Програма "Доступні ліки" була запроваджена Урядом у квітні 2017 року. На даний час за цією програмою можна отримати 258 препаратів від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми, 64 з них є безкоштовними. Отримати доступні ліки можна в кожній третій аптеці в країні. За час дії програми держава відшкодувала вартість ліків за понад 33 мільйонами рецептів та перерахувала аптечним закладам більше 1,7 млрд грн. У 2019 році кількість рецептів виросла на 6 мільйонів. Зараз вже кожна третя аптека (всього 6000) увійшла в програму (дані МОЗ).
Чи так усе і працює в об’єднаних територіальних громадах? Як ситуація складається станом на тепер?
Наталія Гусак: на практиці ОТГ відчуваються відповідальність перед своїми мешканцями за ті всі процеси, які зараз відбуваються у державі. Мушу сказати, що досить часто до організації і реалізації цієї програми долучалися не тільки головні лікарі чи зав амбулаторій а й досить часто це управлінські команди ОТГ. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад брали на себе, як розпорядників бюджетних коштів, реалізацію цієї програми «Доступні ліки». Уже починаючи цього року, коли адміністрування цієї програми перейшло на Національну службу здоров’я України, досить багато ОТГ в Чернівецькій області взяли активну участь в комунікації саме аптечних пунктів стосовно того, щоб вони були готові увійти вчасно у програму «Доступні ліки» уже при адмініструванні Національної служби здоров’я України. Спілкуючись з пацієнтами в ОТГ, з лікарями, я можу сказати, що було на початку дії цієї програми. Була якась така недовіра до самої програми, досить часто я чула, що ліки є достатньо сумнівної якості, чи, скажімо, є значно кращі ліки, які використовують лікарі і пацієнти, які не ввійшли у цю програму, але зараз я можу сказати, що ця програма дала можливість пацієнтам, які насправді цього потребують, отримувати постійне якісне лікування і отримувати в аптечних пунктах, відповідно, лікувальні засоби, які пропонує їм держава у межах цієї програми.
Ви щойно порушили питання недовіри до цієї програми. Чи вдалося подолати цю недовіру і збільшити кредит довіри населення до такої ініціативи уряду?
Наталія Гусак: я особисто відчуваю, що це досить суб’єктивно, тобто ми не можемо узагальнювати. Насправді є лікарі, які самі, маючи недостатньо інформацію, чи самі мають недовіру до програми, то комунікуючи зі своїми пацієнтами, вони переносять цю недовіру до пацієнтів, але загалом, мені здається, що рівень довіри зріс.
Щодо фінансування, чи повністю протягом років існування програми, аптеки в ОТГ були забезпечені належним чином і фінансуванням, і ліками?
Леся Гаврилюк: починаючи з 2017-го року фінансування на цю програму йшло централізовано, воно було розділено у нашій області, у кожному районі, фактично для кожної амбулаторії і доступ до цієї програми мали всі особи, які його потребували. Коли відбулася реформа, коли утворилася Мамаїівська ОТГ, постало питання, що реалізація доступних ліків має бути фінансована з місцевого бюджету. Тоді засідала бюджетна комісія, вони вираховували кількість пацієнтів саме на території ОТГ, визначали потреби цих людей і вже тоді підкріплювали певними коштами цю програму. На сьогоднішній день можна сказати, що з 1 квітня, коли почали працювати разом з Національною службою здоров’я на теренах Чернівецької області, велика кількість аптек заключили договір і рівень якості надання цієї послуги значно зріс. Наші пацієнти, які звертаються до лікарів, задоволені, вони без проблем користуються цією послугою. У нас навіть лікарі зацікавлені самі в тому, щоб надати цю послугу. Оскільки в населених пунктах аптеки трохи побоювалися укладати договір з Національною службою здоров’я, у зв’язку з проведенням реформи, але в нас гарно спрацювали координатори, усе пояснили, що тут немає жодних проблем, вони все ж подали документи, тому на сьогодні «Доступні ліки» у нашій громаді працюють досить гарно.
Пані Наталя говорила щодо недовіри до програми. Чи було у вас у громаді щось схоже?
Леся Гаврилюк: у нас на території громади працюють 7 сімейних лікарів і в більшості бувають люди старшого віку, які, можна сказати, не розбираюся у сучасні техніці, а саме в смс, і інколи їм дуже важко було звертатися до аптеки, бо вони не розуміли, що від них потрібно. Але з часом наші лікарі почали роздруковувати їм коди, пояснювати, як це правильно працює, записувати час приходу повідомлення, щоб людина могла якісніше отримати цю послугу в аптеці. І з 1 квітня 2019-го року у нас таких проблем не виникало.
Чи всіма ліками були забезпечені аптеки з державного переліку обов’язкових препаратів?
Леся Гаврилюк: спочатку виникали певні питання, тому що не всі ліки були в одному місці, але у зв’язку з тим, що на теренах нашого району було декілька аптек, які уклали договір з Національною службою здоров’я, препарати можна було придбати як не в одній аптеці, так в іншій. Та й наша ОТГ розташована під містом і всі препарати, які мають бути, можна придбати в місті.
За роки існування цієї програми, як працювала вона на території Вашої ОТГ? Чи виникали проблеми? Перш за все проблеми з фінансуванням і проблеми із забезпечення аптек відповідними ліками?
Сергій Сотник: так, з початку 2017-го року, коли вперше була введена програма «Доступні ліки» в нашій ОТГ, була якась невпевненість у тому, що вона працюватиме як потрібно, тому що населення до цього було трішечки неготове, була якась недовіра. Та з часом населення звикло до цього. У нашій громаді три аптеки, але проблем не було, бо ми розташовуємося за шість кілометрів від міста Дніпра, сполучення транспортне у нашій громаді налагоджене, тож не виникало жодних проблем із цією програмою, тобто у нас вона виконувалася в повному обсязі. І за ці два роки ми вже напрацювали багато моментів таких, які нам поліпшують роботу і населення у нас повірило і зараз проблеми не виникають.
Як часто і чи вдало мешканці громади користуються програмою «Доступні ліки»? Чи є якась статистика?
Сергій Сотник: за ці півтора місяці, що ми працюємо, у нас було виписано 1052 рецепти в електронному вигляді. Це приблизно кожен третій-четвертий пацієнт, який звертається з гіпотонічною хворобою чи цукровим діабетом, просить, щоб йому виписали препарати за цією програмою. Адже не всі препарати, які призначають вузькі спеціалісти, входять до програми.
А як вирішують ці питання на місцях лікарі чи місцева влада?
Сергій Сотник: це програма урядова, тож місцева влада не має права вносити якісь корективи.
Наскільки успішно виконується програма «Доступні ліки» і скільки рецептів уже відпустили аптеки у Вашій ОТГ?
Віра Войтенко: наша амбулаторія обслуговує населення чисельністю близько 20 тисяч. На даний момент у нас уже підписано 15726 декларацій. Тобто це доволі велика кількість населення, яке користується нашими послугами. Багато людей отримує рецепти з 1 квітня. Уже отоварено 1926 рецептів, які виписували здебільшого для серцево-судинних захворювань, а також для хворих на цукровий діабет і бронхіальну астму. На території амбулаторії є аптека, яка бере участь у програмі «Доступні ліки». Тобто для наших пацієнтів не становить проблему отримати рецепт у лікаря і відразу ж за ним придбати ліки. Аптека забезпечена практично всіма препаратами, які ми виписуємо. Тож проблеми є тільки в інших амбулаторій, які розташовані в маленьких населених пунктах, де ще немає аптек, у яких можна придбати ліки за цими рецептами. Але ми район, який розташований довкола міста Дніпра і транспортне сполучення дає змогу доволі швидко звернутися до потрібної аптеки.
Чи повністю забезпечені Ваші аптеки ліками за програмою?
Віра Войтенко: Так, авжеж вони забезпечені, а якщо виникає якась проблема, то її розв’язують упродовж доби.
У попередньому сюжеті йшлося про те, що можна замовити дорожчий препарат із доплатою. Чи є така практика у Вашій громаді?
Віра Войтенко: усі препарати, які входять до цього списку, вони з різною ціновою політикою, тобто пацієнт сам може вибрати, який із цих препаратів із цією діючою речовиною він хоче отримати, до якого він звик, який йому рекомендував лікар, який дав позитивний ефект у лікуванні.
А як бути у ситуації, якщо село, наприклад, через негоду, знеструмлене? Як отримати рецепт на ліки, адже у такому випадку електронний виписати неможливо?
Наталія Гусак: ця ситуація достатньо узагальнена, мені її важко уявити. Ми ж розуміємо, що ліки закуповують не на один день. Проте коли є такий форс-мажор, то достатньо складно реагувати. Хоча громади, які дбають про своїх пацієнтів, я знаю приклади таких громад, які навіть такі випадки передбачають і в них є певні блоки живлення для медичних закладів. А в цілому можна говорити про те, що лікарі, які користуються технікою, навіть тими ж ноутбуками, вони можуть виписати рецепт в іншому населеному пункті, так само і пацієнти можуть отримати ліки в іншому населеному пункті.
Таким чином, якщо ви обрали сімейного лікаря, терапевта або педіатра не поряд з домом, а у сусідньому селі чи місті, тепер отримати ліки за рецептом ви можете в зручній для вас аптеці. Не обов’язково отримувати ліки в аптеці, що знаходиться поряд з вашим лікарем. Тобто пацієнт обирає зручну для себе аптеку з переліку тих, які уклали договори з НСЗУ, та надає фармацевту спочатку номер рецепту. Фармацевт пропонує пацієнту лікарські засоби, які є в наявності. Якщо запропоновані ліки підходять пацієнту, він називає код підтвердження, після чого отримує призначені ліки. Якщо у цій аптеці немає саме того лікарського засобу, який хоче отримати пацієнт, він не називає код підтвердження рецепту і має змогу звернутися до іншої аптеки.
Це справді зручно, але найкраще, звісно, не хворіти. Тож будьте здорові і слухайте Українське радіо!
