"Групи продукції, які охоплені, – це і миючі засоби для чищення, це лакофарбові матеріали, вироби з деревини. Це і послуги: торгівлі, банні, готельні, туристичні. Так звані стандарти на зелений клас. Тобто дуже різний спектр товарів чи послуг. Але всі об’єднані тим, що враховується весь життєвий цикл цього товару чи послуги, щоб вирішити, що виробник достойний", — розповідає експертка.
Для цього виробник має пройти оцінку в акредитованому центрі екологічної сертифікації.
"Ці центри мають також відповідати певним стандартам, які визначають, яким чином вони проводять оцінювання. Це міжнародні стандарти, які є гармонізованими з національними стандартами в Україні. 17065 – це стандарт, який визначає вимоги до органів визначення відповідності продукції та послуг", — пояснює Галина Бузан.
За її словами, відповідно до міжнародних стандартів, таким органом може бути тільки незалежний експертний орган. Це експертне об’єднання, яке для розгляду кожного конкретного випадку, коли оцінюється якийсь продукт, створює експертну комісію.
Вона проводить аудит і досліджує, наскільки продукція відповідає вимогам конкретного стандарту.
"Для того, щоб увійти у склад цієї експертної комісії, є дуже жорсткий відбір, і треба підтвердити свою кваліфікацію. І той факт, що це є люди, які не зацікавлені з боку держави чи бізнесу, дає гарантію, що вони будуть незацікавленими, неупередженими експертами і нададуть кваліфікований правдивий висновок", — додає вона.
Читайте також: Які є типи екологічного маркування — розповідає експерт
Сертифікат видається на продукцію на три роки. Але підприємство має проходити нагляди — перевіряється відповідність продукції, її складові, чи не змінилася технологія, переглядаються етапи життєвого циклу.
Галина Бузан каже, що підприємства, які походять екологічну сертифікацію, сплачують певну платню.
"Закладені кошти з проведення робіт стандартизації, нормування. Мало того, що існують критерії і стандарти на кожен вид продукції. Вимоги постійно змінюються до кожної продукції. Є вимоги державні – вимоги безпеки до продукції або послуги. А ці критерії жорсткіші, вони встановлюють планку вище для виробника. І в світі є базові екологічні критерії, які розробляються глобальною мережею екологічного маркування, на які орієнтуються органи сертифікації в різних країнах. Коли змінюються базові, то треба переглядати і українські стандарти, щоб підтягувати до міжнародного рівня. Це обов’язкова вимога цієї асоціації", — пояснила експертка.
фото - pixabay.com
