фото - facebook.com/dia.knyzhka
"До нас повертається соціальна структура, яка має стосунок до Середньовіччя. Цехи, дійсно, святкували, мали свого покровителя, мали свій день. У нас досліджень впливу цехової спільноти стосовно української культури небагато. Але у мене враження, що саме зараз відбувається ця глобалізація. Є багато українських професійних днів, але і багато міжнародних, наприклад, День перекладача", — зазначила Діана Клочко.
Культурологиня пояснила, чому з’явився День вчителя.
"У 60-х роках вчителі набули ваги ідеологічних працівників, тому що вчитель доносив всі основні меседжі до дітей. Тому на них і почали спиралися. Крім того, у 60-70-ті роки вища освіта була можливістю піднятися соціальним ліфтом, а вчитель ставив оцінки, від яких залежали атестати й можливість вступити до вищих навчальних закладів. Вчитель мав владу, був божеством, якому потрібно приносити жертви чи мікрохабарі, і всі це розуміли. Все це толерувалося суспільством", — сказала вона.
Діана Клочко зауважила, що проблема професійних свят полягає ще в тому, як ці свята відзначають.
"Проблема свят — це ще й проблема святкування, тобто яким чином свято зробити святом. Як правило, у нас це пов’язано з алкоголем та накритими столами. А ще можна привітати в соціальних мережах", — пояснила вона.
Коментуючи відзначення професійних свят, Діана Клочко пояснює це приналежністю до спільноти, тому екстраполює її на Середньовіччя. Яким чином відчути цю велику спільноту?
Культурологиня вважає, що "людям у сучасному світі, напевно, потрібно відчувати, що вони причетні "до чогось великого, і професійно також. За цим усім небажання бути на самоті".
Діана Клочко звертає увагу, що професійні свята, наприклад, виноробів чи пивоварів пов'язані з тим, щоб в суспільстві споживання людині дати нову гостроту відчуттів, в тому числі гастрономічних. Це пов'язано з більшою кількістю споживання.
Фото — pixabay.com
