За підсумками 2019 року баланс зовнішньої торгівлі товарами і послугами України зведений з дефіцитом у 12 мільярдів доларів, що на 7% більше, ніж роком раніше. "Це означає, що українці проїдають закордонних товарів більше, ніж виробляють і продають своїх. З точки зору макроекономічної стабільності це не дуже добре явище. З іншого боку експорт зріс порівняно з минулим роком на 6,4%. Щоправда це менше, ніж було в 2018 році", – пояснює експерт і додає: "З точки зору кількісних показників вони в Україні хороші – це зростання майже на 30% аграрної продукції. Проте з точки зору розподілу ринку праці і світової економіки це погана тенденція. Тому що ми стаємо сировинним придатком світової економіки. Україна має продавати не зерно, а вже вироби із зерна – борошно, макарони тощо, тобто зробити додану вартість тут в Україні. Це трохи небезпечний тренд. Україна має повернутися до аграрно-індустріальної держави, а не аграрної, якою зараз стає. Тоді можна буде претендувати на іншу роль у світовій економіці, оскільки аграрні країни не мають блискучої економічної перспективи".
Ситуацію з товарообігом з Росією Михайло Непран коментує так: "Наші виробники, особливо аграрної продукції, пережили шок у 2014-2015 роках. 70% аграрної продукції йшло на експорт до Росії і в один день це зупинилося. Це була катастрофа. Проте наші експортери почали освоювати нові ринки перш за все азійські. На сьогодні виробники не розраховують на російський ринок, хоча він був досить зручний, зрозумілий і невибагливий".
Щодо торгівлі з ЄС та Великобританією, то тут Михайло Непран зазначає, що не кожному виробникові вона до снаги. "Україна не виробляє жодного товару, якого немає в Європі. Якщо ми хочемо продаватися в Європі, наш товар має бути кращої якості і дешевшим. Не менш важливими є реклама та маркетинг, які необхідні, щоб продати товар. Порятунок вітчизняних виробників у низькій купівельній спроможності українського населення. Проте коли вона зросте і сюди прийдуть великі європейські фірми, буде жорстка конкуренція. Щодо Великобританії, то з точки зору міжнародних економічних зв’язків вона більше зорієнтована на свої колишні колонії. Там вимоги до сертифікації продукції значно жорсткіші, ніж у ЄС. Наші виробники не готові до таких викликів. Експорт – це дороге задоволення. Експорт – це відповідальність. Тому малий бізнес не буде експортером. У нього немає для цього ані інтелектуальних, ані матеріальних, ані економічних ресурсів", – зазначає експерт.
Розмови щодо угоди про зону вільної торгівлі з Китаєм, яку наприкінці минулого року анонсував міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів Михайло Непран прокоментував так: "Переговори триватимуть добрий десяток років. Якщо ми відкриємо з ними ринок, вони нас проковтнуть. Із Китаєм у нас є спільна проблема – це проблема сировини. Україна для них цікава, як постачальник аграрної продукції і технологій".
На фото: Михайло Непран. Вежа
