“Я — щасливчик”, — каже Олег Скрипка. Гурт “Воплі Відоплясова” заснований на хвилі перебудови, а цей час якраз ознаменувався більшою свободою для митців. “По Радянському Союзі була створена така мережа рок-клубів, і ми зафіксували себе в українському. Це таке аля-хіпарське об’єднання. Ти, наприклад, приїжджаєш до Пітера, там теж є рок-клуб, і ти вписуєшся і знайомишся з усіма там. Контакт був через кав’ярні. У Києві це була “Стекляшка” на Хрещатику, потім кав’ярня на Малій Житомирській. Ти приходиш до кав’ярні,там завжди тусуються люди мистецтва, і знайомишся з ними. А в Пітері це була кав’ярня “Сайгун”.
Олег Скрипка говорить, що утисків не відчував, але була форма, у якій ти мав грати на концерті. “Організатори контактували з горкомом комсомолу. Перед концертом був прогін перед комісією з цього горкому. Тексти пісень мусили бути надруковані на машинці, машинки були пронумеровані, це називалося “литування”. А тексти ВВ не мали політичного підтексту, про кохання, пташок і таке інше. Тому ми були зручні для радянської влади”, — згадує музикант.
Але одного разу, згадує Олег, його таки викликали. “Я приходжу на Хрещатик, 26. Тоді одна режисерка отримала з Москви задачу, що треба попрацювати з “неформалами” (так тоді називали рокерів). вона каже: “Треба зняти кліп, обрали вас. Ми в будинку звукозапису записали пісню “Танці”, а потім на Лівому березі зняли кліп. Його показали один раз на першому каналі, і ми стали зірки Всесоюзного масштабу Це був 88-й рік”.
А щодо нагляду спецслужб, музикант згадує один випадок: “У нас був друг, дисидент, він потім виїхав до Америки. І за ним слідкували. Йому кагебешники поставили у фікус мікрофон. А я ж був технік, і ми його знайшли. Я подивився, і кажу: “це дорога річ”. Він продав на радіоринку цей мікрофон, ми його пропили. А за два тижні прийшов співробітник спецслужб і каже: “віддайте мікрофон, мені треба звітуватися”. Ми кажемо, що не можемо віддати, бо ми його пропили. Єдине, що можемо дати — це контакти людей, куди ми його продали”, — згадує Олег.
На сьогоднішній день, вважає Олег, часи набагато складніші. “На сьогоднішній день, є система поневолення людей. Сьогодні дуже важко, щоб тебе було почуто, бо ефір забитий мистецькі нецікавим продуктом. А багато музикантів робить щось цікаве, і ми його не знаємо і не чуємо. Тоді була смішна цензура, тобі “тамп” поставили, ти написав про пташки текст, і ти вільна людина. Якщо ти не стаєш у протистояння з системою”, — говорить Олег Скрипка.
фото - Facebook
