
Яку роботу виконують ці жінки? Їхні посадові обов’язки, чим вони займаються?
— Весь спектр відносин із зарубіжними партнерами. Це і листування, і організація переговорів, і участь у переговорах, і підготовка нормативних актів.
Жінка-конструктор ракетобудування. Таке можливо сьогодні в Україні?
— Якщо говорити про наші підприємства космічної галузі, то там теж досить великий відсоток, як я сказав, більше 50% жінок, і досить великий відсоток займаються безпосередньо науковою роботою і конструкторською роботою.
Якщо ми подивимося на низку видатних діячів космічної, ракетної техніки, ми там не побачимо жінок. Ми можемо хіба що згадати представниць зарубіжних... Ми таким похвалитися не можемо, водночас на виконавчих посадах конструкторів, науковців працює досить багато жінок. Досить багато операцій на космічному виробництві, які вимагають дуже великої уваги і витривалості: це виробництво оптичних деталей, деякі операції з виробництва ракетної техніки.
Жінки-науковці, що досліджують? Чи є теми, які найчастіше обирають?
— Жінки-науковці досить відомі в українському космосі. Вони працюють у різних напрямках науки. Перш за все, необхідно назвати Єлизавету Кордюм, яка була безпосереднім розробником експериментів нашого космонавта Леоніда Каденюка, і курувала його програму, і працювала над даними. Це професор, це людина з міжнародним ім’ям, яка працює у сфері космічної біології. Це і представники, і представниці, які працюють у сфері обробки даних, дистанційного зондування Землі. Це, наприклад, Косуль Наталія Миколаївна, яка є заступницею керівника Інституту космічних досліджень. Теж відома у всьому світі за своїм напрямком, розробниця провідних методик обробки даних. Це і напрямок космічного права, Малишева Наталія, яка теж займається розробками аналізу у сфері космічного права, яка бере участь у провідних міжнародних організаціях за цим спрямуванням. Тобто за науковим напрямком українські жінки досить відомі і роблять досить вагомий внесок у розвиток космічної науки, різних напрямків, я думаю, на рівні з чоловіками.
Ілюстративне фото, pixabay.com
Чи є якісь наукові проекти, які Україна, от просто зараз втілює, з якими країнами? Які це проекти?
— Перш за все, ми намагаємося працювати з Європою, з Європейським космічним агентством. Це дистанційне зондування Землі, програма Копернікус. Україна в себе створює технічні можливості для прийому і обробки даних європейських космічних апаратів, дистанційного зондування Землі. З Європейською комісією проект у сфері навігації, тобто встановлення на території України коригувальних станцій, які будуть уточнювати сигнал з Європейських космічних апаратів.
Що це за коригувальні станції, де вони будуть розміщуватися?
— Поки що не можу сказати де саме, і це не настільки важливо. Основна їхня задача – це зробити точним навігаційний сигнал. Тобто, якщо зараз навігаційні сигнали з космічних апаратів мають похибку, можливо, до метра, можливо, менше. То встановлення таких навігаційних станцій дозволить його (сигнал - ред.) уточнити до сантиметра, менше сантиметра... Так само, це буде використовуватися для безпеки польотів в аеропортах.
Чи сьогодні в Україні готують космонавтів і космонавток?
— На сьогодні космічна галузь України зосереджена на більш практичних задачах, тому, на жаль, космонавти, космонавтки не включені до проекту майбутньої космічної програми. Я все-таки думаю, що в майбутньому ми до цього прийдемо... Водночас необхідно зазначити, що не тільки Гайдемарі Стефанишин-Пайпер має українське коріння, інші астронавтки – це канадська Роберта Бондар, теж її батьки були вихідцями з України, Джудіт Рєзнік теж була українського походження. І також, коли готувався політ Леоніда Каденюка, для нього було підібрано декілька дублерів. І всього готувалося чотири космонавти, майбутні астронавти, серед них була також і астронавтка, це Надія Адамчук-Чала...вона розглядалася як кандидатура на політ до космосу, і далі працює в сфері космічної біології, в тому числі, займалася обробкою експериментів, які виконував на орбіті Леонід Каденюк.
У складі яких Міжнародних команд працюють сьогодні представники України, які деталі також розробляються для якихось міжнародних проектів тут, в Україні?
— Проект «Антарес», також необхідно згадати про проект Європейського космічного агентства «Вега», це ракетоносій легкого класу, для якого українське підприємство виготовляє, спроектували і виготовляють двигун четвертого ступеню. Звичайно, це не надпотужний двигун для ракети, але його особливості в тому, що він саме відповідає за точність виведення космічних апаратів на орбіту, він потребує багаторазового включення, і є дуже важливим.
Скільки людей працює над цим проектом?
— Це понад 100, понад 200. Особливість космосу в тому, що це комплексні задачі, що для певного одного, навіть можливо невеликого космічного виробу, потрібна праця багатьох сотень людей різних підприємств, за різними напрямками.
Яка перспектива розвитку української космічної галузі, на вашу думку?
— Я думаю, що ми беремо правильний курс. Курс на міжнародну співпрацю, курс на об’єднання зусиль, курс на Європу, Європейське космічне агентство, NASA. Міжнародна співпраця, це те, що нас приведе до реалізації майбутніх проектів і програм. Думаю, жінки скажуть ще вагоме слово, в розвитку космосу.
Чи мріють жінки здійснити висадку на Місяць? Чули щось?
— Нещодавно адміністратор NASA сказав, що першою людиною, яка ступить наступною на Місяць і Марс, буде жінка.
Прослухати розмову повністю
Фото - pixabay.com
