"Авторка п’єси Світлана Спасиба. Це був дуже цікавий процес роботи, тому що вперше в житті працювала з живим автором. Це робота, яка абсолютно відрізняється від тої, коли ти просто взяв книжку і поставив те, що захотів. Матеріал постійно змінювався, окремі сцени перероблялись і додавались. Попри те, що текст є абсолютно художнім твором, вигадкою, і ми постійно на цьому наголошуємо, але за основу ми брали реальні історичні події, реальні історії з життя жінок, зокрема Української повстанської армії. Попри те, що ми надавали художньої образності, історики впізнають певні історії, тому що деякі з них є досить відомими і красномовними", — зазначила Катерина Чепура.
Режисерка розповіла, як з’явилась ідея створення вистави.
"Колись моя подруга Юлія Микитенко, яка у Київському ліцеї очолює перший жіночий взвод, сказала, що у вояків є козаки, повстанці та інші історичні приклади, які наслідують, а в жінок-військових такого немає. У суспільній культурі спілкування ми не знайдемо такого, як "будь як Ольга Кобилянська". Тому мені дуже захотілося трішки вирівняти цю ситуацію. Крім того, дуже багато жінок-військових, як і я, захоплюються УПА, тому ця тема була для мене цікавою", — сказала вона.
Марина Сорока зауважила, як публіка сприйняла виставу у Краматорську.
"Краматорськ зустрів надзвичайно тепло. Коли я згадую про цю виставу, у мене на очі набігають сльози, тому що вперше ми своєю виставою відчули фідбек, коли глядач не хотів розходитись. Вони стояли і мовчали. А потім одна людина встала і сказала:
"Зрозумійте, ми мовчимо не тому, що нам немає чого сказати. А тому, що ми настільки вражені, що перехоплює дух. Люди дякували і обіймали нашу актрису, у якій найдраматичніша роль, сказавши, як їм хотілось її захистити і допомогти. Я відчула, що вистава надзвичайно потрібна і надзвичайно актуальна", — додала актриса.
Більше про захід можете дізнатися за посиланням.
Фото — facebook.com/vonaviina
