Як ви розпізнаєте фейки?
Олександр Лінник: Читаю новини з джерел, яким довіряю. Якщо це якесь ненадійне, або невідоме мені джерело, або воно не має посилання на знайоме мені джерело (наприклад, сайти держустанов), тоді це, швидше за все, фейкова інформація. Друге – це маніпулятивність заголовку і подача тексту. Якщо заголовок викликає у мене якісь емоції, а в тексті "зрада зрадна" або "перемога переможна", я починаю насторожено ставитися до такої інформації. І коли читатиму новину, вже ставитимусь до неї упереджено. У фейкових новинах не дотримані стандарти журналістики – немає балансу, не представлені думки всіх сторін, використовуються узагальнення на кшталт "усім відомо, що", хоча це нічим не підтверджено.
Що робити, якщо новина викликала емоцію?
Тетяна Матичак: Треба одразу її перевіряти. Насамперед, дивитися на кого посилається автор. Шукайте в Гуглі за цією назвою чи були ще подібні новини на цю тему, як подали цю новину інші ЗМІ. Недавно я сама «купилася» на фейк, який викликав у мене позитивні емоції. А дізналася, що це фейк, коли почала перевіряти. Це був фейк про те, що українці визнані найсексуальнішою нацією в світі. Це запостили всі видання, яким я довіряю, всі сайти, які я читаю, і ті лідери думок у Фейсбуці, яким я довіряю. З’ясувалося, що це туристичний сайт Дубая провів опитування серед своїх читачів.
Чому негативні новини і фейки спрацьовують краще?
Тетяна Матичак: Негативні новини викликають більш яскраві емоції. Чим більше нас емоційно зачепили новини, тим більше це вказує на їхню фейковість. Відмінність пропаганди від інформування в тому, що пропаганда діє на емоції. Якщо ви прочитали новину і у вас залишилася якась інформація в голові – це одне. А якщо ви щось прочитали і у вас виникла емоція (ненависть, злість, чи навпаки, ейфорія, радість, бажання вийти на мітинг) – це були пропаганда і фейк.
Які географічні особливості фейків?
Тетяна Матичак: Фейки завжди підлаштовуються під умови і ситуацію конкретної країни. Наприклад, недавно у Молдові було запущено фейк, що Молдова віддала в оренду Україні річку Дністер на 49 років. Нам смішно, бо ми в Україні про це нічого такого не чули, а Молдова про це говорила. Фейк завжди прив’язується до якогось місця.
Можете створити фейк зараз в ефірі?
Олександр Лінник: Уявімо, що ви власник автомийки, а поряд з вами відкрив автомийку ваш конкурент. Ви берете його фотографію, поряд розміщуєте знайдені в інтернеті максимально бридкі фотографії мертвих домашніх тварин, щоб вони зачіпали всі струни душі, пишете текст, що "в районі ходить людина і труїть домашніх тварин, мовляв, будьте обережні. Ось її фотографія, вона працює в такій-то автомийці, обходьте її стороною". Далі розкидаєте якимись локальними пабліками, а щоб цю інформацію не видаляли, даєте контент-менеджеру гривень 200. Можете самі поставити на рекламу і поширити цю інформацію. Настане момент, коли люди почнуть самі її репостити, вони запам’ятовуватимуть назву цієї автомийки. Головне, робити це максимально нахабно, тоді все спрацює. Так регулярно роблять, нападаючи на бізнес, або якщо вчитель у школі не сподобався.
Чи несуть відповідальність ті, хто створює фейки?
Олександр Лінник: Притягнути до відповідальності людину дуже складно. Зазвичай, фейк створюється так, щоб неможливо було знайти того, хто його створив. Якщо ж конкретна людина каже неправду про іншу, то люди дуже успішно ходять у суди і воюють за свою репутацію, відстоюють її та змушують спростовувати. Дуже легко спростувати інформацію в конкретному ЗМІ, але у віртуальному світі крайнього не знайдеш.
Тетяна Матичак: Хочу додати, що коли фейки стосуються порушення законодавства України, наприклад, заклики до порушення територіальної цілісності, роботу на боці держави-окупанта, то СБУ дуже швидко знаходить IP-адреси, з яких створені фейки. Вже є навіть випадки винесення судових рішень адміністраторам пабліків, які публікували таку інформацію.
Спецпроект Українського радіо "Еволюція виборця" — це 20 аналітичних ефірів та 3 публічні заходи. Його основні завдання — аналізувати сучасні політтехнології та методи впливу, робити факт-чекінг заяв представників різних політичних сил, розвінчувати маніпуляції, міфи та фейки. Його мета — сприяти розвитку критичного мислення громадян, аби вони об'єктивно оцінювали те, що відбувається, та могли робити вільний, усвідомлений вибір.
Слухайте спецпроект у вівторок та четвер, початок о 18:10.
Проект реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
