Міграція в Україні: куди, коли і чому українці виїжджають

Міграція в Україні: куди, коли і чому українці виїжджають

Кожен п’ятий українець з’їжджає від батьків до повноліття. Про це свідчить аналітика сайту "OLX Нерухомість". 78% українців хоча б один раз переїжджали від батьків. Найчастіше, у 39% випадків, змінюють місце проживання у віці 18-22 років. Навчання та шлюб — топ-причини першого переїзду. Політичний експерт Олександр Солонтай переконаний, що насправді молоді українці найперше думають не про своє житлове питання чи пошук роботи, а про те, як взагалі виїхати з України. Про це він розповів в ефірі Радіо Промінь.

Олександр Солонтай зазначив, що в Україні дуже зменшилася частка тих людей, які які ніколи не з’їжджають від батьків.

"В Україні дуже багато людей почало отримувати вищу освіту. Якщо 15-20 років тому вищу освіту мали не більше 50% всіх випускників шкіл, то на сьогодні вищу освіту отримує ледь не 90%. І не тільки в Україні. Зрозуміло, що молоді люди закінчують школу і з’їжджають. Здебільшого вони не мають фізичної можливості жити з батьками. Другий момент, який впливає на цей процес. Раніше українці дуже рано народжували та дуже рано вступали в перші шлюби. Щороку на пару місяців цей вік піднімається. Дійшло до того, що українці створюють сім'ю та народжують першу дитину після 25 років. Є й ранні шлюби, але дуже багато пізніх. І через те, що цей вік піднімається, то поняття з'їхати та мати власне житло — це вже не те, як було колись. Сьогодні ситуація міняється. Дуже багато молодих людей живуть самі. Усе, що їм потрібно, — це орендована кімната або однокімнатна квартира. Отже, все дуже серйозно помінялося у порівнянні з тим, як це було 20-30 років тому", — сказав експерт.

Читати також: Почекати до весни і не купувати задешево — поради експерта, як уникнути ризикових угод із забудовниками

За словами Олександра Солонтая, молодь зараз мислить не так категорією "як змінити місце роботи?" чи "як вирішити свою житлову проблему?", як категорією "чи не виїхати взагалі з України?".

"Молода людина, яка живе в маленькому містечку або в маленькому районному центрі, у якої немає своїх хороших житлових умов, має можливість поїхати на заробітки до Києва чи якогось великого міста й через певний час заробити стартовий капітал. Потім вона може повернутися до себе, де вирішити свою житлову проблему. Проте є два нюанси. Якщо ми говоримо про село, то там взагалі такої потреби немає. Там за великим рахунком вільний житловий фонд. Якщо ж ми говоримо про маленьке містечко, то після життя у великому місті люди не хочуть туди повертатися. Якщо ж людина візьме житло в кредит у цьому маленькому містечку, то треба мати не тільки основу для кредиту, а й гроші для подальших виплат. А там безробіття не подолано. Виходить цікава ситуація. У Львові, Одесі, Харкові, Києві роботи багато, а в маленьких громадах роботи досі мало", — сказав він.

За його словами, жителі великих міст теж не можуть вирішити житлові проблеми. "Вони їдуть на заробітки. І знову виникає та ж проблема. Поживши там та заробивши якийсь стартовий капітал, людина може повернутися додому, де якась робота є. Але людина вже відчула інший стандарт життя. Виходить, що молоді люди в Україні насправді мають чотири вектори міграції: жителі сіл, селищ, маленьких н.п. мігрують у крупніші міста, жителі крупніших міст — до міст-мільйонників, жителі мільйонників масово мігрують до Східної Європи, а потім — До Західної", — додав політичний експерт. 

Він зазначив, що до того часу, поки держава не буде дбати про ті кредитні програми, які мають бути для молоді, молодих родин, для родин з дітьми, щоб компенсувати хоча б відсоткові ставки на ринку житла, то багатьо молодих українців не зможуть вирішити свої житлові питання. "На сьогодні ми не спостерігаємо, що це питання в пріоритеті державної політики. Нам вкрай необхідний цей фінансово-кредитний механізм", — сказав Олександр Солонтай.

Джерело: unsplash 
 

Останні новини
Промінь рекомендує: 2TONE з треком "Не пісня"
Промінь рекомендує: 2TONE з треком "Не пісня"
Проблема нищення і збереження культурної спадщини під час війни. Яким був для нас 2024 рік?
Проблема нищення і збереження культурної спадщини під час війни. Яким був для нас 2024 рік?
Є ознаки, що літак втратив керування через фізичне пошкодження – експерт про ймовірні причини трощі в Актау
Є ознаки, що літак втратив керування через фізичне пошкодження – експерт про ймовірні причини трощі в Актау
"Український ВПК зараз на піку можливостей" – Храпчинський
"Український ВПК зараз на піку можливостей" – Храпчинський
Підвищення військового збору не штовхне людей у тінь, проте зменшить платоспроможність українців — Несходовський
Підвищення військового збору не штовхне людей у тінь, проте зменшить платоспроможність українців — Несходовський
Новини по темі
Підвищення військового збору не штовхне людей у тінь, проте зменшить платоспроможність українців — Несходовський
Кохання, зрада, самовизволення: Liia презентувала альбом "Сухоцвіти"
Грудневі музичні події на хвилях Радіо Культура
MILNYK: Люди стають закритими, бо починають забувати традиції
Новий "Лускунчик", Kharkiv Music Fest і плейлисти класики на Радіо Культура: Світлана Галась про 2024-й музичний