11 березня Японія вшановує дев’яту річницю трагедії на Фукусімі: в березні 2011 року внаслідок стихійного ядерного лиха загинуло понад 15 тисяч японців. Які заходи із вшанування пам’яті загиблих та постраждалих відбуваються цього року?
– Уряд та органи місцевого самоврядування організовують в Токіо заходи із вшанування, але наразі в деяких місцях в регіоні заходи будуть скасовані через коронавірус. Тим не менше, ніхто не забуває про землетрус, який відбувся 11 березня дев’ять років тому, тому навіть якщо заходу не буде, заочно всі мають можливість вшанувати трагедію.
Пане Дайсуке, все таки минулого вже стільки років. Як зараз сучасна Японія ставиться до цієї трагічної події?
– Люди, звісно, сприймають це як трагедію і досі пам’ятають. Спробуємо залишити трагедію як пам’ять нашого народу. Також, звісно, нам треба максимально докладати зусилля для того, щоб люди, в тому числі й в регіоні, де відбувся землетрус, жили нормально. Ми зробили все можливе, в тому числі повернули населення, яке евакуювали після землетрусу та катастрофи АЕС у Фукусімі.
Фукусіму ми називаємо "японський Чорнобиль": після масштабного цунамі та аварії на АЕС, з’явилась своя зона відчуження, тисячі сімей були евакуйовані, населені пункти лишилися порожніми. Скажіть, будь ласка, завдяки чому в Японії йде прогрес в подоланні наслідків радіаційної катастрофи?
– Я не можу назвати точну технологію, але для сприяння поверненню людей до місць, які постраждали від аварії ми врахували різні дані і в результаті вирішили це питання. Ми просуваємо поступове дезонування і нещодавно, 4 березня, уряд Японії вперше вирішив сприяти поверненню населення в регіони, з яких не просто рекомендували переселитись, а вимушено евакуювали людей.
Якщо порівнювати ситуацію в Україні, як Україна справляється з наслідками чорнобильської катастрофи? Яку оцінку дає Японія?
– Насамперед зазначу, що зона відчуження після чорнобильської катастрофи має можливості та потенціал. Тому, думаю, що майбутній курс розвитку громад, які знаходяться в зоні відчуження повинен активно розвиватися. Думаю, що уряд України спробує все можливе, аби втілити цей курс.
Що стосується співробітництва між нашими країнами після аварії на Фукусімі, то ми підписали двосторонній договір щодо сприяння дослідженням та обміну досвідом й інформацією після аварії на АЕС. В рамках цього договору маємо чергові засідання. [...] Завдяки ним з’являються окремі ініціативи, наприклад, три роки тому розпочався новий проєкт за участі університету Фукусіми щодо спроби дезонування території та встановлення адекватних законодавчих рамок для сприяння розвитку технологій в галузі екології та захисту довкілля. Також нам потрібні висококваліфіковані фахівці для подолання ситуації, тому в рамках цього проєкту найважливішою частиною є сприяння молодим вченим, які займаються дослідженнями у цій сфері.
Пане Дайсуке, ви сказали, що чимало заходів, приурочених трагедії на Фукусімі, цьогоріч обмежені у зв'язку з коронавірусом. На сьогодні в Японії підтверджені випадки зараження коронавірусом: найбільша кількість серед них є пасажирами та членами екіпажу круїзного лайнера Diamond Princess. На вашу думку, наскільки ефективно Японія зараз бореться з поширенням нового коронавірусу країною?
– Щодо поширення коронавірусу, то він має декілька етапів. Перший етап – це поява вірусу на території Японії: ми зміцнили режим прикордонного контролю. Але нещодавно уряд визначив, що ми вже перебуваємо в іншій фазі і нам треба змінити пріоритети для подолання ситуації. Йдеться вже про запобігання поширенню на території Японії. Тому нещодавно ми закрили школи на території Японії на наступні два тижні, бо треба зменшити поширення хвороби від людини до людини. Але, до речі, інфіковані діти не хворіють тяжко, найнебезпечніша хвороба для людей старшого віку. І саме через присутність дітей, які повертаються зі школи, хвороба може бути поширена.
Крім того, рекомендується скасувати чи перенести великі заходи, де збирається багато людей. В зв’язку з цим розважальні парки, центри тимчасово не працюють. Таким чином ми спробуємо запобігти поширення цього вірусу. Перша половина березня – це ключовий період, тому саме зараз ми негайно закрили школи.
А як японці сприймають цю ситуацію з коронавірусом? Як вона впливає на ситуацію в країні?
– Хоча ситуацію треба сприймати об’єктивно, звісно, частина людей сприймає її по-своєму. Передавали, о дуже швидко розкуповують туалетний папір, хоча наслідків хвороби це не стосується. Але наше міністерство економіки презюмує, що паніки не повинно бути, тому що запас туалетного паперу на ринку Японії достатній. Загалом більшість товарів ми не імпортуємо.
Щодо впливу на економіку, то його ще рано оцінювати. Звісно, передбачається негативний вплив, тому наш уряд спробує прийняти різні заходи. Школи зараз закриті і, якщо і батько, і мама працюють, то яким чином дітям залишатись вдома? Уряд спробує підтримати родини, які мають дітей, особливо тих, які отримують зарплату на основі відпрацьованих годин. Нам треба також подумати, як підтримати підприємців, які погодилися тимчасово зменшити обсяг експлуатації.
Цього року, 26 березня, у Фукусімі має стартувати олімпійський вогонь. Як Японія готується до Літніх Олімпійських ігор-2020, зважаючи на ситуацію з коронавірусом у світі?
– Що стосується інфраструктури для олімпійських ігор, то вона майже готова. Ми хочемо, щоб олімпійські ігри стали символом подолання землетрусу та аварії на АЕС, тому вирішено цього року розпочати олімпійський вогонь саме з того міста. Щодо коронавірусу, то наразі жодного рішення щодо перенесення чи скасування немає. [...] Міжнародний олімпійський комітет нещодавно заявив, що наше завдання – це продовжувати підготовку олімпійських ігор в Токіо. Один з його членів сказав, що населення Японії складає 100 мільйонів, а інфікованих – десь тисяча, в тому числі йдеться й про пасажирів лайнера. Тому наразі все під контролем і говорити про скасування ще рано.
ФОТО: Українське радіо
